У Динамо роблять ставку на молодих гравців. У системі клубу останніми роками проходило багато молодих футболістів. Мабуть, покоління 1997-99 років вже дало першій команді, кого тільки могло. Всім іншим сидіти у клубі просто немає сенсу. «Дубль» вони переросли, а до першої команди не дотягують. Це не означає, що вони не мають майбутнього у Динамо. Просто варто спробувати пройти до власного кар'єрного щастя шляхом зміни клубу або ж оренди.
Виділимо одразу декількох молодих «динамівців», яким вкрай необхідно щось змінювати вже цієї зими, щоб не згубити власну кар’єру.
1. Володимир Маханьков
Раніше цей воротар проявив себе у Юнацькій Лізі УЄФА. Мова про сезон 2016/17. Тоді багато в чому несподівано юнацька команда Динамо дуже успішно виступала на міжнародній арені. Підопічні Юрія Мороза виграли свою групу як за грою, так і за результатом.
Команда славилася не тільки атакою в особах Русина, Лєднєва, Шапаренка та Ко, але й надійною грою голкіпера. Майже одразу Маханьков почав грати за «дубль». Став героєм матчу молодіжних команд Динамо та Шахтаря на стадіоні Лобановського, коли парирував пенальті наприкінці поєдинку і зберіг для «динамівців» нічию.
У той момент Шовковський прийняв рішення про завершення кар’єри. Місце у воротах першої команди стало вакантним. Я був упевнений, що Маханьков крок за кроком підпускатиметься тодішнім головним тренером Ребровим до першої команди. Але Сергій Станіславович зробив ставку на Артура Рудька, потім – на Максима Коваля.
Емоційний підйом Маханькова розвіявся. Він залишився тупцювати на одному місці, втратив у психології. До того ж, ігрової практики навіть на рівні «дубля» ставало все менше. У домашніх матчах потрібно було давати ігровий час запасному воротареві, потім Георгій Бущан відновився від проблем зі здоров'ям та потребував практики. Маханьков міг сподіватися тільки на гостьові ігри.
Час минув швидко. У Володимира не було ніякого прогресу. Він пролетів навіть повз молодіжну збірну України. Тодішній тренер «молодіжки» Олександр Головко поставив його на гру проти Латвії у Запоріжжі. Один із аутсайдерів групи забив у ворота Махнькова двічі...
У поточному сезоні його навіть не заявили за молодіжну команду, якщо вірити офіційному сайту. Вийшов тільки у спарингу. Це все логічно, бо потрібно розвивати молодшого та перспективного Руслана Нещерета. А в першій команді є Денис Бойко та Георгій Бущан, яким довіряє тренерський штаб.
2. Владислав Кучерук
Цьому голкіперу вже 20 років. Ще не вік, але потрібно розуміти власні перспективи. Кучерук – доволі цікавий та перспективний воротар. Минулого сезону він захищав ворота Динамо в окремих матчах Юнацької Ліги УЄФА. Був основним кіпером на Євро-2019 у Фінляндії, коли збірна України зупинилася за крок до фіналу. Напевно, став би основним на Кубку світу U-20 у Польщі, але фактор Андрія Луніна дозволив зіграти тільки в одному матчі.
Зараз Владиславу залишається сподіватись на потрапляння до заявки першої команди у випадку проблем Бойка та Бущана, а також конкурувати із Нещеретом у молодіжці. Плюс – школа працює, з'являються нові воротарі, яким також потрібно давати шанс. Дуже не хочеться, щоб Кучерук пішов стопами Кичака, Рудька і того ж Маханькова. У молодіжних командах Динамо він практично вичерпав себе.
3. Олександр Романчук
Для мене стало великою загадкою запрошення цього захисника із ФК Львів. У системі Динамо підібралася ціла плеяда талановитих оборонців із подальшими перспективами, а тут – вже немолодий гравець з іншої команди.
Сила Романчука – у його антропометрії. Зріст – 193 сантиметри. Олександр сильний у силовій боротьбі, у грі на другому поверсі. Спочатку йому було непросто знайти себе навіть на рівні «дубля», потім почав втягуватися. Але однаково йому не вистачає потенціалу, щоб реально претендувати на першу команду.
