– Який у вас післясмак від шведського трилера?
– Не спав усю ніч. Як сказав один експерт: «Напевно, багато вболівальників Динамо не заснуть до ранку». І хоча я не сильно вболіваю за Динамо – так і вийшло. Довго не міг оговтатися. Як можна було так зіграти на такому рівні, з такою командою, з таким тренерським штабом і підбором гравців? Провалили другий тайм
Мені було дуже образливо за команду в цілому і за весь український футбол. Адже грали у переважній більшості саме наші, українці. Але не було ні характеру, ні взагалі нічого.
– У третьому матчі з п’яти Динамо пропускає на стартових хвилинах. Це вже не випадковість і не співпадіння. Як поясните таку прикру тенденцію?
– Просто немає слів. Я впевнений, що у роздягальні Михайличенко та Євтушенко однозначно казали: «Хлопці, акуратно на перших хвилинах. Не дайте себе спіймати зненацька. Ви самі повинні ловити суперника на помилці». Коли команда починає розкачку, коли тільки-но робить перші паси, потрібно віддати всі сили і добиватися результату. Що й зробили наші суперники…
У Мальме розуміли, що вони не зможуть перевершити Динамо за рівнем майстерності, за тактикою, за стратегією. Але у них було інше – бажання, прагнення, жодного жалю до себе. Вийшли і відпахали. Наполегливий труд ніколи не минає намарно.
– Бущан «наварив каші»?
– Та Бущана потрібно було міняти ще в першому таймі! З першого удару по воротах стало зрозуміло, що він «привезе». Третій гол – теж на його совісті. Це лише з певного ракурсу здавалося, що м’яч летів у дальній верхній кут. Насправді ж удар – по центру, Бущан присідає і м'яч проходить на рівні його голови… Суперник намагався виконати обвідний удар щічкою і влучити у дальні «дев'ять», але влучив по центру…
Бущана колотило, трусило. Його гра на виходах – просто неподобство. Якщо чесно, ніколи не думав, що у київському Динамо з такою знаменитою школою воротарів голкіпер може зіграти настільки бездарно. А воротар – це ж дуже важливо! Його настрій і впевненість передаються усій команді. Особливо у таких матчах, як вчора. Коли можна було спокійно доводити до перемоги і на останній тур випускати молодь.
– А що скажете про вилучення капітана Сидорчука?
– У багатьох гравців команди дуже сильно перехльостували емоції. Хотіли сотворити щось надприродне. Той згусток пристрасті, який був у них закладений, виліз боком. Особливо це помітно на прикладі Сидорчука. Так, ти – капітан команди. Але навіть у цьому статусі ти не маєш права розмовляти із арбітром у такому тоні – щось розповідати, пхати, розмахувати руками.
Так, у деяких моментах арбітр симпатизував Мальме. Але послухайте, все життя так було, що, вирушаючи на виїзд, налаштовуєшся протистояти не тільки команді господарів, а ще й суддям. Адже зазвичай арбітри симпатизують тим, хто грає вдома. Завжди так було і так буде – нікуди від цього не подінешся.
Капітан команди не має права поводитись так, як Сидорчук. Якби це вчудили Гармаш або Хачеріді – питань нема. Там планка впала, там перемкнуло… Але тут, при здоровому глузді, замість того, щоб самому заспокоїти команду і повести за собою… Цирк!
Вважаю, що клуб повинен дуже жорстко покарати Сидорчука – щоб це було прикладом для всіх інших. У Китаї як було? Вкрав – відрубували руку. Відчутне покарання відіб’є у “динамівців» навіть думку про те, щоб вступати у перепалки з арбітрами.
– Чи продовжуєте вірити у єврокубкову весну для Динамо?
– Не хочеться, щоб і в шостому турі Динамо отримало неприємний сюрприз. З іншого боку, за такі матчі, як учора, Динамо могло б і пропустити плей-офф. Це стало б для них гарним уроком, вдаривши і по бюджету, і по рівневі, і по перспективах. Такий варіант, до слова, достатньо реальний.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
