Від Тлумака до Батісти: збірна «Карпат» епохи Димінського
Футбол України 2053 26 Лютого, 15:28

Хвилинка ностальгії з огляду на останні невтішні новини з табору львівського клубу.

Останні новини з табору львівських Карпат явно не радують, незважаючи на весь оптимізм, який випромінює міський голова Андрій Садовий.

Зазвичай коли щось оголошують народним, як це сталось у Львові, то де-факто воно стає нічиїм. Ось і з Карпатами відбувається щось подібне. Клубу негайно потрібен інвестор, без нього його чекає неминуче банкротство. В мерії це розуміють і намагаються максимально відстрочити час істини. Але його в будь-якому разі обмаль.

Єдине, що наразі зрозуміло — колишні інвестори Петро Димінський та Ігор Коломойський (якого деякі ЗМІ чомусь сором’язливо називають «другим акціонером») від Карпат відмовились. І, так, це автоматично означає, що 19-річна ера правління Димінського у львівському клубі добігла свого завершення.

Ці 19 років — час дурнуватих тренерських відставок, незрозумілих трансферів і болючих падінь; ера скандаліста Смалійчука, п’яних витівок Гудими і неминучих, як зміна пір року, повернень Дячука-Ставицького. Ера тріумфального приходу на Арену Львів і тихого повернення назад на стареньку Україну. Проте не все було однозначно погано, і час від часу навіть всупереч рішенням керівництва Карпатам вдавалось дивувати з приємної сторони. Були у клубу і вдалі трансфери, і харизматичні тренери, і навіть Ліга Європи з феноменальними 3:4 проти Борусії Юргена Клоппа.

Так вже воно повелося, що Карпати завжди виручали яскраві особистості. Димінський тут ні до чого. Це, швидше, місцева фішка — за Левів традиційно грає більше неординарних персонажів, ніж в інших українських клубах аналогічного рівня і статусу.

Власне, тому й символічну збірну часів правління Димінського складати виявилось нелегко — майже на кожну позицію був чималенький вибір.

Воротар: Андрій Тлумак

  • В Карпатах: 1997-05; 2006-07; 2009-12
    Матчі в чемпіонаті України: 166

Можливо, не найсильніший воротар свого покоління в Україні, проте для Карпат персона однозначно знакова. Тлумак бачив Карпати різними: починав ще конкуруючи з легендою 90-х Богданом Стронцицьким; вилітав з еліти в 2004-у; пограв рік в Першій лізі; повернувся в клуб, щоб зіграти в історичній Лізі Європи-2010/11.

Завершив кар’єру лише в 33 роки, після чого став тренером в системі клубу. Чесно кажучи, це якесь непорозуміння, що з тих пір Карпати очолювали випадкові іспанці та аргентинці, а місцева легенда була змушена шукати роботу в Луцьку. Втім, Тлумаку лише 40, і часу, щоб повернутись на Україну, в нього ще предостатньо.

Правий захисник: Артем Федецький

  • В Карпатах: 2009-12; 2017-19
    Матчі в чемпіонаті України: 114 (12 голів)

Один з лідерів кращого складу Карпат в ХХІ столітті. Граючи в оренді, Федецький у Львові не просто закохав в себе місцеву публіку, але й вийшов на рівень, який дозволив йому отримати місце в основі Дніпра та збірної. До слова, жоден інший виконавець із тієї команди Олега Кононова так високо не піднявся.

Цілеспрямований, самовідданий, непоступливий — зазвичай так характеризують Артема. Втім, у Львові він також запам’ятався важливими голами, як-от м’яч у ворота Галатасарая в плей-оф раунді Ліги Європи-2011. Мабуть, єдине, що у Федецького не вийшло в Галичині — це камбек. Після Дармштадта Артем був «вже не той», і зупинити падіння Левів йому виявилось не під силу.

Центральний захисник: Іван Мілошевич

  • В Карпатах: 2008-13
    Матчі в чемпіонаті України: 116 (4 голи)

Один з найнадійніших захисників Карпат в новітній історії, майстер гри на другому поверсі. Стабільний, чіпкий, не обділений лідерськими якостями. З його появою у Львові Карпати стали пропускати в середньому на 7-8 голів менше в сезоні, досягнувши показника в 34 пропущені м’ячі в 30 турах в УПЛ-2010/11.

