Мирон Маркевич – про перенесення Євро-2020 і як оберігається від коронавірусу

Футбол України 17 Березня, 16:56 1954
Мирон Маркевич – про перенесення Євро-2020 і як оберігається від коронавірусу | 19-27
«Футбол 24» обговорює історичний крок УЄФА із колишнім наставником «Металіста», «Дніпра» та збірної України.

– Мироне Богдановичу, замість Євро-2020 доведеться чекати Євро-2021. Що думаєте з цього приводу?

– Думаю те ж, що й усі. За таких умов проводити Євро зараз – нереально. Потрібно стабілізувати ситуацію. Перенести турнір на наступний рік – найбільш правильне рішення.

– Як це може позначитися на силі збірної України?

– Побачимо. Давайте спочатку дочекаємося, щоб можна було спокійно тренуватися і грати у футбол. Щоб глядачі сиділи на трибунах. Тоді можна буде про щось говорити. Бо те, що ми мали зараз – то не футбол. Кому він потрібний?

– У нас вистачає вікових гравців – Ярмоленко, Коноплянка, Марлос, Пятов… Через рік вони молодшими не стануть.

– Звичайно, з цієї точки зору було б краще зіграти ще цього року. Команда перебувала на ходу. Ну але куди ти від цього подінешся? Є така специфічна ситуація – потрібно з неї виходити.

Я не думаю, що за рік всі ці футболісти аж так сильно постаріють. З іншого боку, може це й добре. Бо зараз Ярмоленко тільки оговтується від травми. Зінченко повернеться в основний склад, Маліновський… Як то кажуть, все, що не стається – на краще.

– Мабуть, тепер можна з впевненістю говорити, що Шевченко не перейде у клуб, а продовжить роботу зі збірною?

– Ну так, і тренерський склад залишиться. Степаненко стане на ноги. А за той рік, можливо, ще хтось із молодих підтягнеться у збірну. У Зорі, наприклад, є хороші пацани. Будемо сподіватися, що те все скоро закінчиться і наш клубний футбол повернеться на звичні рамки. Це зараз – найголовніше.

– Складається унікальна ситуація в історії футболу, коли два великі форуми відбудуться з перервою в один рік, адже на 2022-й запланований чемпіонат світу…

– Нічого страшного я в цьому не бачу.

– Як особисто ви захищаєтесь від коронавірусу?

– (Усміхається) Мию руки постійно. Щоправда, бігаю тепер лише біля дому. Кажуть, що вірус найбільш невблаганний до людей, яким за 60. Тому стараюся якомога менше бувати «на людях». Сподіваюся, це ненадовго. Все у нас повинно бути нормально.