«Правда нашого футболу в тому, що цей футбол більше нікому не потрібен. Наші клуби не вміють заробляти. Україна – нефутбольна країна. Наш футбол нецікавий людям. Не в останню чергу економічно. Ми бідні, ми бідний народ. Людина не може витратити 20 євро на квиток і 30 євро на пиво з хот-догом. У нас нема цієї культури і не створені ці умови. Теле-аудиторія невелика, щоб заробляти там на рекламі. Якщо не буде заможних людей, які вкладають гроші в футбол, то футболу не буде.
Пік і розквіт футболу припав на пік економічного розвитку України. Коли ціла група дуже багатих людей фінансувала клуби, чиї бюджети сягали 150-200 мільйонів доларів. В них були можливості витрачати такі гроші, привозити якісних футболістів, створювати реальну конкуренцію. Це підтягувало людей на трибуни – десь люди були економічно сильнішими, ніж зараз. Сьогодні зовсім інші умови. Зокрема, і в тих багатих людей. Вони думають, для чого це робити. Для них це була своєрідна забавка з претензією на додаткову статусність. У нас тепер все набагато раціональніше з точки зору витрат грошей.
Кілька років тому думав, що олігархи – це зло, що кожен футбольний клуб повинен мати економічне підгрунтя без залежності від однієї людини. Але зараз розумію, що в наших умовах це спрацює ще нескоро. Що найбільша проблема в тому, що за ці два десятки років керівники наших клубів – люди, що керували грішми інвестора – у переважній своїй більшості навіть наміру не мали трансформовувати свої клуби у бізнес-проекти. Насамперед, з маркетингової точки зору, з погляду роботи із вболівальниками. Не думали, як залучити додаткові кошти через роботу зі спонсорами, просування свого бренду тощо. Виділяє інвестор кошти, щось віддають на команду, щось відщипують собі – і життя вдалося. У час золотої економічної ери українського футболу розвивати інфраструктуру, маркетинг було значно легше, ніж зараз.
Зараз багато хто говорить про футбольний клуб як бізнес-проект. Але бізнес вбачають в одному: взяти молодого футболіста, «розіграти», продати. Це і вкладають у вуха інвесторам клубів. Щоправда, ті, хто пішов цим шляхом, поки засіли на дні турнірної таблиці. Адже, як виявилось, – це не так вже й просто. І не продають нікого, і результату немає. І в підсумку буде замкнуте коло – спробуй когось продай і зароби щось суттєве, коли в тебе команда на дні і результату не дає. Так, винятки можливі. Але, якщо поглянути, так би мовити, вдовгу, винятки ці лише підтвердять правило», – розповів Вацко в інтерв’ю виданню Tribuna.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
