Відмовити «Динамо», щоб увійти в історію Ліги чемпіонів

Світовий футбол 17 Березня, 19:00 4074
Відмовити «Динамо», щоб увійти в історію Ліги чемпіонів
Важкий шлях Йосіпа Ілічіча, який двічі ледь не завершив кар'єру.

Минулого тижня Йосіп Ілічіч став героєм футбольної Європи – 4 голи словенця на Местальї не лише допомогли Аталанті обіграти Валенсію та вийти у чвертьфінал Ліги чемпіонів вже у дебютному розіграші. 32-річний Ілічіч став першим гравцем, який відзначився покером у виїзному матчі ЛЧ. Крім того, він повторив досягнення Андрія Шевченка, яке трималося майже 15 років – чинний наставник збірної України з листопада 2005-го залишався останнім футболістом, який забивав за італійську команду 4 голи в одному поєдинку найпрестижнішого клубного турніру Європи.

Ілічіч після того поєдинку забрав м'яч, але не залишив його собі – словенець відвідав одну з лікарень Бергамо та зробив подарунок персоналу закладу, де рятують хворих на коронавірус. «На знак подяки та прихильності до того, що лікарі, медсестри та всі ті, хто бореться з проклятим вірусом, який засмучує наше життя», – сказав словенський півзахисник.

Шлях Ілічіча до піку кар'єри дуже нагадує дорогу Аталанти до чвертьфіналу ЛЧ 2019/20 – важкий старт, практично повне списання та яскраве відродження у стилі Фенікса. Ще 2 роки тому словенець серйозно боявся смерті, а зараз разом зі своєю командою запалює в Італії та Європі.

*******

Майбутній рекордсмен ЛЧ народився 29 січня 1988 року у Прієдорі – невеличкому містечку колишньої Югославії (нині – територія Боснії та Герцеговини). Менше, ніж за за рік, сім'я зазнала важкої втрати – батько Ілічіча передчасно пішов із життя. Його дружина Ана, тікаючи від війни, разом із синами Йосіпом та Ігорем емігрувала до Словенії. Біографія цієї жінки – це історія важкого та тернистого життя, наповненого наполегливою працею та піклуванням про двох синів, які рано втратили батька.

Вже у дитинстві Йосіп не уявляв свого життя без футболу, ганяючи м'яча у компанії таких же простих дітлахів. «Саме на вулиці я багато чому навчився. На щастя, у мене не було часу на різноманітні дурниці, позаяк думав виключно про м'яч. Я цілими днями грав з хлопцями, які були старшими за мене на кілька років. Вони мене багато чому навчили, адже у той час я зовсім не вирізнявся талантом», – розповідав Ілічіч про свої перші кроки у футболі.

Мама зрозуміла захоплення сина і записала його у футбольну школу Тріглав із містечка Крань. Першим професіональним клубом майбутньої зірки стала скромна Боніфіка, за яку він дебютував у 2007 році. Втім, вже за рік юний Ілічіч перейшов у Інтерблок, кольори якого захищав до 2010-го. Саме у складі Інтерблока Ілічіч виграв свої єдині командні трофеї – Кубок та Суперкубок Словенії, але той період сам футболіст досі вважає одним із найгірших у своїй кар'єрі. На нього не надто розраховували, вважаючи занадто худим. Влітку 2010-го Йосіп, повністю розчарувавшись у футболі, навіть розпочав пошуки звичайної роботи, хоча йому виповнилося лише 22 роки.

*******

Все змінив телефонний дзвінок Златко Заховіча. Один із найкращих футболістів за всю історію Словенії у той час працював спортивним директором Марібора, у який і покликав Йосіпа. Той одразу відгукнувся на запрошення легенди, і, як виявилося, не прогадав – рішення перейти в Марібор виявилося доленосним. Сума трансферу склала менше 100 тисяч євро, але у команді Ілічіч провів лише 2 місяці – він допоміг словенцям пройти Хіберніан у Лізі Європи та забив гол у ворота Палермо. У сицилійському клубі були настільки вражені молодим хавбеком, що буквально після матчу узгодили його перехід за більш ніж 2 млн євро. Відмінний бізнес для Марібора!

