VAR став головнішим за Монзуль
Про запровадження системи відеоповторів в України говорили давно. От уже другий тур VAR працює на матчах УПЛ, але розмов, схоже, лише побільшає. Хоча Катерина Монзуль провела майже зразковий матч. Перший тайм – так точно. Віталій буяльський лише нещодавно заявив, що система відеоповторів не потрібна футболу, а після сьогоднішньої гри лише утвердиться у своїй думці. Епізод із його порушенням правил був неочевидним і непомітним. Без відео його взагалі було важко розгледіти, а от із системою VAR покарання було блискавичним. Монзуль, не вагаючись, вилучила футболіста Динамо на 6-й (!) хвилині. Для цього потрібно мати сміливість. Відзначимо, що рішення було правильним – Буяльський справді заслуговував на це покарання.
Система повернула своє Динамо у моменті з пенальті. Падіння Русина справді було картинним, але так здалося лише в динаміці. Знову ж, повтор показав, що Кравченко завадив нападнику дістатися до м'яча із порушенням правил. Отож після першого тайму VAR – Динамо – 1:1.
А от у другій половині Монзуль уже трохи втратила нитки гри. Карло Анчелотті, критикуючи відеоповтори, говорив, що система повинна допомагати, але не замінювати арбітра. Найбільша проблема, коли рефері перестає брати відповідальність на себе. На щастя для Монзуль, гра у другому тайму стала нудної і не насиченою, але й тут вона примудрилася знайти, де стати на слизьке. Так, Польовий жорстко зіграв проти Караваєва, але чи це червона – питання. Чи це червона після перегляду повтору – питання ще більше. Було схоже, ніби Катерина в бажанні бути послідовною повернула «борг» киянам за вилучення Буяльського. Зрештою, суддівство у цьому матчі було помітним, але не воно визначило його підсумок. А Монзуль показала себе сміливим рефері, яка готова обслуговувати матчі Динамо. Правда, потрібно ще трошки попрацювати над психологією, щоб настрою вистачало на усі 90 хвилин.
Супряга продемонстрував нечувану ефективність
Олександр Хацкевич не бачив нападника для своєї команди ні у Владиславі Супрязі, ні в Назарії Русині. За іронією долі, обидва сьогодні опинилися на полі, правда, у різній формі. Русин за пів року у Зорі роззабивався настільки, що став основним у Динамо, а от Владислав поки залишається у Дніпрі.
Очевидно, що Супряга почуває себе скривдженим. Навіть за кадрового дефіциту форвардів клуб не згадує про нього. Ніби слова Хоцкевича про неготовність чемпіона світу серед команд U-20 до гри на дорослому рівні сприймають як аксіому. Навіть Дмитро Михайленко не довірив Владу місце у старті, зробивши ставку на зимового новачка – Хобленка. Екс-форвард брестського Динамо мав шанс підтвердити інтуіцію коуча вже на першій хвилині, але це й усе, чим він запам'ятався. Здавалося, що Олексій досі не до кінця розуміє партнерів – не встигає до передач, опиняється не втих зонах. Словом, позбавляє команду головної опції в нападі.
Відразу домовимося – ніхто не буде заперечувати, що Супряга у матчі проти Динамо упіймав жар-птицю за хвіст. Очевидно, що він, як і будь-який інший гравець у світі, не буде робити хет-трик у кожному матчі. Але дуже важливо, як саме він зробив це сьогодні. Правильна позиція і гра на випередження, боротьба за м'яч після кутового і його улюблене – швидка атака. Русина за його стиль гри прозвали «хижаком», але у звітному матчі справжній хижак був у іншій команді. Супряга продемонстрував захмарну концентрацію і нечувану холоднокровність. Було помітно, наскільки впевнено він розпорядився своїми моментами, а це саме його критикують за марнотратство та незібраність. Сьогодні Влад постав форвардом, який готовий до дорослого футболу, як мінімум ментально. Тепер потрібно це доводити не лише з командами, які перед тобою завинили.
Михайличенко не вирішив проблеми Динамо
Переживання за киян з'явилися ще під час зимової паузи. У суперниках на сборах були далеко не топові команди, але результати не радували стабільністю. Звісно, ніхто не брався дорікати Динамо за товарняки, адже грали під навантаженнями. Проте з початком офіційних матчів команда «не полетіла». І це, при всій повазі до Ворскли та СК Дніпро-1, «біло-сині» ще не грали з лідерами УПЛ. Після зміни тренера Ігор Суркіс часто наголошував, що новий тренерський штаб надолужує недопрацювання попереднього щодо функціональної готовності гравців. Взимку футболісти киян розповідали, що ніколи раніше скільки не бігали. Караваєв запевняв, що це принесе плоди під час сезону, але коли Супряга відіграє фору у 20 метрів у двох опонентів і забиває гол, який фактично хоронить Динамо, виникають питання щодо ефективності підготовки тренерського штабу Михайличенка.
Але й це не найбільша проблема. Складнощі киян з організаційною грою ніде не поділися. Динамо просто не знає, як розхитувати оборону суперника. Навіть сьогодні, коли в першому таймі Дніпро фактично просто займався тим, що не заважав супернику, у «біло-синіх» нічого не виходило. Коли м'яч тримають лише захисники, це насторожує. А з Шабановим та Поповим це навіть небезпечно – передачі під пресингом це не їхня сильна сторона. З поверненням Микити Бурди додасться надійності позаду, але з грою вперед нічого не зміниться.
Можна скільки завгодно говорити про те, що вилучення Буяльського зламало план на гру, але у тренера було цілих 90 хвилин (з урахуванням доданого), щоб перебудуватися. Михайличенко вперто цього не робив. У цього Динамо немає плану «Б». Випустити наприкінці Де Пену, який закидає штрафну радіокерованими подачами – геть не те. Так, іноді це спрацьовує, але не можна робити з цього постійну опцію. У складі киян достатньо кваліфікованих виконавців для гри у комбінаційний футбол, але після зимових зборів його так і не з'явилося. Фізика потрібна, щоб вигризати такі перемоги, як над Ворсклою, а коли суперник теж готовий на належному рівні, цього може бути замало.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
