– Андрію Вікторовичу, що принесло вам більше задоволення: результат, здобутий на полі чинних чемпіонів Європи, чи все-таки організація гри нашої команди?
– Задоволення отримав від одного й іншого. Але в офіційних іграх національної збірної на перший план виходить результат. Як проведеш стартовий матч – з таким настроєм, в принципі, і продовжиш відбірну кампанію. Дебютний поєдинок був надзвичайно важливим з точки зору психології.
З налаштуванням на Португалію проблем не виникло – хлопці розуміли, що грають проти чинних чемпіонів Європи. Тим паче, після 9-місячної паузи повернувся Роналду – усі усвідомлювали силу цього футболіста. Відповідно, тактику будували, відштовхуючись від наявності лідера португальців.
Україна зіграла достойно, тактично грамотно в обороні, перекрили фланги, не дали супернику можливості почуватися вільно. У Португалії все ж були моменти – при таких виконавцях це неминуче. Але неймовірно зіграв Пятов, надавши впевненості всій обороні.
Захисники – теж молодці. Той же Матвієнко – на цій позиції він не так часто грав. Дуже сподобався Миколенко, який проводив перший офіційний матч за збірну. Молодий, але зіграв без мандражу, надзвичайно впевнено. Тільки позитивні емоції викликала його гра.
Якісно свою роботу виконала трійка центральних півзахисників – Степаненко, Зінченко, Маліновський. Дуже добре відпрацювали на оборону. На атаку – трохи менше, але варто визнати, що стримувати натиск такого суперника було надзвичайно важко. Хотілося більше останнього пасу, загострення. Думаю, все це у нас ще буде, адже зіграли із найсильнішою командою нашої групи.
Сподобався дебют Мораєса. Жуніор вийшов на хвилин 15 і мав 2 гольові шанси. Якби забив – було б просто фантастично. У принципі, всі – молодці. Десь бракувало ігрової практики Коноплянці. Женя завжди приїжджає у табір збірної із хорошим настроєм. Для нього виклик у збірну – як ковток свіжого повітря. Тут Коноплянка віддає всі сили, щоб довести, що залишається висококваліфікованим футболістом.
– А що ви скажете про Марлоса? Склалося враження, що натуралізований бразилець не потрапив у гру – вчора Шевченко замінив його першим…
– Ситуація така: Марлос грає у Шахтарі в зовсім інший футбол. Команда Фонсеки діє першим номером, сповідуючи атакувальний футбол. Марлос там – перша скрипка, разом із Тайсоном і Мораєсом. А от проти Португалії була абсолютно інша тактика – оборона, контратаки. І Коноплянці, і Марлосу довелося перекривати атаки господарів. «Гірник» віддав дуже багато сил, граючи на оборону, тому могло скластися враження, що він зіграв «не так».
У діях всієї нашої команди не було завершальної стадії атаки. Траплявся брак при переході з оборони в атаку. Хоча були й дуже хороші відрізки, коли українці добре контролювали м’яч. Хлопцям ще потрібно трохи зігратися, адже вони нечасто виходили у такому поєднанні.
– Минулої ночі Пятов наснився Роналду у кошмарах, як гадаєте?
– Не думаю. Роналду створив кілька моментів, але вони не були 100-відсотковими. Пятов на досвіді дуже грамотно обирав позиції при всіх ключових ударах. Тільки один момент був, коли після удару Сілви кіпер дістав м’яч із дальнього кута.
– Кріштіану зіграв не на максимумі своїх можливостей?
– Після тривалої перерви йому хотілося приїхати у збірну і одразу забити. Португальська публіка його обожнює і чекає. Вчора він віддавався повністю. Але з Роналду тактика збірної Португалії змінюється – він бере ініціативу на себе. Можливо, його присутність навіть зіграла нам на руку.
Початок – нормальний. Ми взяли одне очко на полі фаворита. Тепер найголовніше – не розслаблятися, підійти до Люксембурга максимально серйозно, щоб здобути три очки. Тим паче, наш наступний суперник – не подарунок. Вчора вони обіграли Литву.
– Все могло б закінчитися для нас печально, якби головний арбітр Тюрпен вказав на «позначку» після фолу Миколенка проти Соузи на останніх хвилинах матчу…
– Це – англійський стиль суддівства: менше свистків, більше можливості грати. І в першому, і в другому таймах виникали моменти, де можна було фіксувати порушення правил на Маліновському, Коноплянці тощо. Але Тюрпен дозволяв грати, не звертаючи увагу на дрібні фоли. І це – добре. Бо якщо б він реагував на такі порушення правил проти наших гравців, то зреагував би і на пенальті.
Цікавий момент. Якби рефері вказав на «позначку» – не було б претензій до такого рішення. Не поставив – також нормально. Миколенко зіграв інтуїтивно – виставляв ногу, а нога суперника була поруч. Добре, що арбітр розібрався у цьому епізоді на нашу користь.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
