Дехто схильний це називати цвяхом у віко домовини одного з провідних футбольних клубів України. На доленосності депутатського рішення, від якого начебто залежали життя чи смерть «Карпат», вже впродовж декількох місяців наголошували керівники клубу. Мовляв, це ті активи, за допомогою яких «зелено-білі» за жодних обставин не зникли би з футбольної карти України.
А зараз – гаплик виходить. Грошей у «Карпат» немає. Навіть футболісти недавно тренуватися відмовлялися через борги щодо виплати зарплат. Почесний президент-утікач Петро Димінський вже майже рік не фінансує. І навряд чи дасть якусь копійку після такого рішення.
Але з іншого боку, чи можна було чекати чогось іншого? «Карпати», і насамперед Петро Димінський, уже давно задовбали весь Львів та околиці своїм постійним шантажем і проханнями щось надати в безкоштовну оренду – то землю, то готелі, то ще якісь ділянки… Здається, так нічого й не отримають, бо просити ще треба вміти, а нахабність, притаманна Димінському, не проходить.
Тож не виключено, що доведеться у Львові розпочинати все з початку, з низів. Як «Дніпро-1» після збанкрутілого «Дніпра». Чи «Металіст 1925» після зниклого «Металіста»… Недаремно ж уже в народі зазвучала назва «Карпати 1936» (рік заснування клубу)...
Але якщо в Дніпрі, Харкові чи інших містах зі схожими навколофутбольними проблемами старі клуби вмирали, а нові народжувалися відносно тихо (хіба що фанати-ідеалісти не припиняють свої акції), то у Львові навколо цього вже розпалюється чималий вогонь, галасу навколо якого не бракуватиме. Будьмо відвертими, львівські клуби у футбол останнім часом грають слабо, але навколофутбольні вітри тут завжди віють буйні.
Минуло лише декілька годин після історичного рішення депутатів місцевого розливу, а вже вихор закрутився. Спочатку виконавчий директор «Карпат» Ростислав Ящишин знайшов винного у такому невтішному для «зелено-білих» вердикті народних обранців. І ним виявився президент іншого футбольного клубу – «Руху», а заодно і депутат міської ради Григорій Козловський, який начебто намовляв свої колег не підтримувати надання землі потенційному конкурентові.
А вже ввечері у просторах інтернету з’явився традиційно емоційний коментар самого Григорія Козловського, де він теж береться рятувати «Карпати», але вже по-своєму.
І це лише розпочинається. Повірте, навколо «Карпат» найближчим часом ще гримітимуть громи та блискавиці, які трястимуть не лише український захід, а й змусять уважно всю України стежити за процесом. Запасайтеся попкорном, львівське навколофутбльне кіно готує нові захопливі сюжети…
Та якщо добре розібратися в ситуації, то ставати в ній на чийсь бік – справа невдячна. Немає тут білих і пухнастих. Кожен переслідує власні меркантильні інтереси. Ящишин – Димінського, Козловський – свої. І бізнесові, і так звані «славолюбні» (мовляв, якщо хтось і буде рятівником славетного клубу, то ним маю стати лише я).
А оцініть «красу гри» міського голови Андрія Садового, який начебто за кавою підтримав надання землі «Карпатам» та привселюдно на сесії закликав за це голосувати. Однак з його фракції «Самопоміч» голоси за «прокарпатівське» питання віддали лише 8 з 24-ох депутатів. Та й сам він чомусь виявився «відсутній».
Словом, усе в цій «карпатівській» справі заплутане нездоровими політичними амбіціями. Але все одно цікаво. І далі буде...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
