– Навантаження у Костишина схожі до динамівських?
– Чесно кажучи, я вже встиг забути, як було в Динамо. Але можу сказати, що більші навантаження, ніж у Костишина, були лише в Лобановського та Павлова. Раніше навантаження, звичайно, там були космічними, але ж футбол змінюється, не стоїть на місці, тому не знаю, як у киян на зборах зараз. Хоча збори – це завжди важко, особливо в перший тиждень, коли тільки пристосовуєшся до навантажень і напрацьовуєш фундамент.
– Якщо ми вже розпочали з Динамо, у тебе – динамівське серце?
– Звичайно! Цей клуб дав мені дуже багато, тому досі слідкую та переймаюсь результатами команди. Динамо дало мені путівку у великий футбол, як ще я можу ставитись до цього клубу? Тільки позитивно.
– А що скажеш про Динамо-2, де ти все-таки провів суттєво більше часу, ніж у першій команді киян?
– Динамо-2 згадую винятково з позитивними емоціями, адже в цій команді завжди існувала своя, по-особливому тепла атмосфера. Та й за спортивним принципом там були зібрані непогані кадри. Якщо ви подивитесь на список гравців Динамо-2, побачите, що майже всі зараз грають на високому рівні. Дуже часто згадуємо з хлопцями ті часи й дотепер, всіляко намагаємось підтримувати зв’язки та спілкуватись.
– У нинішньому чемпіонаті те Динамо-2 боролося б за місце в першій шістці?
– Мабуть. Хоча, знову ж таки, все це умовно. Можу сказати, що Динамо-2 не пасло б задніх, а от щодо шістки був би обережнішим із висновками. Зараз чемпіонат зовсім не на тому рівні, що колись, тому складно сказати. Щоправда, все йде до збільшення кількості команд в УПЛ, що дає надію на прогрес.
– Хто у тому Динамо-2 був найбільшим талантом?
– Не можу когось одного згадати. Мені легше всіх назвати – і я не помилюсь. Ми давали результат саме завдяки сильному колективу і тренеру – Юрію Миколайовичу Калітвінцеву. Він дуже допоміг як особисто мені, так і загалом всій команді.
– Це правда, що Мілько зараз Динамо-2 у Ковалівці збирає?
– (Сміється) Дійсно, вже всі сміються, що у нас стара банда збирається. Хочу сказати, що нічого не забулося – ми з хлопцями розуміємо один одного з півслова. Задоволені, що доля знову зводить нас разом. Чимало гравців мого віку вже закінчили кар’єру, тож приємно ще й те, що є змога та сили займатися футболом.
– Які спогади про Артема Мілевського, з яким ти перетинався у Динамо?
– Я з Мілевським стикався під час зборів з основною командою Динамо та в іграх за Динамо-2. З того, що можу сказати, він дуже хороший футболіст. Так, Артем – зі своїм непростим характером і способом життя. Був запальним, але дуже швидко відходив, як людина – добряк.
Що б зараз про нього не писали, він дуже класний гравець. Наскільки пригадую, лише він з-поміж футболістів 1985 року народження продовжує виступати на високому рівні. Щодо розмов про алкоголь – та випивають всі! Просто хтось знає міру, а хтось ні.
– Гроші зіпсували молодь твого покоління?
– Можу сказати виключно про себе. Мені гроші з неба ніколи не падали, захмарних контрактів також ні разу не мав. На мою думку, зараз молодь отримує навіть більше, ніж ми свого часу. Проте відзначу, що сучасна молодь більш професійно підходить до роботи, ніж футболісти мого покоління. Взяти те ж Динамо: подивіться, скільки молодих виконавців вже сьогодні перебувають у команді на провідних ролях. Поведінка юнаків також мені імпонує – не бачу в них якоїсь надмірної зірковості.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
