Попри те, що перша команда Динамо вже три сезони не грає у Лізі чемпіонів, київський клуб не позбавлений найпрестижнішого турніру. У Юнацькій Лізі чемпіонів «динамівці» майже щороку виступають доволі успішно. У чинному сезоні змогли подолати два кола та вийти в 1/16 турніру.
Високу планку підняла команда трирічної давнини. Тоді двічі була битою навіть Бенфіка, яка славиться власною школою. Недарма президент «біло-синіх» Ігор Суркіс казав, що це його улюблена команда, особливо на фоні проблем, з якими у тому сезоні зіткнулася перша команда Динамо.
Оптимальним був такий склад: Маханьков – Тимчик, Попов, Миколенко, Дубінчак (Михайліченко) – Алібеков (Калюжний), Смирний (Наумець, Булеца) – Лєднєв, Шапаренко, Янаков – Русин (Алексєєв). Сьогодні це кістяк молодіжної збірної України. Хтось вже грає у дорослому футболі, а хтось відверто загубився. Спробуймо згадати усіх.
Володимир Маханьков був основним воротарем. Дуже багато рятував, навіть складалося враження, що вже готовий допомогти першій команді, особливо тоді, коли завершив Шовковський. Маханьков перейшов у «дубль», але там не зміг реалізуватися. Причина проста – відсутність стабільної ігрової практики на рівні молодіжного чемпіонату. Належало давати практику Артурові Рудьку, Георгію Бущану та Максиму Ковалю. Зіграв не дуже переконливо проти молодіжної збірної Латвії у Запоріжжі, пропустивши два м'ячі...
Молодий кіпер забуксував. Втратив впевненість у собі. Ніякого розвитку вже не було. У цьому сезоні не потрапив навіть до заявки на жоден із турнірів. Є всі передумови вважати, що взимку він нарешті покине клуб. Можливо, варто було раніше задуматися над орендою, а не сидіти у Києві.
Олександр Тимчик за часів Реброва пробувався у першій команді, але не зміг переконати, що готовий до такого рівня. При цьому на рівні «дубля» вже себе вичерпав. Набирався досвіду зі Сталлю упродовж половини сезону, після чого вже не перший сезон грає в оренді за Зорю. Є інформація, що його повернуть до Динамо. Стабільно виступав за молодіжну збірну України минулого скликання.
Денис Попов після юнацької команди почав залучатися у молодіжну. Спершу проблеми зі здоров'ям завадили подальшому розвитку. Зокрема, Денис отримав важку травму в матчі дублерів проти Шахтаря і пропустив цілий рік. Саме в той час виникли проблеми у Хачеріді, пішов Віда... Усе змінилося влітку 2019-го, коли Попов виграв молодіжний чемпіонат світу. З осені почав грати за першу команду Динамо. Забив переможний гол Шахтарю у Кубку України.
На юнацькому рівні Віталій Миколенко грав на позиції центрального захисника. Лівого бека у ньому розгледів Олександр Хацкевич. Миколенко буквально з перших матчів продемонстрував, що спроможний грати за першу команду Динамо. Він виграв конкуренцію у недешевих легіонерів Піваріча та Сідклея. Сьогодні Миколенко – один із ключових гравців основи Динамо, збірної України, а також мішень для європейських грандів.
Владислав Дубінчак був не тільки основним лівим захисником тієї команди, але й її капітаном. Перед стартом турніру здавалося, що тут буде грати Богдан Михайліченко, проте його травма все змінила. Дубінчаку довго не вдавалося перейти в «дубль». На позиції лівого захисника діяв Осман і той же Михайліченко. Згодом Влад стабільно відіграв за молодіжну команду, але подальших перспектив не мав, бо на його позиції в першій команді почав грати ще молодший Миколенко, якого перевели на лівий фланг. Спершу Дубінчак набирався досвіду в Арсеналі, а в цьому сезоні грає за Карпати. Можна сказати, що навики дорослого футболу він вже отримав. Тепер потрібно демонструвати клас. Враховуючи, що за Миколенком слідкують топові клуби, шанс повернутися в першу команду Динамо Влад таки має.
Івана Калюжного запросили з Металіста, який вже відверто сипався (юний гравець вже тоді претендував на певний ігровий час у першій команді Харкова). Проте у Києві проявити себе не зміг. Можливо, проблема в тому, що йому так і не визначили остаточну позицію: то він грав опорного півзахисника, то у центрі захисту... Іван мав дуже хороші фізичні дані, але все це зв’язати докупи так і не спромігся. Динамо відпустило гравця спочатку в Металіст 1925, потім він знайшов собі новий виклик у Винниках, граючи за місцевий Рух.
Ахмед Алібеков приєднався до Динамо на початку 2016 року і відразу став своїм у юнацькій команді киян. Здавалося, що цей футболіст із розумінням гри, пасом, якісною роботою з м’ячем дуже швидко стане гравцем першої команди. Але на певному етапі Алібеков змушений грати на позиції центрального захисника – вона була проблемною для молодіжної команди. Футболіст, який любить та вміє творити на полі, не може тільки захищатися. Очікувано нічого хорошого з цього не вийшло. Хацкевич брав Ахмеда на збори, але довіряв дуже мало. Потрібно було шукати можливість для розвитку. Таким шансом став чеський Слован, куди Алібеков поїхав в оренду цього літа. На жаль, стабільною ігровою практикою у Чехії він похвалитися не може.
