Трансфер Дерліса Гонсалеса з «Базеля» в «Динамо» влітку 2015 року за 9,4 мільйона євро став не тільки третім в списку рекордних для київського клубу (дорожче скарбниці «біло-синіх» обходилися тільки Юнес Беланда - 10 млн євро і Дьємерсі Мбокані - 11 млн євро), а й дарував надію на те, що фінансова криза, яка стрімко почалась у вітчизняному футболі та була спровокована анексією Криму і війною на Донбасі, буде не настільки затяжною. На жаль, очікування не виправдалися. Після Дерліса Гонсалеса «Динамо» вже жодного разу не купувало гравців дорожче 5 мільйонів євро (не будемо брати до уваги незрозумілі схеми і суми по переїзду Супряги з «Дніпра-1»), а сам парагваєць так і не зміг стати для київської команди гравцем топ-калібру.
А починалося для Дерліса Гонсалеса в «Динамо» все дуже навіть оптимістично. Тодішній головний тренер «біло-синіх» Сергій Ребров, здавалося, був дуже задоволений покупкою такого перспективного і талановитого легіонера, навіть встигнувши заявити у пресі: «Ми раді переходу цього хавбека в наш клуб». І Ребров, дійсно, спочатку досить активно довіряв новобранцю місце на полі, випускаючи то в стартовому складі, то на заміни, але важливіше інше - Дерліс Гонсалес був реально в обоймі гравців основного складу.
Втім, з часом все розладналося. Згодом сам Дерліс Гонсалес розповів, що в останні місяці роботи Реброва в «Динамо» був близький до того, щоб покинути київський клуб: «Спочатку Ребров довіряв мені, і це саме те, в чому я мав потребу. Але потім, в останні чотири місяці, я перестав відчувати довіру з боку головного тренера, через що й хотів піти. Лише з приходом Хацкевича ситуація знову змінилася. Цей тренер менш емоційний на тренуваннях, і йому вдалося налагодити відмінну атмосферу в колективі».
На жаль, ідилія тривала недовго. З Хацкевичем Дерліс Гонсалес більш-менш плідно попрацював тільки півроку, після чого «Динамо» підписало Беньяміна Вербича, і парагваєць практично остаточно втратив місце в складі. Щоправда, навряд чи можна стверджувати однозначно, що словенець відразу ж реально виграв конкуренцію у Гонсалеса. Очевидно, що в даному випадку мало місце виключно тренерське рішення, так як старт кар'єри Вербича, як мінімум з точки зору статистики, видався не вражаючим. Доводять це і цифри - в своєму дебютному сезоні (2015/16) Дерліс Гонсалес був за багатьма компонентами навіть більш корисний «Динамо», ніж Вербич в своєму прем'єрному сезоні (2017/18).
Але, по-хорошому, цього самого суперництва з Вербичем у Дерліса Гонсалеса в «Динамо» не повинно було й бути. Кияни купували парагвайця у «Базеля» як гравця правого флангу - принаймні, в швейцарській команді Дерліс куди частіше грав саме на цій позиції. Ймовірно, за початковим задумом керівництва «біло-синіх» Гонсалес повинен був виявитися ефективною і гідною заміною для тодішнього лідера команди Андрія Ярмоленка (Віктору Циганкову вдалося зарекомендувати себе в першій команді «Динамо» куди пізніше, ніж прийшов Дерліс). Але з ключовим футболістом того «Динамо» боси клубу розлучатися не поспішали, внаслідок чого Гонсалеса ставили на лівий фланг. Вже після від'їзду Ярмоленка Гонсалес в спілкуванні з журналістами заявив: «Мені подобається грати праворуч на фланзі, так як на цій позиції я звик діяти в збірній і в «Базелі». Для мене важливо, що тепер я зможу грати саме тут»...
І знову не зрослося. Справа у «Динамо» вже щосили рвався в лідери команди Віктор Циганков, а тому першу частину сезону Дерліс Гонсалес у Хацкевича провів саме на лівій «бровці», переставши ближче до настання зими демонструвати хоч якесь завзяття і бажання битися за команду та результат. У певний момент, як повідомляли ЗМІ, Хацкевич просто перестав бачити Дерліса в складі команди, через що між гравцем і тренером стався конфлікт. Принциповий білоруський фахівець дав зрозуміти норовистому парагвайцеві, що переломити себе через коліно не дасть, через це доля Гонсалеса була фактично вирішена. Він навіть був готовий досидіти залишок контракту з «Динамо» в дублі, після чого на правах вільного агента покинути Україну.
Але якраз тут і виник варіант з обміном в «Сантос». Бразильський клуб підшукував можливість вигідно позбутися Вітора Буено, якого в Києві порахували куди більш перспективним гравцем, ніж Гонсалес, що перестав виправдовувати очікування. У підсумку клуби обмінялися футболістами на правах дворічних оренд. За злою іронією долі і ця домовленість не принесла «Динамо» нічого хорошого - Буено повністю провалився в Києві, відправившись додому вже через сім місяців...
