«Маліновський як приклад і наша сила», – Руслан оцінками своєї гри в «Аталанті» показує шлях до успіху українцям
Світовий футбол 4908 2 Січня, 11:48

​Маліновський уже пройшов непростий шлях в «Аталанті».

Однак кінець 2019 року він зустрічає з приємним настроєм – справи реально пішли вгору, а він знову все всім довів. Утвердився в ролі ключового гравця збірної України, якій допоміг пробитися на Євро-2020 (за 10 матчів 3 м'ячі забив сам, 4 рази віддавав гольові). Став чемпіоном Бельгії (причому його 4 голи та 3 асисти за вирішальні півтора місяця стали одним з головних ключів до успіху), але замість того, щоб почивати на лаврах в Генку, не без нервів і суперечок вибив собі перепустку на вищий рівень. Перебрався у важку топ-лігу, рівень якої росте і потроху повертається до колишньої величі. Приїхав якісним, але просто одним з 14-15 гравців, на яких розраховує Джан П'єро Гасперіні.

В українському футболі нині є небагато кар'єрних варіантів для найбільших талантів. Можна сидіти на зарплаті під крилом Шахтаря чи Динамо, а можна вимагати більшого і ставати на важчу стежину саморозвитку. Для цього потрібно мати бажання і рідкісний характер. Мало кого можуть отак взяти і відразу придбати в топ-чемпіонат. Та й приклад Луніна, Ярмоленка і Коноплянки показує, що такий скорочений шлях до вершин ще абсолютно нічого не гарантує – там ми одні з багатьох, а навіть дуже якісні українці можуть місяцями просиджувати на лаві запасних. Ліміт на легіонерів не з країн ЄС, слабкий імідж (ну, не дотягуємо репутаційно до тих же хорватів, сербів чи навіть поляків, яких конвеєрами скуповують у топ-ліги), великі запити, проблеми фізичного, тактичного і технічного планів.

Перешкод і причин багато. Але пробиватися в еліту можна й обхідними шляхами. З величезною самопожертвою, відмовою від розкішних контрактів, завищених очікувань і ситого життя заради перспективи стати справжніми зірками, залишити свій слід в історії європейського футболу і підняти нашу збірну на новий рівень. Зінченко, Яремчук і Маліновський – найкрутіші символи того, як українці занурюються в невідоме і випливають переможцями. Однак саме Руслан у році, що минає, видав найбільшу стабільність виступів на найрізноманітнішому топовому рівні. Не важливо, чемпіонат це Бельгії, Ліга Європи чи чемпіонів – він усюди давав раду, забивав, асистував, рвав жили за свої команди і завойовував довіру фахівців.

«Це був справжній вибух, тепер він злітає», – у захваті відзначав головний тренер Аталанти після останнього матчу року. Як і Зінченко в Ман Сіті, він не приходив працювати на тренуваннях з кислим обличчям, хоча дуже довго залишався просто першим гравцем для підсилення з лави запасних. Браво екс-хавбеку Зорі за справді професіональне європейське ставлення до роботи. Було фізично важко – Гасперіні любить, щоб його команда тримала високий темп. Було не дуже комфортно і психологічно – майже всю дорогу італійський наставник вважав, що він повинен грати тільки вище, не там, де його використовують у збірній України.

Та переможців виділяє сила духу. Італійські ЗМІ та тіфозі стабільно називали його серед одного з найкращих у команді. Не обходилося без провалів і низьких балів, Гомес та Ілічіч феєрили і тягнули команду ще більше, але невдачі були епізодичними – вилучення на полі Сампдорії, домашня поразка з Кальярі, де дуже хотів, але не перевернув гру самотужки і ще й дозволив сардинциям забити, матч у Болоньї – гол українця перекреслила поразка, після якої авторитетна Gazzetta розкритикувала його дії (мовляв, занадто багато втрачав м'ячів та орієнтувався на полі) і нагородила найнижчим за сезон балом (5). Однак загалом Руслана хвалили значно частіше, ніж ганили.

«Зараз Маліновський злітає. Він також може грати в центрі поля», – визнає навіть такий своєрідний і впертий дядько, як Гасперіні. «Це гравець, цінність якого беззаперечна. Ми відразу це зрозуміли. Впливати на гру в чемпіонаті Італії важко, але він завжди виконував важливу роботу. Це тактично мудрий футболіст, який перебуває у процесі розвитку. Гадаю, Руслан грав майже завжди. Він залишається одним з наших 14-15 надійних гравців. Я наводжу його як приклад. Він зробив надзвичайний вплив на чемпіонат Італії. Мати таких виконавців – це наша сила», – наставник Аталанти раніше моментами навіть дратувався, коли його допитували, чому український півзахисник виходить переважно на заміну, але тепер риторика дещо змінилася.

Можливо, для Маліновського Серія А не є ідеальним чемпіонатом, та це розкішний урок великого футбольного життя. Руслан впорався зі всіма викликами і повинен тільки додавати. Його нарешті прорвало в плані результативності. Вихованець Шахтаря, відсидівши дискваліфікацію за червону картку, справді вибухнув. За якихось 23 дні він 5 матчів поспіль долучався до результативних дій прямо чи опосередковано: передгольовий пас проти Брешії, дебютний забитий з гри і в Серії А, доленосний асист і погром колишнього клубу в ЛЧ, який вилився в історичний плей-офф Ліги чемпіонів, гол у Болоньї та асист проти Мілана.


Аталанта забила 99 м'ячів за 2019 рік – дивіться відео голів Маліновського та інші взяття воріт

Аталанта прийняла його, а сам Маліновський може успішно прогресувати з «Богинею», щоб робити ту ж збірну України ще сильнішою напередодні надважливого Євро-2020. Дружина Роксана активно стежить за всіма успіхами чоловіка та завжди готова підтримати свого коханого, як це, скажімо, було влітку, коли Генк максимально затягував його трансфер у Серію А. У підсумку вдалося заграти в ЛЧ і вийти далі, на відміну від його колишніх клубів. В Італії ж вони стали батьками, після чого 26-річний хавбек відверто покращив свою статистику. Аталанта виділяється в Кальчо своєю бездоганною трансферною політикою, і Маліновський це підтверджує – його ринкова вартість виросла з 10 млн євро до 14.

Наразі Руслан не входить навіть до топ-10 «нерадзуррі» за кількістю ігрового часу, але в останніх іграх стабільно набирав від 60 до 90 хвилин, почав грати навіть глибше, на позиції звичного №8. Поступається тільки досвідченим лідерам Аталанти Гомесу та Ілічічу за створюваними моментами (2,54 ключового пасу за 90 хвилин у середньому), а за очікуваними гольовими передачами його випереджають лише троє (2). Наступний рік буде ще важливішим, але він не збирається зупинятися і, схоже, тільки почав смакувати свій футбол у чемпіонаті Італії та ЛЧ.

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100