Чесно кажучи, я дуже здивований такими трансферами. Поясню, чому.
Сьогодні всі команди провідних чемпіонатів + клуби, які звикли розвивати гравців з метою подальшого продажу (Порту, Бенфіка, Базель, Аякс, ПСВ, АЗ, бельгійські клуби тощо), максимально працюють над юнацьким футболом. Юнацькі Кубки світу та Євро, Юнацька Ліга УЄФА і так далі переповнені скаутами європейських клубів. Ніхто не хоче платити зайві гроші, тому намагаються підписати гравця в юному віці, коли його ціна невелика, або ж взагалі не потрібно нічого платити.
Бачимо, як Реал сплачує десятки мільйонів євро за талановитих бразильців. Це просто гра на випередження. Наш Андрій Лунін пішов схожою дорогою. Челсі та Атлетіко отримали трансферний бан якраз через роботу із молодими футболістами. Міжнародні футбольні інстанції намагаються боротися з цим, щоб максимально захистити академії та маленькі клуби від грабунку великими командами.
Напевно, що в цій історії Динамо не може тягатися з такими клубами за найбільших талантів. Слабкий чемпіонат, відсутність успіхів у єврокубках – заманити обдарованого гравця особливо нічим. При тому, що такі футболісти інколи коштують серйозних грошей. Як мінімум, за них потрібно сплатити внески і тому подібне.
Новачки Динамо якось не дуже схожі на перспективних і талановитих гравців, які можуть досягти вершин у дорослому футболі. Каргбо вже 20 років. Він грав у Бельгії, де увага до молодих гравців дуже велика. Якщо у футболіста є потенціал і перспектива, з нього точно щось зліплять. Каргбо виявився абсолютно незатребуваним у цій країні. В Англії був на перегляді в Арсеналі та Челсі, але там не вразив. Виступав у системі Крістал Пелас та Редінга...
Ні Англії, ні Бельгії цей гравець не виявися потрібним. Обидві країни – дуже футбольні. Працюють у напрямку заробляння грошей, тому на перспективах талантів і трансферах точно розуміються. Якщо там в Ібрагіма не побачили перспектив, то що може змінитися у Києві? Наразі на зборах він нічим особливим не запам’ятався.
Беніто взагалі грав лише на просторах колишнього СНД. Росія, Білорусь, Казахстан – мені важко назвати ці країни футбольними, а Тамбов – клубом, який розвиває футболістів. Якби у цього виконавця була хоч якась перспектива, то у першу чергу на нього звернули б увагу скаути московського ЦСКА, які славляться своєю селекцією. Є й інші клуби, які готові платити за якісних гравців. Якби Беніто був наскільки талановитим, то навряд чи у 21-річному віці грав би в другорядних чемпіонатах та одинадцятій команді РПЛ. Вітрина цього футболіста – молодіжна збірна Нігерії. Та навіть попри виступи на такому рівні, нікого з європейських команд він не зацікавив. Виникають, знову ж таки, сумніви.
Я розумію, що обох гравців представляє відомий агент (чи менеджер) Дмитро Селюк. Свого часу його клієнт Яя Туре грав на найвищому рівні. Але, напевно, це єдиний гравець, який реально топово засвітився у європейських чемпіонатах. Після цього було багато футболістів, але ніхто себе по-справжньому так і не показав. Постраждало навіть Динамо, яке мало досвід співпраці з Аді Фанендо – той виявився гравцем абсолютно неналежного рівня.
На початку минулого року до юнацької команди Динамо приєднався ще один клієнт Селюка – Джозеф Окоро. Теж було багато різних розмов про талант цього футболіста та його перспективи. Поки що Окоро далеко не на перших ролях у юнацькій команді Динамо. У нігерійця є хороша антропометрія, але загалом важко сказати, чим він кращий за українських гравців. Я не бачу якостей, завдяки яким він може прогресувати та виступати за першу команду. Абсолютно посередній футболіст.
Не менш важливим є вміння працювати із молодими легіонерами. Це теж непроста робота, яка потребує дуже серйозного підходу. Тут має існувати система, яка не тільки шліфуватиме таланти, але й адаптовуватиме їх. Були спроби працювати із молодими іноземцями, та це не принесло київському клубу великих дивідендів.
Ще в епоху Валерія Лобановського Динамо запросило двох молодих нігерців – Гаррісона Омоко та Лакі Ідахора. Перший виявився реально слабким захисником. Фактично окрім помилок нічим не запам’ятався. Потім ще грав у чемпіонаті Київської області. В Ідахора був доволі вдалий останній сезон при Лобановському, але потім все покотилося донизу. Виступи за Таврію та Зорю виявилися піком кар'єри для нігерійця.
Пробували нігерійця Франка Теміле, болівійця Дієго Суареса, румуна Каталіна Карпа. Реально заграв тільки один Аїла Юссуф. Його досвід – доволі суперечливий. Бо дійсно були доволі вдалі відрізки, але в той же час травми не дозволили стабільно грати у футбол.