Євген Смирний при Хацкевичі підпускався до першої команди Динамо. Більше виходив на заміну, коли виникали кадрові проблеми, а також залучався на зборах. Було помітно, що хлопчина до першої команди не дотягує. Належало набиратися досвіду через оренду. Влітку 2019-го Смирний перейшов у Колос. Поки що у команді з Ковалівки стабільно не грає через проблеми зі здоров'ям.
Владислав Наумець по суті не зміг себе зарекомендувати навіть на рівні молодіжних команд. Тут програв конкуренцію і був більше гравцем ротації, баржуючи між юнацькою командою та «дублем». Влітку 2018-го Динамо відпустило півзахисника у вільне плавання. Владислав вирішив продовжити кар’єру у Греції, де підписав контракт з місцевою Яніною. У новій країні справи в нього йдуть не найкращим чином, стабільною ігровою практикою похвалитися не може.
Сергій Булеца тривалий час був лідером юнацької команди. Зіграв у трьох сезонах Юнацької Ліги УЄФА. Став одним із авторитетів молодіжної команди, а також провідним гравцем у збірній Олександра Петракова. Проте у першій команді Динамо на Сергія не особливо розраховували. Хацкевич бачив більше перспектив у Миколи Шапаренка. Навіть на збори Булецу по суті не брали.
Після успішного молодіжного чемпіонату світу в Польщі стало зрозуміло, що Булеці потрібно розвиватися. Новим викликом для футболіста став новачок УПЛ – СК Дніпро-1. Там Михайленко вміє працювати з молоддю, тож вибір виглядав логічним. Наразі у Булеци не все вдається, хоча початок сезону був доволі успішним. Думаю, що його адаптація до дорослого футболу ще триває. Є сподівання, що весною все стане на свої місця.
Микола Шапаренко був одним із лідерів того колективу. Мені було дивно, що Сергій Ребров не бачив у цьому гравцеві перспективи для першої команди. З приходом на тренерську посаду Олександра Хацкевича, Шапаренка таки почали використовувати. Та про стабільність мова досі не йде. Є дуже хороші матчі та відрізки, але не більше. Думаю, час ще є, але його вже не так багато. Талановитому футболістові належить показувати себе із найкращого боку, дорослішати, демонструвати характер. Без цих якостей стати повноцінним гравцем першої команди буде важко.
Роман Вантух не відігравав провідних ролей у тій команді. Але завдяки працьовитості зміг пробитися у «дубль» Динамо. Хацкевич навіть включав його до заявки першої команди, але так і не надав шансу дебютувати за основу. Рік тому В'ячеслав Шевчук побачив у цьому вихованцеві львівського футболу лівого захисника. Свого часу сам Шевчук був хорошим гравцем на цій позиції, тож виникло сподівання, що передасть Романові свій досвід. Але після невдалого старту в другій частині сезону Олімпік змінив тренера. Вантух залишився в команді, а зараз продовжить власний розвиток вже в Олександрії.
Денис Янаков зачаровував мене своєю грою три роки тому. Я був переконаний, що цей гравець невдовзі зможе пробитися в першу команду Динамо. Хороше розуміння футболу, робота з м’ячем, швидкість, удар, нестандартні рішення, здоровий футбольний егоїзм – це все у нього було. Але на певному етапі гравець... розслабився. Почав недопрацьовувати. Минулий сезон провів в Арсеналі, дебютував в УПЛ і став одним із лідерів молодіжної команди «канонірів». У цьому сезоні знову грає за «дубль» Динамо. Важко казати про його перспективи, бо на флангах першої команди вдосталь майстрів, плюс – Цітаішвілі. У «дублі» потрібно давати дорогу молодим. Для Янакова настав час щось кардинально змінювати.
Богдан Лєднєв підпускався до першої команди Динамо, особливо в часи кадрового дефіциту на флангах атаки, проте не зміг переконати тренерський штаб. Було зрозуміло, що йому потрібна стабільна ігрова практика. У першій команді Богдан на таке розраховувати не міг. Керівництво Динамо відправило гравця у дворічну оренду в Зорю, де Вернидуб побачив у ньому атакувального півзахисника. Перший сезон пішов, так би мовити, на «розкачку», зате тепер Лєднєв виглядає дуже сильно. Є одним із найкращих бомбардирів чемпіонату України, лідером Зорі.
Попри проблеми з форвардами, які існували минулого сезону, Назарій Русин не зміг закріпитися в першій команді Динамо. Тут і недовіра попереднього тренерського штабу, і відсутність досвіду дорослого футболу далися взнаки. Належало шукати можливість для росту. Зараз бачимо, що Віктор Скрипник чудово попрацював із Назарієм. Гравець став більш впевненим у власних силах, проявив свої найкращі навики, тож Динамо оперативно повернуло його з оренди. Тільки готовим на всі сто відсотків Русин зможе закріпитися в основному складі.
Владислав Алексєєв був гравцем ротації у тій команді. Він також відомий тим, що забив три м'ячі у ворота Динамо Брест в рамках спарингу, але це ніяк не вплинуло на його перспективи в очах Хацкевича. Минулий сезон відіграв у Арсеналі на правах оренди. Зараз його прізвища немає в заявці динамівських команд. За моєю інформацією, Влад був близьким до того, щоб виступати за Чорноморець у другій частині сезону.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
