Динамо продовжує жити без Циганкова – різноманіття загроз в атаці
Сьогодні знову грали фактично без правого вінгера. Понад 60 хвилин весь правий фланг закривав номінальний захисник Кендзьора, потім це робив Караваєв. Вийшло доволі непогано, як і проти Динамо Брест. Цього разу не скажеш, що суперник не готовий. Так, класу лідеру чемпіонату Словенії бракує, але пресингували, відбирали і комбінували вони – будь здоровий. По-хорошому, суто з гри і без подарунків суперника вони створили навіть більше моментів і цілком могли б за нічию зачепитися. Лише з виходом Де Пени та Піваріча пішли вивірені навіси у штрафний і моменти, як у Русина з кількох метрів.
Цікаво, що результативними діями на двох турецьких зборах (7 матчів) відзначилися уже 14 футболістів! Першим із молодих вихованців, яких покликали з Динамо U-19 та U-21 (Цітаішвілі уже грав офіційні матчі, тому його тут не враховуємо), відзначився 20-річний Олександр Романчук. Центрбек, котрий і в дублі рідко забивав. Якого, напевно, не було б з основою, якби не раптове вигнання Кадара. Тамаш, до слова, теж гольовий пас поклав у позаминулій зустрічі. Із середньої лінії (з тих, хто стабільно отримував ігрову практику) не відзначився хіба що Шапаренко, шанси якого на основу за таких розкладів неухильно падають. Утім, недалеко відірвалися Дуелунд та Цітаішвілі, в яких по голу.
Дует лідерів Динамо в атаці Циганков/Вербіч на двох приніс лише 1 забитий. Беньямін багатенько пропустив унаслідок пошкодження. Віктор узагалі не зіграв жодної хвилини через травму. За таких розкладів Віталій Буяльський, знову часто діючи у центрі, формально закривав і позицію правого вінгера. Знову забив. За системою гол+пас найкращий гравець зборів (2 забиті м'ячі та стільки ж гольових передач). Лише Буяльський та Шепелєв більше одного разу напряму асистували партнерам. Серед голеадорів у лідерах Русин. Назарій забив уже 3-й гол, але це не дивина. Він і на зборах при Хацкевичу виходив у найкращі бомбардири. З гравців атаки нічим особливим не відзначився Соль.
Нові надії
Динамо досить непогано показало себе у пресингу, змушуючи суперника надто часто помилятися поблизу або й взагалі у своєму штрафному. Дали себе проявити новій пачці молодих вихованців, чого при Хацкевичу в такій кількості не було. Нам наче й натякають на новий вектор розвитку клубу, але дуже схоже, що навесні більшість з цих виконавців повернуться у молодіжні склади. На рівні втомленої Олімпії по перерві загалом гідно себе проявили, хоча в обороні моментами тріщали. Романчук навіть поставив крапку у своєму стилі. Виграв силову боротьбу на другому поверсі, піднявся, відборовся і пробив. Цікавіше буде, як ця молодь зіграє 45-65 хвилин проти норвежців уже через день після звітної зустрічі.
З позитивного варто відзначити, що пішли голи зі стандартів. Олімпії так забили тричі. Одного разу воротар помилився, але непогано подав і Дуелунд. Буяльський також був там, де треба, після підбирання від Кендзьори. Піваріч заробив кутовий, Де Пена подав у моменті з 5-м голом. Сам Карлос був традиційно нестримним, якщо говорити про зимові спаринги. Майже закрутив з кутового, забив розкішним ударом з іншого стандарту – коли востаннє таке було з динамівцями? Блискуче знаходив партнерів у штрафному. Миколенко з Вербічем також продуктивно попрацювали. К – конкуренція. Лівий фланг своєю активністю дозволяє безболісно компенсувати відсутність Циганкова.
Старі проблеми
Якщо хтось сподівався, що з переведенням Кадара у дубль, оборона стане зразковою, то серйозно здивувався. Надійності не побільшало, радше навпаки. Суперник дуже багато створив. Проходив у вільні коридори, краще комбінував, доводячи до вірного. Не завжди встигали підстрахувати опорники Динамо. Киянам пощастило, що словенці постійно пробачали і хибили. Інакше рахунок був би точно не таким приємним для ока. Очевидно, що у такому поєднанні центральні захисники не гратимуть, коли відновляться Шабанов і Бурда. Та постійні позиційні промахи чи програш у швидкості проти суперника не найвищого європейського рівня насторожують.
Крім того, було дуже помітно, що за відсутності Кадара та ж зв'язка Попова і Кадірі не розуміла, як виводити м'яч уперед. Іноді це не тільки негативно впливало на розвиток атак, а й відверто загрожувало моментами суперника. Постійне перекочування поперек поля чи назад на Бущана, очікування на те, що Шепелєв (добре впорався з цією функцією) чи Сидорчук сядуть нижче і допоможуть. Ну, або віддай на флангового захисника, а той хай морочить собі голову. Тут також цікаво буде поглянути на Романчука з Сиротою, але навряд чи там буде значно краще у плані першого пасу. Не виключено, що тренерському штабу тепер подібна активність і не потрібна. Принаймні сьогодні цей обсяг роботи просто переклали на плечі півзахисників, і моментами така концепція виглядала доволі перспективно.
Тарас Котів
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
