Георгій Цітаішвілі перебуває на слуху вже років чотири, не менше. При тому, що хлопцеві ще не виповнилося навіть двадцяти.
Про Гію відомо доволі багато. Його батько був професіональним футболістом. Грав за кордоном – на Кіпрі та в Ізраїлі. Власне, тут у нього і народився син 19 років тому. Одразу виникають паралелі із Циганковим, який має доволі схожу історію.
В 11 років Георгій пройшов перегляд у школі Барселони, але в Іспанії не залишився – там належало мати сімейну опіку. Після цього хлопчина опинився у Києві. Була інформація, що його переглядав і Шахтар, але «гірники» віддали перевагу Олексію Кащуку. Я не можу стверджувати достовірність цієї інформації на 100 відсотків, хоча прозвучала вона від авторитетних людей, які спеціалізуються на дитячому футболі.
У 16 років Цітаішвілі дебютував у Юнацькій лізі УЄФА. Це була команда Юрія Мороза, складена із гравців 1998-99 років народження, яка на груповому етапі навела добрячого галасу, розбивши Наполі та Бенфіку. Георгій вийшов на заміну в поєдинку 1/8 фіналу проти Аякса. На флангах грали одні з лідерів – Денис Янаков та Богдан Лєднєв. Пробитися крізь них зовсім молодому хлопчику було вкрай непросто.
У 2018-му, напередодні свого 18-річчя, Цітаішвілі потрапив у складну ситуацію. Він вирушив у збірну Петракова, але невдовзі покинув розташування команди, посилаючись на травму, і не повернувся у клуб. З'явилося багато різної інформації щодо його майбутнього, починаючи від інтересу Шахтаря і завершуючи переїздом у Росію чи навіть інший закордон. В історії Динамо вже був такий випадок, коли Жано Ананідзе поїхав на канікули до Грузії, але опинився у московському Спартаку.
Вік 18 років є дуже небезпечним для футболістів, адже у цей час вони повинні підписувати професіональний контракт. Різні клуби намагаються використати цю ситуацію на свою користь. Та все ж через кілька днів Гія поставив підпис під угодою з Динамо на 5 сезонів. Пікантність цієї ситуації полягала у тому, що про продовження контракту стало відомо пізнього вечора.
Крок за кроком Гія зростав у системі Динамо. Став лідером молодіжки і постукав у двері першої команди. Минулого року, у матчі проти Шахтаря, Цітаішвілі відчутно посилив гру, вийшовши на заміну. У нього є швидкість, техніка, азарт, вміння приймати нестандартні рішення, здоровий егоїзм – всі чесноти, щоб бути успішним на позиції флангового півзахисника. Не вистачає тільки довіри від головного тренера першої команди Динамо.
Яким би талановитим не був молодий футболіст, але він не може одразу стати успішним на 100 відсотків у дорослому футболі. Тут необхідне терпіння та довіра від наставника. Навіть такий великий талант, як Циганков, не відразу вистрелив. Хороші матчі чергувалися із відверто слабкими, багато чого не вдавалося. Цітаішвілі потребує такої ж довіри, як до Віктора.
Але Хацкевич не бачив у Цітаішвілі гравця першої команди. Навіть у тих матчах, коли не могли зіграти Циганков чи Вербіч, або коли словенець діяв на вістрі атаки, тренер обирав варіант із виходом Морозюка у півзахист і тому подібне, тільки б не випускати Гію. Весною минулого року взяли Де Пену, влітку запросили Караваєва із Зорі...
Я переконаний на сто відсотків, що саме тоді Цітаішвілі мав найкращий час для того, щоб змінити команду і набратися досвіду в оренді. Думаю, всі розуміють, що про повноцінний трансфер мова взагалі не могла йти. Георгій чудово виступив на молодіжному Кубку світу у Польщі, забив у фіналі і був одним із лідерів команди Петракова. А у сезоні 2018/19 разом із Поповим та Булецою дійшов до 1/8 фіналу Юнацької ліги УЄФА – проти Хоффенхайма не вистачило фарту. Грубо кажучи, на юнацькому рівні Цітаішвілі досягнув усього, що міг. Належало зробити остаточний крок у дорослий футбол.
Натомість гравець просто втратив половину сезону у своєму розвитку. Влітку його не відпустили лише з прицілом на Юнацьку ЛЧ. Я не вважаю, що це та жертва, заради якої варто було гальмувати розвиток у дорослому футболі. Команда Костюка не зуміла здобути у цьому турнірі серйозного результату.
