«Більше ніж клуб». Так багато пафосу в цих словах, ідеології головного клубу з Каталонії, але іноді навіть на магічному Камп Ноу все це розсипається на друзки. Скандальна відставка Вальверде, з яким навіть прощання не могли оформити юридично до останнього моменту, ставить тінь не лише на нинішнє керівництво. Принижений і розтоптаний – такими епітетами охарактеризувала Marca звільнення наставника, який виграв 2 останні чемпіонати Іспанії. Історія насправді досить неприємна. Коли в тебе за плечима домовляються з іншими, а той, хто приходить на зміну, не є навіть другим вибором. Історія про непослідовність і лицемірність.
В Ернесто було 3 найбільші гріхи, з яких 2 стали епізодичними, але дуже болючими, а останній залишався хронічним. Рим і Ліверпуль – ті дві поразки на шляху до довгоочікуваного тріумфу в ЛЧ, які насправді ніхто не пробачив. Коли немає результату, на місце головної проблеми, здавалося, виріс нуднуватий футбол. Хоча навіть прісний стиль гри і регулярні проблеми на виїздах не були настільки вирішальними у плані його відставки. Коли ти громиш суперника вдома, а потім отримуєш повне приниження у матчі-відповіді, виглядаючи маленькою командою, це завжди удар. Коли Реал домінує у Класіко на Камп Ноу і відчуття, що нічого не змінюється на краще, посилюється подальшими невдачами, уривається терпець і в керівництва. А коли у твоїй команді цієї ганьби зазнає хтось такий, як Мессі, який міг би заввиграшки щороку вигравати Золотий м'яч, то стаєш ворогом №1 у середовищі фанатів.
Поразки у фіналі Кубка Іспанії та півфіналі Суперкубка не могли мати більшого значення, ніж фіаско в Лізі чемпіонів. Тим не менше саме драма з Атлетіко привела до раптової відставки. Першої за всю історію «більше ніж клубу», коли тренера, який очолює таблицю Прімери, женуть посеред сезону. Боси Барселони діяли не так, як було зазвичай. Спершу вони традиційно взяли тренера під свій захист, але вже за день передумали. Вальверде приймав на себе всі удари особисто та звик обговорювати проблеми віч-на-віч з директоратом, однак тут було інакше. Ернесто втратив останній бастіон – підтримку президента Бартомеу, і це було жорстоко. Досі його неодноразово критикували, навіть знищували ЗМІ та вболівальники.
І нікого не хвилювало, що вже не перший сезон «синьо-гранатові» й близько не мають такого правого захисника, як Дані Алвес, чи володарів центра поля а-ля Хаві з Іньєстою. Чи навіть того ж одіозного Неймара, який свій найкращий час кар'єри провів саме в компанії Мессі, але побоявся повторити долю великих іспанців, що навіть після перемоги на ЧС-2010 не змогли взяти Золотий м'яч. Якщо хто забув, то бразилець став лідером бомбардирів Ліги чемпіонів 2014/15 – останньої переможної для Барси. Фантастичні гроші за його трансфер викинули на вітер імені Дембеле та Коутінью – один вічно травмований і встряє у скандали, інший виявився відверто переоціненим гравцем зовсім не того плану, який шукали.
Звісно, провальна гра навіть проти середняків чи аутсайдерів, поразки у знакових кубкових битвах не могли мати виправдання тільки кадровими проблемами. Однак тоді виникає питання, на що ж сподівалося керівництво, коли залишало Вальверде після погрому в Ліверпулі? На раптове диво, прозріння чи геній Мессі? Це дещо нагадувало відтягування відставки Хацкевича з Динамо. Неминуче сталося після одного з найкращих матчів епохи «Мурахи» (якщо враховувати лише 80 хвилин зустрічі з Атлетіко). І тут почалася справжня трагікомедія. «Найпринизливіша відставка тренера Барси за роки. Гірше не можна було», – критикує зміну тактики Бартомеу Marca.
Так, каталонці невдало почали 2020-й. Нічия з аутсайдером Прімери, здача перемоги в Суперкубку, однак не покидало враження, що і зараз обійдеться. Зрештою, Рим і Ліверпуль були значно фатальнішими поразками. Логіку Бартомеу зрозуміти можна лише в тому ключі, що ЛЧ такими темпами не виграти, а спробувати врятувати сезон завжди варто. Проблема полягала в стилі, який розкритикували такі барселонські серця, як Гвардіола та Іньєста, а також навіть ті, які вимагали голову Ернесто. Усе відбувалося за плечима. Навіть 5 годин в одному літаку не вистачило, аби повідомити тренеру свої наміри. Вальверде ніхто не висловлював претензій щодо роботи, зате мовчки вирушили на перемовини з Хаві.