Якщо подивитися у топ-чемпіонати, то африканців не так і багато, особливо у провідних чемпіонатах. Звичайно, є солодка парочка із Ліверпуля – Салах та Мане. А далі... я задумався. Через Transfermarkt проглянув національності гравців провідних клубів. Є виконавці, які походять з Африки, але народилися у Європі, від початку займалися у європейських футбольних школах. Цей досвід – по-своєму важливий.
Україна дала футбольному світу відразу трьох володарів «Золотого м’яча». Влітку збірна U-20 виграла молодіжний Кубок світу у Польщі. Футбольних талантів у нас завжди вистачало. Просто з ними потрібно працювати та вміти адаптовувати їх до дорослого футболу. Переконаний, що Динамо варто брати лише тих легіонерів, які вже зараз готові зробити команду сильнішою. В інших випадках – працювати зі своїми талантами. Принаймні в Україні Динамо може претендувати на найкращих молодих гравців, на відміну від ринку Латинської Америки чи Африки.
Зараз у складі Динамо зібралося дуже сильне покоління 1998-2002 років народження. Ось над цим варто працювати в першу чергу. За своїм потенціалом ці футболісти можуть повернути київському клубу колишню велич. Так вже склалося історично, що Динамо досягало найбільших успіхів, покладаючись на вітчизняних гравців. Не думаю, що від цих традицій варто відходити.
Наприклад, на місце Беніто вже є 18-річний Артем Шулянський. Цей футболіст за потенціалом може стати одним із найкращих в Україні. На флангах першої команди наявні Циганков, Вербіч, Де Пена. Сподіваюся, що Цітаішвілі буде в першій команді. Але при цьому молоді випускники власної школи мають відчувати перспективу у рідному клубі, усвідомлювати, що на них роблять ставку.
На мою думку, перспективи Шулянського в дорослому футболі набагато більші, ніж у Беніто. Якби була така можливість, європейські команди залюбки запросили б Артема до себе. На відміну від нігерійця, який у свої 21 у Європі поки не грав.
Схожа ситуація із Каргбо. У системі Динамо є талановиті нападники – Владислав Ванат та Євген Ісаєнко. Останній минулого року вже встиг зіграти за першу команду проти Маріуполя. За потенціалом це дуже сильні гравці, які можуть вирости у кваліфікованих нападників. Дійсно, за стилем вони не такі, як Каргбо, але у них є сильні сторони – близькі до тих, які свого часу були в Шевченка та Блохіна.
Хочеться вірити, що нарешті щось вийде у Назарія Русина. Зараз він отримав дуже серйозний шанс. А це не тільки здобуток для клубу, але й імовірне підсилення для збірної України. Бачимо, як через проблеми Бєсєдіна та Яремчука позиція форварда стала дуже вразливою.
Не варто забувати, що африканці мають доволі специфічний характер. Пригадайте, скільки крові попив Дьємерсі Мбокані, який грав у футбол тільки тоді, коли мав бажання. При тому, що клуб платив йому хорошу зарплату і дуже сподівався на його допомогу. Браун Ідейє довго не повертався після Кубка африканських націй. Це не дозволило команді бути успішною в матчах Ліги Європи проти Бордо. А згодом розгорівся скандал із позашлюбними загулами Брауна.
Аруна, підписавши контракт із Динамо, втратив великий інтерес до футболу. Зараз грає аж у Вірменії. Пап Діакате не вилазив із травм. Тайво не виправдав жодних сподівань взагалі. Зараз проблеми із Жерсоном, який має ангольське походження. Тут у позитивному ракурсі можна говорити тільки про Ісмаеля Бангура, який справді був сильним нападником і багато чого хорошого зробив для Динамо.
Думаю, не тільки вболівальники, але й керівники клубу чекали більшого від африканських легіонерів. Для справедливості варто сказати, що на Бангура та Ідейє точно вдалося щось заробити. Але загалом цей вектор є негативним для Динамо.
Підсумуємо: ні Каргбо, ні тим паче Беніто не готові зараз зробити Динамо сильнішим. На їхніх позиціях є перспективніші гравці. На флангах грають лідери команди – Вербіч та Циганков за підтримки Де Пени і Караваєва. В атаці є проблеми через ситуацію із Бєсєдіним (хочеться вірити, що з Артемом все буде добре) та Жерсоном. Але не варто забувати про Соля та Русина. Від першого вже давно чекають багато, а другий врешті має підтвердити свої амбіції на основу. Думаю, у крайньому випадку можна очікувати, що Динамо вийде на трансферний ринок, якщо ситуація із Солем та Жерсоном не покращиться і цих гравців вдасться продати.
У системі молодіжних команд зібрані дуже талановиті футболісти, які мають шанс найближчими роками закріпитися в основному складі. Тож дуже важко зрозуміти мотиви запрошення двох африканських легіонерів. Скоріше, вони перекриють дорогу молодим футболістам, ніж реально допоможуть Динамо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