У «Сантосі» Дерлісу Гонсалесу знову не вдалося спрацюватися з головним тренером. І якщо під керівництвом Куки парагваєць відчував себе більш-менш комфортно, то ось з Хорхе Сампаолі, який змінив попередника біля керма команди, у Гонсалеса знайти точки дотику, по суті, так і не вийшло. Аргентинець навіть доручив босам клубу знайти для Дерліса інший варіант розвитку кар'єри, внаслідок чого на горизонті, власне, і з'явилася «Олімпія» з Асунсьйона. Після непростих переговорів з «Динамо» 7 лютого 2020 року парагвайський клуб нарешті оголосив про перехід Дерліса Гонсалеса. За неофіційною інформацією, «біло-сині» погодилися відпустити хавбека за 5 мільйонів доларів. Цю суму «Олімпія» віддасть в чотири транші, причому за 50% економічних прав на гравця. Це означає, що в разі наступного продажу Дерліса Гонсалеса клубу, який забажає викупити його контракт, доведеться домовлятися про ціну другої половини трансферу саме з «Динамо», а тому є шанс, що український клуб зможе ще більше відбити грошей від продажу хавбека.
І ось тут варто поставити ключове питання - чи правильно вчинило «Динамо», погодившись відпустити саме зараз Дерліса Гонсалеса в «Олімпію», адже раніше босів киян нерідко критикували якраз за невміння вчасно приймати потрібні рішення? Правильну відповідь, звичайно ж, допоможе виявити тільки час, але станом на зараз здається, що «Динамо» вчинило дуже грамотно. Виручити більше за Дерліса Гонсалеса в його нинішній формі і при поточних його вельми скромних футбольних заслугах у киян навряд чи б вийшло. Тому варіант з батьківщиною футболіста, причому від клубу, де Дерліса пам'ятають по нетривалому періоду успішної оренди (в «Олімпії» хавбек провів перші півроку в 2014-му, зігравши 20 матчів і відзначившись 9 голами в чемпіонаті Парагваю), був, мабуть, єдиним реальним шансом прямо зараз повернути хоча б частину витрачених коштів на покупку Гонсалеса у «Базеля» чотири з половиною роки тому.
У разі, якби Гонсалес залишився в «Сантосі», він практично напевно провів би найближчі півроку без ігрової практики, повернувшись влітку в «Динамо» абсолютно розбалансованим і неготовим до роботи. Та й загалом викликає сумнів готовність і здатність Дерліса відповідати серйозним фізичним навантаженням, які нині доводиться переносити київській команді під керівництвом Олексія Михайличенка.
Як би там не було, але остаточний відхід Дерліса Гонсалеса з «Динамо» залишив якийсь гіркий осад з цілковитої недомовленості. Цей футболіст був здатен на набагато більше, ніж йому вдалося продемонструвати в Україні. Можливо, його неправильно використовували в «Динамо». Може бути, з покупкою Гонсалеса потрібно було форсувати питання з продажем Ярмоленка. Не виключено, що й сам парагваєць дуже швидко зрозумів, що в стані «біло-синіх» можна надмірно не перенапружуватися і просто отримувати хорошу зарплату.
Але в пам'яті більшості уболівальників «Динамо» Дерліс Гонсалес, мабуть, назавжди залишиться гравцем, який восени 2015-го допоміг команді вперше за 17 років вийти в плей-оф Ліги чемпіонів. У гостьовій вирішальній зустрічі з «Порту» саме вдалі дії парагвайця спершу у відборі м'яча, а потім прекрасний його сольний прохід і удар дозволили «біло-синім» подвоїти перевагу в рахунку і, по суті, поховати надії «драконів» на успіх у тому матчі.
Те «Динамо» Сергія Реброва ще вміло гідно битися з «Челсі» в Лізі чемпіонів (0:0 - в Києві і 1:2 - в Лондоні), а не терпіти від нього ж принизливі поразки (0:3 - в Лондоні і 0:5 - в Києві) в турнірі рангом нижче - Лізі Європи... Можливо, підсумковий провал Дерліса Гонсалеса в Україні в якійсь мірі і привів до метаморфоз, що почалися в київській команді, де нинішній кадровий вектор направлений в сторону клубної академії і недорогих легіонерів. Не виключено, що невдала трата грошей на Дерліса Гонсалеса остаточно розкрила очі Ігорю Суркісу на недоцільність таких серйозних інвестицій в сучасних реаліях, ставши для нього своєрідною гіркою пігулкою. Тепер «Динамо» підписує з-за кордону гравців рівня Каргбо та Беніто... Хто знає, можливо, хтось із них згодом і здатний буде вистрілити, загравши саме так, як того чекали свого часу від Дерліса Гонсалеса...
Олексій СЛИВЧЕНКО
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