У Палермо Йосіп став своїм практично одразу. Вже у першому ж сезоні він забивав у ворота грандів – від гармати словенця страждали Інтер, Ювентус, Рома та Фіорентина. Влітку 2011-го Ілічіч отримав новий контракт від клубу, а в сезоні 2012/13 вперше перетнувся з Джан П'єро Гасперіні, який став одним із багатьох тренерів Палермо епохи Мауріціо Дзампаріні.

На Сицилії під керівництвом свого теперішнього тренера словенець провів неповний сезон, після чого доля через декілька років возз'єднала їх вже у Бергамо. Саме в епоху Гасперіні Ілічіч став справжнім героєм місцевих тіфозі – він забив переможний гол в сицилійському дербі у ворота Катанії. Загалом протягом 3-х сезонів на Ренцо Барбера Йосіп став фіналістом Кубка Італії та пограв з чималою кількістю відомих гравців – серед них були Федеріко Бальдзаретті, Хав'єр Пасторе, Фабріціо Мікколі та Пауло Дибала. Класна ж була банда!

Влітку 2013-го Палермо після вильоту в Серію B продав Ілічіча у Фіорентину за 9 млн євро. Хоча ще до того словенець цілком міг опинитися у київському Динамо, яке зробило сицилійцям пропозицію щодо трансферу таланта. «Дійсно, відмовитися від подібних пропозицій доволі важко, але гроші ніколи не були пріоритетом для Йосіпа. Його мета – залишитися в Італії, навіть якщо Палермо вирішить його продати», – розповідав агент словенця. Окрім Динамо, хавбеком у тому ж 2012 році активно цікавився і російський Зеніт. Що ж, переходом у Фіорентину Ілічіч підтвердив свої слова про бажання закріпитися в Італії, відмовивши перед тим як киянам, так і росіянам.

У складі «фіалок» півзахисник провів 4 сезони, в одному з яких разом з Маріо Гомесом став найкращим бомбардиром команди з 10-ма забитими м'ячами. Втім, у Флоренції Ілічіч так і не зумів стати справжнім лідером команди, хоча й забив майже 3 десятка голів у 105-ти поєдинках. Доходило навіть до того, що фанати натякали Йосіпу на неповну самовіддачу на полі. У підсумку влітку 2017 року за менш ніж 6 млн євро Ілічіч опинився в Аталанті, яку вже тренував Джан П'єро Гасперіні...

*******

Саме в Аталанті Йосіп вийшов на пік своєї кар'єри. 15 голів та 10 асистів вже у дебютному сезоні – такій результативності словенця неабияк посприяв тренер, який перемістив його ближче до воріт суперників, по суті, на позицію відтягнутого форварда. В сезоні 2018/19 справи пішли дещо гірше, але Аталанта вперше у своїй історії завоювала путівку до групового етапу Ліги чемпіонів!

Цікаво, що у 2018 році словенець знову серйозно роздумував над завершенням кар'єри – у міжсезоння йому діагностували важку форму захворювання лімфовузлів, яка дала ускладнення на щелепу. Ілічіча госпіталізували та заборонили будь-яку фізичну активність, а протягом наступних двох місяців він був змушений вживати антибіотики. На щастя, хвороба все ж відступила.

«Той період став справжнім пеклом для мене. Я навіть не слідкував за результатами Аталанти. Я реально боявся, що більше не зможу вийти на поле. Також мене лякала імовірність померти уві сні, як це сталося кілька місяців тому з Давіде Асторі. Були дні, коли мені було страшно засинати, позаяк я боявся більше не прокинутися. Саме тоді я усвідомив, що футбол – далеко не найголовніша річ у житті», – зізнавався Ілічіч, який 2 сезони провів у складі Фіорентини пліч-о-пліч з передчасно померлим капітаном «фіалок».

До слова, якраз того ж літа словенець був близьким до переходу в Інтер, який практично узгодив з Аталантою трансфер атакувального хавбека. Йосіп вже повинен був пройти медобстеження у Мілані, але угода зірвалася буквально в останній момент.

Що було далі – знають всі. У поточному розіграші Серії А Ілічіч, Маліновський та компанія знову борються за топ-4, а у Лізі чемпіонів вийшли вже до чвертьфіналу – на відміну від того ж Ліверпуля. Сезон 2019/20 вже став найкращим в кар'єрі Ілічіча – 21 гол та 9 асистів. Фантастичну ліву ногу словенця бояться всі, а інколи йому вдаються насправді розкішні удари – чого вартий, наприклад, цей постріл з центра поля у ворота Торіно!