Шкода, що розійтися по доброму зі знаковим центрбеком у Львові не змогли: в 2013-у клуб в односторонньому зменшив зарплати, і коли Мілошевич на це не погодивсь, то на півроку лишився без ігрової практики взагалі. Схоже, це його сильно підкосило, бо потім він так ніде й не набрав колишню форму, осівши в сербській глибинці.

Центральний захисник: Грегор Балажіц

  • В Карпатах: 2011-14
    Матчі в чемпіонаті України: 79 (7 голів)

Якщо серб Мілошевич запам’ятався, в першу чергу, біля власних воріт, то словенця Балажіца вирізняло вміння забити важливий гол. Головою він грав просто блискуче. Крім того, Балажіц добре бачив поле, міг вирізати діагональ на 30-40 метрів, що сильно виділяло його на фоні решти захисників УПЛ.

Не дивно, що після завершення контракту з Карпатами Грегор знайшов себе на високому рівні — був основним спочатку в белградському Партизані, а згодом в російському Уралі. У Львові ж після його відходу захисників такого класу більше не було.

Лівий захисник: Володимир Костевич

  • В Карпатах: 2010-16
    Матчі в чемпіонаті України: 85 (4 голи)

Один з найбільших талантів львівського футболу «десятих» років, Костевич увірвався до основи Левів відразу після того, як Ігор Ощіпко поїхав в Австрію на невдалі (як потім виявиться) заробітки. І це була більш ніж достойна заміна — Володимир і в атаці себе проявляв, і в обороні в цілому виглядав надійно.

Зрештою, свої сильні сторони Костевич згодом підтвердив в Польщі, де досі успішно виступає за одного із грандів — познанський Лех. Той, до речі, заплатив Карпатам за Володимира 300 тисяч євро в 2017 році. І, так — Костевич єдиний із нашого списку, в кого більша частина кар’єри ще попереду — зараз йому лише 27.

Опорний півзахисник: Самсон Годвін

  • В Карпатах: 2002-11; 2013-14
    Матчі в чемпіонатах України: 234 (6 голів)

Живий символ Карпат «нульових» років. Годвіна привіз в клуб польський агент, і він же влаштував підписання контракту на кабальних для клубу умовах. Втім, Самсон не підвів, і вкладені гроші відпрацював сповна.

Батіста, Ґодвін та Худобяк проти майбутньої легенди МанСіті, фото — zavzhdy-virni.ucoz.ua

Нігерієць був одним із небагатьох, хто відіграв за Карпати обидва сезони після пониження в класі; коли ж команда повернулась в еліту, то стала ще більш залежною від свого «цепного пса» в середині поля. Сказати, що трибуни любили Годвіна — нічого не сказати. Він відповідав українцям взаємністю, одружився на львів’янці, а сина назвав Дем’ян. Більш того, коли Сол Кемпбелл перед Євро-2012 наїхав на Україну за расизм на трибунах, Годвін виявився одним із тих, хто йому відкрито опонував.

Центральний півзахисник: Олег Голодюк

  • В Карпатах: 2005-16; 2017-18
    Матчі в чемпіонаті України: 199 (14 голів)

Голодюк був одним із головних талантів країни свого часу — вище котирувались хіба Ярмоленко, Коноплянка і Ракицький. Проте на рівні УПЛ він так і залишився «одним із», не дотягнувшись ні до топ-клубів, ні до збірної.

З іншого боку, для Карпат Голодюк — гравець без перебільшення знаковий. Без його передач, штрафних ударів і човникового бігу в середній зоні команду довгий час було складно уявити. Олег міг робити на полі все — і відбирати, і атакувати, і тримати м’яч, і швидко пасувати вперед. Власне, тому його місце в основі ніколи не залежало від того чи іншого тренера — на Голодюка опирались практично всі, хто працював на Україні. Інша справа, що у самого Олега рідко виходило витримувати один рівень бодай протягом сезону — як правило, на один сильний матч в нього приходилося два посередніх.

