Touch to Ball: посол динамівського футболу в Великобританії
Футбол України 1832 17 Лютого, 10:10

​З нагоди 62-го дня народження славетного гравця нашої команди та відомого в Англії тренера Сергія Балтачі.

Зараз він – відомий лондонський тренер, який працює з юними футболістами. Юніори старого клубу «Чарльтон Атлетик» під його керівництвом постійно в медалях, практично не залишаючи шансів своїм суперникам-одноліткам. У свій черговий день народження Сергій Балтача буде приймати вітання з Англії, Шотландії, України та, в принципі, всієї Європи. Скрізь, де знають і шанують динамівську школу, його ім’я звучить гордо – як і належить володарю Кубка кубків, віце-чемпіону Європи, бронзовому призеру Олімпійських ігор. ФК «Динамо» (Київ) також шле свої вітання імениннику – Сергій Павлович був і лишається динамівцем, нашим одноклубником, одним із найважливіших гравців великої команди Валерія Васильовича Лобановського 80-х.

Він народився 17 лютого 1958 року в місті Жданов (нині – Маріуполь) Донецької області, де й почав займатися футболом у свого першого тренера Валерія Сидорова. Історія появи Балтачі в футболі по-своєму унікальна: в 10-літньому віці він настільки хотів грати, що дав згоду грати в місцевій пульці клубу «Шкіряний м’яч» відразу за три команди! Коли «підставу» виявили, а засмученого Сергія дискваліфікували, до нього підійшов тренер дитячої команди «Карамелька» Сидоров і, дізнавшись, що він не лише настільки хоче грати, а ще й молодший за тих, проти кого успішно діяв, відразу ж запросив його в свою команду. Валерій Борисович у підсумку відіграв у становленні юного гравця велику роль.

Зовсім юним Балтача перейшов на навчання в Харківський спортінтернат, де його тренував Микола Кольцов – легендарний динамівець, один із плеяди перших чемпіонів. У 14 років Сергій подавав надії як центрфорвард (навіть був найкращим бомбардиром першості УРСР), а вже в Харкові помітили його чіпкість і непоступливість в єдиноборствах, таким чином, визначивши задатки хорошого опорника і навіть захисника.

В 1977 році Сергій став у складі збірної СРСР чемпіоном світу серед молоді. Уже в неповних 18 років Балтачу почали залучати в «Металіст», і в сезоні 1976 року він відіграв 19 матчів за харків’ян, які в підсумку фінішували другими в шостій зоні Другої ліги СРСР. Сергія тренери команди майстрів почали пробувати в ролі ліберо, і його гра не залишилася непоміченою.

Київське «Динамо» не раз кликало Балтачу, перш ніж він дав згоду на перехід. В одному випадку «Металіст» жорстко відмовив – навіть на кілька днів закрив свого юного таланта «на гауптвахту». В іншому сам початківець побоявся йти в команду, де на той час відбувалася болісна зміна тренера. Але все ж аргументи легендарних Комана та Сучкова взяли своє – а «Динамо» отримало одного з лідерів захисту на багато років.

Столиця України прийняла новачка холодно – дублем, проте він показав спортивний характер і довів своє право грати в основі найкращої команди СРСР. 28 квітня 1978 року Балтача замінив досвідченого Фоменка в матчі проти московського «Спартака», який кияни виграли з рахунком 3:0. Дебют виявився успішним. Далі було тільки краще.

За 12 сезонів у команді майстрів київського «Динамо» Сергій Балтача провів 324 матчі в усіх турнірах, забивши 10 м’ячів. По чотири золотих медалі та кубки СРСР, три суперкубки, здобув Кубок кубків. 1980 року став бронзовим призером московської Олімпіади та чемпіоном Європи серед молоді. Провів 47 матчів (2 голи) за олімпійську та першу збірні СРСР, здобувши звання віце-чемпіона Європи 1988 року та з’їздивши на чемпіонат світу 1982 року. Там Балтача забив у ворота Нової Зеландії, і цей гол став ювілейним – 1100-м в історії чемпіонатів світу!

«Добре технічно підготовлений, холоднокровний і надійний захисник. Умів швидко оцінити обстановку і прийняти вірне рішення, відрізнявся сміливістю, вольовими якостями, тонким позиційним чуттям», – таку характеристику Сергій Балтачаотримав від істориків футболу. Самовідданість – ще одна виняткова чеснота цього гравця. Чого варта участь у фіналі Кубка кубків із травмою! На жаль, вона змусила стрижневого гравця пропустити Мундіаль 1986 року…

Валерій Лобановський дуже цінував ці риси Балтачі – навіть у власних книгах підкреслював, що Сергій, побачивши серйозність навантажень і високу конкуренцію, лише засукав рукави й промовив: «Я лишаюсь!». Так само, коли опустів Київ весни-літа 1986-го, саме Балтача разом із Безсоновим від динамівського колективу їздив виступати перед ліквідаторами Чорнобильської катастрофи. Це – вчинки, які свідчать про характер сьогоднішнього іменинника.

Як і більшість ровесників, наприкінці 80-х Балтача почав замислюватися про переїзд за кордон. Але, на відміну від більшості, відправився не на континентальну Європу, а в Великобританію. Він став першим радянським (і українським) легіонером на Альбіоні в новітні часи (якщо не рахувати діаспору та окремі випадки не футбольної, а, скажімо так, побутової еміграції).

«Іпсвіч Таун», скромний клуб із великими традиціями, досить несподівано для себе отримав гравця такого калібру. Вибираючи між кількома варіантами, Балтача віддав перевагу саме англійському клубу, хоча кликали й інші – зокрема, із Швейцарії, Польщі. Далі грав у клубах Шотландії. Попри пережиті тяжкі травми (зокрема, давався взнаки розрив «ахілла» в ліонському фіналі 86-го), Сергій Павлович дограв у Великобританії до 37 років, плавно – через роботу граючого тренера – перейшовши на нову ступінь свого розвитку.

На жаль, на батьківщині попрацювати в футболі Балтачі випало недовго – лише епізодично в штабі «ЦСКА-Борисфена» середини 90-х. Зате Сергій Павлович вів із батьківщиною бізнес у сфері нерухомості, харчування. І завжди тепло ставився до «Динамо» – відгукувався на запрошення на ветеранські матчі, цікавився життям і розвитком України, переживав у часи наших лихоліть.

Як тренер дорослих команд, Балтача пропрацював у шотландських «Інвернессі» та «Сент-Міррен» упродовж 90-х. До слова, його син – Сергій-молодший – свого часу всерйоз розглядався як потенційний гравець збірної Шотландії, виступав за молодіжку! А дочка, Олена Балтача, була першою ракеткою Англії – на жаль, рано покинула цей світ. Зовсім молодою, в 30 років…

У новому тисячолітті яскраво проявив себе Сергій Балтача як тренер по роботі з дітьми і юнню. Серед найкращих вихованців Сергія Балтачі – гравці збірної Англії Джо Гомес, Карл Дженкинсон і Джонджо Шелві, гравець молодіжки Езрі Конса, а також один із найперспективніших британських молодих гравців на континенті – вінгер Адемола Лукман.

До слова, Гомес і Конса в складі юнацької збірної Англії виграли чемпіонат світу серед однолітків. Написали своєму тренеру: «Містер Балтача, ми виграли цей турнір через 40 років після вас…» Не дивно, що за час роботи українського тренера ФК «Чарльтон Атлетик» отримав за підготовлених гравців більше 150 мільйонів фунтів стерлінгів. А сам Сергій Палович мріє про відкриття академії імені Валерія Лобановського там – для нього тут, в Лондоні…

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100