Цього уїк-енду матчі Favbet Ліги пройдуть за порожніх трибун через карантин, пов’язаний з епідемією коронавірусу. Ситуація відверто погана, але не настільки, як в західній Європі, де футбольні чемпіонати взагалі призупинені до кращих часів.
Песимісти скажуть, що й нас чекає такий самий фінал через тиждень-два, але про це зараз не будемо. Натомість пропонуємо поговорити про порожні трибуни. Нажаль, в Україні це настільки звичне явище, що карантин особливо нічого не змінить, особливо для телекартинки.
Всі цифри, які наведені нижче, взяті з офіційних джерел, тому ставитись до них потрібно обережно. Повно прикладів, коли на трибунах — кілька десятків чоловік, а в рапорті арбітра десь бралася тисяча-півтори.
Втім, навіть за цими цифрами видно, наскільки все погано — і в порівнянні з попередніми сезонами, і тим більше на фоні інших країн регіону.
Отже, в поточному сезоні в середньому на домашні матчі команд Favbet Ліги ходили так:
- Динамо — 14,147
- Шахтар — 6,682
- Дніпро-1 — 4,687
- Ворскла — 3,927
- Десна — 3,920
- Маріуполь — 3,912
- Карпати — 3,544
- Колос — 2,803
- Зоря — 2,768
- Львів — 2,264
- Олександрія — 1,707
- Олімпік — 1,193
Погано, правда? І це явно не кінець: цифри по відвідуваності говорять, що ми ще навіть не досягли дна. В порівнянні з попереднім сезоном-2018/19 матчі Динамо стали збирати на 1,000 глядачів менше, Шахтаря — на 800, Карпат — на 500, Зорі — на 1,000, Олександрії — на 400 і так далі.
Прийнято вважати, що глядачі краще ходять на команди, які виграють і показують хороший футбол, однак в Україні ця істина не працює, як можна побачити на прикладі Зорі й Шахтаря — двох найбільш видовищних клубів ліги.
Також неможливо пояснити жахливу відвідуваність поточного сезону економічними факторами. Звісно, до рівня доходів американців нам все ще далеко, проте 2019-й неможливо порівнювати з 2014-15 роками, коли на Донбасі йшла активна фаза війни, а гривня опускалась на нові глибини. Шахтар тоді переїхав аж до Львова, і навіть в далекій Галичині в воєнний час збирав на Арені Львів по 8 800 тисяч глядачів в сезоні-2014/15. Це на 2,000 більше, ніж сьогодні у ближчому за духом Харкові.
Якщо ж порівнювати нинішні цифри з «золотою ерою» УПЛ, то вони будуть виглядати просто смішно. В сезоні-2012/13 на 7 команд УПЛ в середньому приходило понад 10 000 глядачів — Шахтар, Динамо, Металіст, Дніпро, Карпати, Чорноморець і Зорю. Причому Гірники збирали в середньому понад 41 000 фанів, а Металіст — понад 31 000. Найменше тоді ходили на донецький Металург, проте й він збирав приблизно стільки, скільки сьогодні третя команда країни — Зоря.
Шансів радикально виправити становище за допомогою поповнення з Першої ліги теж немає — там також майже не ходять на футбол ніде, крім Харкова.
Металіст-1925 збирає по 5 700 тисяч глядачів — це більше, ніж всі команди еліти, крім Динамо з Шахтарем. При цьому йдуть харків’яни в таблиці лише 7-ми, і їх підвищення в класі лишається під великим питанням.
Лідирує у Першій лізі Рух із Винників, на який ходить в середньому 2 800 тисяч уболівальників — це більше, ніж на штучно зліплений з уламків Вереса Львів, і менше, ніж на понівечені власним менеджментом Карпати.
Відчутно менше стали ходити на футбол у Луцьку після вильоту Волині з УПЛ — в цьому сезоні відвідуваність Авангарду не дотягує навіть до 2 000 чоловік. Ще менше в Оболоні-Бровар і Миная, а на Інгулець взагалі приходить в середньому по 700 глядачів.
Якщо ж зазирнути ще глибше, у Другу лігу, то тут понад 2,000 фанів на трибунах збирають лише хмельницьке Поділля, тернопільська Нива і Альянс з Липової Долини, матчі якого на сумському Авангарді в середньому дивляться 2 500 тисячі вболівальників. Так-так, вчорашні аматори цікавіші публіці, ніж три клуби УПЛ — Львів, Олександрія та Олімпік.
Ситуація з відвідуваністю в Україні різко контрастує з тим, що ми бачимо в цілому по східній Європі. Так, в Польщі Легія в чемпіонаті збирає в середньому понад 20 000 глядачів, Вісла — 16 000, Лех, Гурнік, Шленьськ і Лехія — понад 10 000.
Лише 5 з 16 клубів Екстракласи збирають в середньому менше 5,000 вболівальників на домашніх матчах. Найгірший результат — у Ракува з Ченстохови — 3 600. Це приблизно на рівні львівських Карпат.
У меншій Чехії картина інша — тут понад 10 000 глядачів збирають тільки Спарта і Славія — 14 700 і 11 400 відповідно. На Вікторію в Пльзені з населенням 172 000 людей ходить 8 800 тисяч фанів — це значно більше, ніж у півторамільйонному Харкові на свій Металіст-1925 та заїжджий Шахтар. Найгірший показник в Чехії у Пршибрама — 2 800. Знову ж таки, це вище, ніж у трьох клубів верхньої шестірки УПЛ — Колоса, Олександрії та Зорі.
Україну ж у плані відвідуваності стадіонів нагадують хіба Білорусь та Казахстан — в наших північних сусідів одразу 11 клубів не можуть зібрати на домашніх матчах і 2 000 глядачів, тоді як в Казахстані абсолютно всі команди відвідують від 2 000 до 7 000 вболівальників, в тому числі й Астану з її ареною на 30 000 місць.
Про чемпіонати західної Європи взагалі говорити не будемо — будь-яке порівняння з ними виглядатиме комічно. Зрештою, як і твердження про вихід з кризи українського футболу.
Звісно, якщо брати за основу слова одного всім відомого фахівця про те, що його команда «грає для президента клубу», тоді питань нема. В такому разі у всіх клубів Favbet Ліги , можливо, крім Карпат, все просто чудово. Однак цей шлях точно приведе нас всіх в глухий кут. Ну або вже привів, судячи з наведених цифр.
Повні стадіони — єдиний маркер, за яким можна відрізнити футбольну країну від нефутбольної. Шейхи можуть привезти до себе Рауля і Хаві, але коли бачиш порожні трибуни стадіонів на Близькому Сході, розумієш, що то все штучно. Натомість десь в Латинській Америці чи Африці може не бути ні критих арен, ні зірок на полі, проте атмосферу свята на матчі відчуваєш навіть через екран монітора.
Що з цим робити — мабуть, головне питання сьогодення в українському футболі. Як-не-як, епідемія коронавірусу колись-таки закінчиться, а з нею і карантин. І коли це станеться, чемпіонат з футболу обов’язково повернеться, а з ним і на 3/4 порожні трибуни, дивлячись на які, язик не повертається назвати Україну футбольною державою.
Роман Сінчук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