У катарській Досі Оскара Грау та Еріка Абідаля чекала відмова. Ернесто лише через пресу дізнається, що далі звернулися до Рональда Кумана, фігурували й імена наставника дубля Гарсії Пімієнти та Маурісіо Почеттіно, котрий клявся не очолювати Барсу. Наставник збірної Нідерландів, який готується до битви з Україною на Євро-2020, також не захотів кидати все. Не вдалося ослабити нашого суперника спокусливою пропозицією, а історія з Лопетегі ще свіжа в пам'яті. Тим часом головний тренер Барселони, який після поразки від Атлетіко дав гравцям 3 вихідні, все ще чекав розмови з керівництвом.
Усі, крім нього, вже знають, що в нього немає майбутнього, але в понеділок призначено відразу 2 тренування. На одному приречений, але досі непоінформований Вальверде, змушений вдавати, що все добре, востаннє попрацює з роздратованими ситуацією гравцями. Як такого прощання не було, вихід через задні двері без опції повернення – навіть офіційна заява про розлуку від клубу містить ледь не більше згадок про поразки, ніж про 4 завойовані титули. Питання другого заняття надовго зависне в повітрі. Розмови вестимуть до пізнього вечора, на дворі глупа ніч. Креатура Хаві, ідеальний кандидат для тонкої душевної організації естетів, які вболівають за цей клуб, що завжди славився передусім красою і магією гри. Наставник без трофеїв, якого європейські ЗМІ сватали в донецький Шахтар влітку до приходу Каштру на заміну Фонсеці.
Кіке Сетьєн – ще один персонаж, любов з яким на довгі сезони неможлива, хоча й воістину богобоязний (Мессі та Кройфа шанує понад усе). Він гарно починає, змушує всіх милуватися і кайфувати від гри своїх команд, але потім не доводить справу до очікуваного кінця (як ота зупинка у півфіналі Кубка Іспанії на чолі феєричного Бетіса, що бив Вальверде на Камп Ноу 4:3), атмосфера стає вже не та, ентузіазм та магія випаровуються. Ідеологічно, можливо, підходить Барсі навіть більше, ніж «барселонські серця». Ви хотіли розкішної гри, але не отримували цього від Вальверде? Що ж, зараз має бути значно краще. Багатоходові комбінації, високий пресинг, активні фланги, контроль і возвеличення м'яча, домінування, насолода від матчів, зростання молодих гравців (20-річний центрбек молодіжки Араухо уже має піти на підвищення в основу).
Колишні підопічні називали його мегамозком, який міг би зробити революцію у збірній Іспанії чи топ-клубі. Він досі не може повірити у своє щастя, але ніби готувався до цього все життя: «Зізнаюсь, я бачив кожен матч Барси по ТБ за останні 12-14 років. Не завжди це виглядало добре, але щоразу було цікаво». Ось цей хлопчачий захват і може його згубити, адже надто великий пієтет тренерів до Мессі в останні роки завершувався гучними невдачами на рівні як клубів, так і збірних. Водночас у світі, де існує надто багато наставників, готових звалювати всю вину на рівень своїх футболістів, такі ентузіасти, що змушують гравців вчитися новому і прагнути до більшого, вірять і заражають цією вірою у неможливе, стають справжнім скарбом.
Та як там з результатом, тиском зовні та суперзірковою роздягальнею? На жаль, футбольний світ не ідеальний, тож не покидають великі сумніви, що Сетьєну вдасться довести справу до перемоги в ЛЧ, незважаючи на всю симпатію. Усе-таки людина без подібного досвіду, яка лише з одною своєю командою набирала в середньому 1,5 очка за сезон. Маестро без плану Б, який ніколи не відмовляється від свого бачення футболу, а з обороною стабільно не товаришує. Та все це і не важливо. Організм пережив зневоднення і потребує води. Кіке повинен втамувати цю спрагу, а на виході сторони цілком можуть розійтися більшими друзями, ніж це трапилося у випадку Вальверде, навіть у разі програних фіналів. Зрештою, його історія зовсім не про титули...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
