– Динамо втратило надважливі очки через грубу помилку Олександра Караваєва. Чи має право на такі обрізки гравець національної збірної України?
– У спорті ні гравці, ні тренери не ставлять запитання ось так – ребром. І на чемпіонатах Європи, і у Лізі Європи гравець може спіткнутися, пробиваючи пенальті, і запустити м’яч на трибуни – ми це бачили у матчі Вольфсбург – Шахтар.
Коли є напруга, коли футболісти не в оптимальній формі (а «динамівці» зараз у різній формі), у їхніх діях присутня нервозність, невпевненість. У стані підвищеної тривоги людина поводиться не зовсім адекватно. Не тільки Караваєв, а й Шабанов. Перестрибнувши на Шахтар, побачимо, що Матвієнко привозить голи у кожному матчі. І зібратися не може, тому що впевненість у собі та у своїх кондиціях втрачена. Футболіст починає метушитися і це вилазить боком.
Придбання Караваєва було для мене загадкою. До того ж віддали Михайліченка, зараз цей гравець – один із найкращих у Зорі. Без образ, але Караваєв, на мою думку, – не найкраще придбання Динамо за останні 2-3 роки. Він не виглядає гравцем, спроможним підсилити команду. А його помилка – наслідок того, що гравець дуже нервує. Помиляється не вперше – згадайте, як він заробив пенальті у Брюгге. Ключова помилка! Він не дотягує до того рівня, на якому перебуває. Якщо учень перейде із п’ятого класу у десятий і йому дадуть задачку – будуть проблеми.
– Але, мабуть, не лише Караваєв – винуватець нічиєї з Десною?
– Звичайно. Усі без винятку «динамівці» не виглядали на порядок вищими за класом від Десни. Окремі фрагменти вдавалися, але ті ж Русин, Шепелєв та інші не виглядали сильнішими від опонентів. Можливо, десь стараннішими, десь технічнішими, але не більше.
Якщо взяти статистичні дані, то раніше Динамо переважало суперника у пропорції 70/30 чи 60/40. Що ми бачимо зараз? 55/45 або навіть 50/50 – і у володінні м’ячем, і за ударами, і за небезпечними моментами. То чому ми дивуємося цій нічиїй? Все абсолютно закономірно.
Дуже прикро, що у нас два клуби – не тільки Динамо, а й Шахтар – різко здають позиції. Інші ж клуби – на тому самому рівні. Я не думаю, що сьогоднішня Зоря сильніша, ніж два роки тому. Я не думаю, що Десна чи Олександрія сильніші, ніж рік тому. Динамо здало різко, а Шахтар грає «через раз». Зіграли з Бенфікою – провалили гру з Ворсклою, зіграли з Вольфсбургом – програли від Зорі. У Запоріжжі команду Каштру годі було впізнати.
– Можливо, гравці Шахтаря, особливо – бразильські легіонери, думками вже були на карантині?
– Давайте пригадаємо початок війни і те, як поводилися гравці Шахтаря. Це притаманно латиноамериканцям, тому що європейці, особливо постсоціалістичні європейці – більш дисципліновані. Цього варто було очікувати, бо якщо ти маєш у команді колонію з латиноамериканських країн, у важку хвилину можуть виникнути проблеми.
Клубу просто потрібно їх заспокоїти. Зрештою, вони живуть у Києві, а не в провінції. На що їм скаржитись? Що вже тоді казати іншим – в Олександрії чи Маріуполі? Це вже не перший випадок з ними і їхньою емоційністю – і щодо контрактів, і щодо трансферів. Шахтар навчився вирішувати такі проблеми – з тим же Тайсоном, наприклад. І Шахтар контролює потік інформації – якби усе таємне стало явним, було б не так райдужно, як здається на перший погляд. Але це нормально, клуб – великий організм.
– Ми поки не знаємо, у який спосіб завершиться сезон в УПЛ. Чи припускаєте варіант, при якому чемпіонат закінчиться достроково – на основі 23 турів, а Зоря отримає путівку в Лігу чемпіонів?
– Будуть нюанси. Справа в тому, що будь-яке подібне рішення повинне набрати певну кількість голосів. Адже такі форс-мажорні ситуації не були передбачені і прописані заздалегідь. Але при цьому виникне багато питань не лише щодо Ліги чемпіонів, але й щодо останніх місць і місць у єврокубках. Словом, конфлікт багатьох інтересів. Відповідно, є висока ймовірність, що така процедура не набере відповідної кількості голосів.
Думаю, ситуація розвиватиметься простіше. Завтра вирішать долю Євро-2020. Якщо його перенесуть, отже відпадуть нагальні інтереси національної збірної. Якщо не буде єврокубків, бразильці Шахтаря роз’їдуться – який сенс їх тримати, якщо титул фактично в кишені? Календар чемпіонату спокійно можна посунути на місяць вперед, а також трохи пізніше розпочати новий сезон. У Китаї вірус проминув за півтора-два місяці. У наших широтах він вже близько місяця, отже, в найгіршому варіанті, залишився ще місяць паузи.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