Зараз така ситуація, що шансів для Цітаішвілі в першій команді немає. Це якщо назвати речі своїми іменами. Михайличенко також не розраховує на молодого футболіста. У першій команді є Циганков, Вербіч, Де Пена, Караваєв. За відсутності двох перших на стартовому зимовому зборі фланг півзахисту відвели Піварічу. На другому зборі позицію вінгера займали Буяльський або Дуелунд.
Тож Цітаішвілі лише п'ятий фланговий півзахисник у команді. Враховуючи, що доведеться грати тільки у чемпіонаті та Кубку України, Георгій може сподіватися на потрапляння до заявки в окремих матчах, або на кілька хвилин наприкінці матчу. Напевно, це не найкращі умови для розвитку.
Нещодавно у схожому становищі перебував Богдан Лєднєв. На рівні молодіжної команди він себе повністю вичерпав, а до рівня першої – не дотягував. Можна, звісно, сидіти та чекати свого шансу. Але не факт, що коли цей шанс трапиться, ти виправдаєш сподівання. У «дублі» прогресувати дуже важко, граючи там третій рік поспіль. Отже, тільки оренда!
Для Цітаішвілі можна розглянути відразу кілька варіантів. Звичайно, мова тільки про Україну, бо трансферне вікно у Європі вже зачинене.
1. Зоря
Ми побачили, як із молодими гравцями працює Віктор Скрипник. Назарій Русин після всіх проблем у Динамо зумів розкритися та почати забивати у Зорі. Богдан Лєднєв став одним із найкращих гравців чемпіонату. До Богдана Михайліченка прицінюються німецькі та бельгійські клуби. Дуже сильно виглядає Владислав Кочергін.
Нюанс тільки в тому, що на флангах команди Скрипника проблем немає. Є власні футболісти, які повинні грати. Тим паче, взимку взяли легіонера на цю позицію. Команда вже пройшла збори. Зіграна між собою. Тож мова може йти тільки про довгострокову оренду на півтора-два роки. Від такого переходу виграють усі: Динамо, Цітаішвілі та Зоря.
2. СК Дніпро-1
Михайленко намагається грати в атакувальний футбол, але команді бракує якісних швидких гравців на фланзі. Є тільки один стабільний вінгер – Олександр Назаренко. Цітаішвілі зумів би додати швидкості, посилити конкуренцію та глибину складу.
На мою думку, СК Дніпро-1 не вистачає індивідуально сильних футболістів, які можуть завдяки власній майстерності давати результат, вирішувати долю епізодів і матчів. Тут Цітаішвілі став би дуже доречним. Михайленко вміє та любить працювати із молодими гравцями. Це також плюс. Тим паче, у колективі вистачає молодих гравців, що дозволило б Гії швидко адаптуватися.
Новачок не тільки б конкурував із Назаренком за місце у складі, але й доповнив би гру команди ще одним швидким гравцем. Щоправда, для цього потрібно переходити на лівий фланг. У плані швидкісних гравців СК Дніпро-1 міг би навіть посперечатися із самим Шахтарем.
3. Олімпік
Вісенте Гомес проводить цікаву роботу, зібрав в Олімпіку багатьох молодих футболістів. Думаю, для Цітаішвілі не складе проблем вписатися у цей колектив. Тим паче, з Києва не доведеться їхати. А тренерські принципи Гомеса він повинен пам'ятати ще по роботі в Динамо. На своїй позиції Цітаішвілі не матиме серйозних конкурентів в Олімпіку.
4. Карпати
Зараз для Карпат важливо зберегти прописку в УПЛ. Весною на «зелено-білих» чекає дуже важка боротьба за виживання. Кожне очко – на вагу золота.
Під час зимової паузи Роман Санжар перебудував команду на фланговий футбол. Недарма сюди запросили фактурного Матара Дійє, ефективного при флангових подачах і прострілах. Але от позиція флангового півзахисника укомплектована не найкращим чином.
Свого часу до Львова поїхав Микола Матвієнко. Тоді справи в команди також були доволі кепськими, але це стало початком розвитку молодого гравця. Цітаішвілі не варто думати про позицію Карпат у турнірній таблиці, якісь інші трабли, фінансові аспекти. На першому місці повинна бути можливість стабільно грати. У Львові проблем із цим не виникне.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