Атакуючий півзахисник: Ігор Худобяк

  • В Карпатах: 2005-13; 2014-18
    Матчі в чемпіонаті України: 311 (38 голів)

Представляти Худобяка точно не треба — його знають всі, хто бодай трохи слідкував за українським футболом останні 20 років. Ігор — живий символ і легенда львівського клубу, якого поважали на кожному стадіоні країни.

Для українського футболу Худобяк був явищем — такий собі Іньєста львівського розливу. Ви могли роками не бачити матчів Карпат, але прийшовши в будь-який день на стадіон напевно знали — Худобяк буде роздавати класні передачі. Протягом майже 15 років це була константа для Львова — така ж очевидна, як «перевірка» при вході в Криївку чи Садовий в кріслі мера. Мабуть, символічно, що такий гравець пішов в розпал хаосу імені Смалійчука — коли Карпати остаточно втратили ідентичність, капітан їм був більше непотрібен.

Правий вінгер: Денис Кожанов

  • В Карпатах: 2007-11; 2014-16
    Матчі в чемпіонаті України: 131 (20 голів)

Один з ключових виконавців в системі Олега Кононова. Кожанов у Львові грав так добре, що заслужив виклик в збірну, де, правда, запам’ятався не стільки грою, скільки завдяки невдалому жарту Юрія Калитвинцева.

Як і Федецький, Кожанов грав за «ті самі» Карпати в оренді, проте в команді був в дошку своїм. Більше того, Денис так прижився у Львові, що згодом напросився в ще одну оренду в місто Лева — правда, на цей раз Карпати він застав вже в зовсім іншому стані. Що цікаво: за шість сезонів в команді Кожанов так і не забив жодного голу в ворота українських грандів (хоча вражав ворота Борусії Дортмунд), а його улюбленою жертвою була Волинь — клуб, де Денис виступає останні три роки.

Лівий вінгер: Сергій Зеньов

  • В Карпатах: 2007-14
    Матчі в чемпіонаті України: 137 (21 гол)

Пробач нас, Лукас Перес, але ти провів у Львові від сили 50 матчів, тоді як Зеньов віддав клубу цілих сім років. Більше того, естонець в Карпатах ще й постійно додавав і в результаті так повірив в себе, що після завершення контракту з Левами подавсь в англійський Блекпул. Де, правда, його чекало фіаско.

Останні роки Зеньов виступав в Азербайджані, Польщі і Казахстані, і всюди мав місце в старті. При цьому Львів та Карпати Сергій досі згадує з приємністю: фанатів називає «шалено закоханими в футбол людьми», обожнює українське сало і навіть запевняє, що досі готовий провести екскурсію по Львову для іноземців. Еталонний легіонер.

Центрфорвард: Роша Батіста

  • В Карпатах: 2005-08; 2009-11
    Матчі в чемпіонаті України: 136 (39 голів)

Ну і куди ж без Батісти! Кузнєцов і Гладкий теж достойно грали на вістрі атак Карпат, але Роша все-таки запам’ятався найбільше. Він прийшов у клуб, коли Карпати прозябали в другому дивізіоні, після чого легко адаптувався і до еліти. Високий, потужний і при цьому спритний, бразилець міг загрожувати воротам як після флангових подач, так і в контратаках. І при цьому Батіста ніколи не йшов з поля в сухій футболці — грі він віддавався на 100%.

батиста карпаты львов
Вершиною кар’єри бразильця в Карпатах могла стати єврокубкова осінь-2010, але Роша отримав травму і пропустив майже всі матчі. Не повезло. З іншого боку, в пам’яті досі його феєричні голи в УПЛ — наприклад, Динамо Батіста забивав аж тричі.

Що цікаво, в кінці «десятих» він повернувся у Львів як агент, і привіз кількох маловідомих бразильців, проте піти його стопами в них не вийшло. Кращий з його клієнтів — Шина — зараз грає за ФК Львів.

В запасі: Богдан Шуст, Ігор Пластун, Ігор Ощіпко, Лукас Перес, Олександр Гладкий, Мар’ян Швед і, звичайно, Михайло Кополовець — за краще пояснення невдач в історії українського футболу.

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100