Зараз там закріпився Денис Попов. Михайличенку імпонує Олександр Сирота, який має шанси поїхати на зимові збори із першої командою. А ще є талановиті Крістіан Біловар та Данило Хондак. Тож перспектив у Романчука в системі Динамо немає.
4. Микита Кравченко
Із Маріуполя до Києва переїхав не тільки Микола Шапаренко, але й Микита Кравченко. Спочатку грав у середині поля на позиції атакувального півзахисника, або ж правого півазхисника. У нього хороша робота з м’ячем, бачення поля, пас.
Після того, як Тимчика почали використовувати у першій команді Динамо, у Кравченку побачили правого захисника. Дійсно, Микита дуже добре підключався вперед, міг не тільки починати конструктивні дії, але й підтримувати атаки. На цій позиції його розгледів для першої команди і Сергій Ребров. Дебют відбувся у матчі проти Олександрії, коли Кравченко підміняв дискваліфікованого Морозюка. Грав у схемі, де відповідав за весь фланг. Каші не псував, але й досвіду не вистачало. З того часу провів за першу команду тільки три матчі. Можливо, було б більше, якби не травма, яка забрала у Кравченка майже цілий сезон.
Правий фланг оборони закріплений за Кендзьорою. Навіть якщо поляк покине команду, у розпорядженні Михайличенка є гравець збірної України Олександр Караваєв. Великим талантом обдарований Данило Скорко. Думаю, цей юнак вже зовсім скоро постукає у двері першої команди.
Тож 22-річному Кравченку немає сенсу продовжувати сидіти у Динамо.
5. Денис Янаков
Свого часу гучно заявив про себе у Юнацькій Лізі УЄФА. Після травми Михайліченка зайняв місце на лівому фланзі півзахисту юнацької команди. Заграв так, наче все життя був у системі клубу: швидкість, техніка, нестандартні рішення, удар, обіграш один в один – все при ньому. Дениса почали запрошувати до молодіжної команди. Але наступного кроку Янаков не зробив. Завис поміж юнацькою та молодіжною командами із змінним успіхом. Дійшло до того, що втратив місце у «дублі» та почав все частіше грати за юнаків.
Влітку 2018-го разом з іншими партнерами змінив Динамо на Арсенал (оренда). Гарно проявив себе у молодіжних командах «канонірів». Почав багато забивати, став майстром штрафних ударів. Встиг навіть дебютувати в УПЛ при Грозному.
Влітку повернувся до Динамо, де грає за «дубль». Помітно, що Денис старається, багато працює, але до першої команди він навіть близько не дотягує. А необхідного росту, який дозволив би Янакову реально претендувати на основний склад, «дубль» не надає. Це банальне тупцювання на місці. Рік-два ще пограє, потім його місце займуть молодші гравці. Наприклад, вже зараз багато авансів роздають Артему Шулянському.
У першій команді є Циганков та Вербіч. На підміні – Караваєв та Де Пена. Крім того, серйозні сподівання подає Цітаішвілі, який майже на рік молодший за Янакова. Навіть якщо хтось із них піде, Денису однаково важко на щось розраховувати. 21 рік – це вже час не перспектив, а реального футболу.
6. Данило Сухоручко
На рівні ДЮФЛ здавалося, що в особі Сухоручка Динамо отримає дуже сильного форварда. У хлопця хороше гольове чуття, прекрасна антропометрія, техніка, швидкість. Але от на рівні юнацької та молодіжної команд – «не пішло».
Минулого сезону перейшов у Арсенал, де багато забивав за молодіжну команду. Встиг дебютувати в УПЛ. Після завершення чемпіонату його знову повернули до Динамо. Влітку були розмови про інтерес від чеських клубів. Але Данило залишився у «дублі» Динамо.
Особливої довіри до нього немає. Все повернулося на круги своя. З підписанням однолітка та схожого за стилем Каргбо стало зрозуміло, що на Сухоручка у Динамо не розраховують. Поки гравцеві 20 років, потрібно шукати можливості для подальшого розвитку кар’єри.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
