Михайличенко насмілився керувати грою – пізнувато, але це спрацювало
Вихід Кадірі замість Сидорчука додав браку в атаці, але на оборону Момо моментами грав досить вдало. На межі фолу, проте м'ячі вигризав. Нагадувало це більше силовий олександрійський футбол, ніж технічніший київський, однак на певні відрізки матчу і такі гравці стають у пригоді. Піваріча можна було і раніше випускати. Це взагалі найсміливіше рішення тренерського штабу Динамо. Саме такі нетривіальні дії сьогодні й ставили команду Шарана в незручне становище. То Шепелєв фальшивого правого правого почне грати і звідти віддасть асист, то Вербіч перейде в центр атаки, а номінальний лівий захисник згадає, як на зборах створював гостроту саме в ролі крайнього форварда.
Саме прохід Піваріча по суті закрив гру. Ну, і Беньямін на призабутій позиції вістря віддав ключовий пас під удар Шепелєву. При Михайличенку словенець у нападі не грав ніби принципово, але це одна з цікавих опцій. Наставник ризикнув, і це спрацювало. Може, варто було не тягнути. У Русина проти габаритних центрбеків з їхньою силовою манерою боротьби гра не дуже пішла. Вербіч у нападі грає тонше. Вміють же управляти і змінювати гру, коли захочуть. Хай десь вплинуло вилучення Довгого, однак після певних перестановок так якісніших змін позицій кияни закрутили каруселі в чужому штрафному, припини бути такими передбачуваними. До перерви ж в київській атаці було все дуже і дуже сумно. Уже традиційно, до слова для цьогорічних матчів.
Олександрія в меншості зіграла краще, але й Динамо знову легше без м'яча
При закритій тактиці команди господарів для киян було найважливішою справою розмочити рахунок. Далі вже Олександрія показала, що вміє не тільки грубощами брати, а й розігрувати цікаві комбінації. Так, до перерви господарі також моментами заходили та розігрували у володіннях Бущана, але там не обходилося без хаотичних виносів, а ось після перерви потрібно було вже обдуманіше йти вперед. Потрібно віддати належне налаштуванню господарів, яких не зламав ні гол у роздягальню, ні швидке вилучення після перерви. Навпаки, хтось ніби зняв з команди окови.
Втрачати уже було нічого, і підопічні Шарана змусили динамівців віддати м'яч. З цим усім почалися перспективні заходи у фінальну третину поля, але таких моментів, як удар Задераки з лінії воротарського, все ж у киян було відчутно більше. З іншого боку і команді Михайличенка стало легше дихати з появою простору. Олександрії доводилося розкриватися, тож у Буяльського та Шепелєва розправилися крила. Якщо до перерви вони мучилися на межі переходу центра поля (Шабанов і Попов знову вкрай рідко починали атаки – частіше віддавали назад Бущану), то після вилучення Довгого надто часто господарювали на 15 метрах від воріт.
Активніше заграв правий фланг, почали працювати атакувальні трикутники. Олександрія, звісно, змушувала суперника помилятися на його половині поля, однак біля своїх воріт було ще гарячіше. Цифри володіння м'ячем після перерви відверто дивують. Динамо ледь не втратило свою перевагу з першого тайму за підсумками всієї гри. І це проти суперника, який грав удесятьох і загалом по сезону проводив ігри із середнім володінням у 44%. За такої гри, коли не треба постійно виходити з-під пресингу і опускатися центральним півзахисникам для підтримки захисників на свою половину, киянам вдавалося більшою кількістю гравців заходити у штрафний суперника. Звідси й голи Буяльського та Миколенка з близької відстані – максимально покращеної для удару.
Миколенко плюс Шабанов – голи, асист і рекорд кар'єри
Ліва половина захисту Динамо вкотре викликав запитання. Шабанов ледь не привіз пенальті (пощастило, що не було VAR чи сміливості в арбітра), Миколенка досить легко проходили з допомогою швидкого Лучкевича. Саме з правого флангу Олександрії надходило найбільше загрози. Однак Віталій та Артем усе це перекривали атакувальною грою. На свій 28-й день народження лівий центрбек киян забив гол. Це вперше в карєрі Шабанов відзначився двічі за сезон в УПЛ. А з врахуванням Ліги Європи на рахунку Артема 3 голи. Рекорд кар'єри.
Віталій взагалі зробив гру. Його виконавський клас в атаці гідний топ-чемпіонатів. Як розібрався при стандарті з асистом на Шабанова. А це був дуже важливий гол під завісу тайму, в якому господарі нічим особливо не поступалися. Момент, коли перед ним маячили воротар і 2 захисники, став ще показовішим. Миколенко холоднокровно прицілився і влучив саме туди, куди хотів. Без поспіху, без нервів, на класі. Як тут не згадати, що і в першому колі 3 очки принесли його підключення в атаку та удар з вбивчої відстані.
Репетиція матчу сезону, або без VAR контраст разючий
У цього двобою був свій контекст. По суті, ця битва не настільки важлива, як наступна. Вже у середу, 11 березня, Олександрію і Динамо чекає матч за півфінал Кубка України. Саме цим, вочевидь, пояснюється і відсутність Циганкова, такого важливого у перемозі над Колосом. Ну, і 8 змін у стартовому складі порівняно з попередньою грою в УПЛ. Не виключено, що на кубкову зустріч Михайличенко знову вдасться до ротації. Ця дуель надважлива для обох команд. За відсутності Шахтаря перемога суттєво збільшує шанси на завоювання трофею. Для команди Шарана це був би небачений успіх. Для киян – порятунок сезону.
Не хотілося б, щоб невпевнене суддівство зіпсувало кубкову дуель. Сьогодні Юрій Можаровський за схожі фоли давав другу жовту і червону та не давав, а моментами ігнорував такі відверті порушення, що ставало лячно. Призначав сумнівний пенальті та не призначав значно очевидніші. Помилявся в обидва боки. І Динамо, і Олександрія висловлювали емоційній претензії до суддівства ще під час матчу. Після гри більший акцент на помилках робив Шаран. На правах команди, яка програла, хоча вважала, що заслужила більшого.
Шаран поскаржився, що суддівство вплинуло на результат матчу з Динамо
Шкода, що стадіон господарів не відповідає вимогам VAR, який планували застосувати тут ще тиждень тому. Матч пройшов зі зайвими нервами та помилками. У такі момент розумієш, що краще вже витратити кілька хвилин свого життя на ретельний перегляд повторів. З іншого боку, Олександрія даремно основну вину за поразку звалює на арбітра. За гру ліктем та ще одну схожу відмашку в обличчя у футболі часто дають червоні. Якби рефері допомагали відео асистенти, матч взагалі міг завершуватися з цілим калейдоскопом вилучень, і динамівці у плані грубощів точно не стали б лідерами.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
