- Карантин намагаюся проводити з користю. Днями їздив із татом на риболовлю, разом із батьками займався домашніми улюбленцями - кішкою і собакою, грав на комп'ютері в Counter-Strike. Не повірите, але я теж в одній команді разом з Артемом Шабановим і Микитою Бурдою (посміхається). Грав із хлопцями буквально за 20 хвилин до вашого дзвінка. Одну гру виграли, а одну програли. Це чудовий спосіб відпочити після домашнього тренування і комплексу вправ, який нам дали в якості індивідуальної роботи. До слова, у п'ятницю ввечері їздив на базу і займався в тренажерній залі, там якраз не було людей, та й її ніщо не замінить, а в основному займаюся вдома. Серіали вже всі переглянув, тепер перебуваю в процесі вибору цікавих фільмів.
- Риболовля - це ваше хобі?
- Так, але це захоплення з'явилося в мене не так давно. Риболовлю дуже любить мій тато, а я долучився лише півроку тому - восени. Їздив із татом ловити рибу і в дитинстві, але тоді мені не подобалося довго сидіти просто так у тиші, а зараз уже отримую від цього задоволення. Цього разу їздили рибалити на Десну, у село недалеко від Києва, - там котеджне містечко з дачними ділянками. Раніше тато туди часто їздив і привозив великий улов, а цього разу майже нічого не піймали, напевно, у риб теж карантин (посміхається). Тож більше насолоджувалися природою, красивим краєвидом, гарною погодою, тишею і відсутністю людей. Постійно сидіти вдома неможливо, а риболовля - відмінний спосіб відпочити і розвіятися. На неї потрібно їхати на цілий день: розкладешся і складешся - уже години три пройде. Із задоволенням би показав вам фото з риболовлі, але ніколи їх не роблю, оскільки під час цього процесу взагалі відкладаю телефон подалі.
- Як так вийшло, що у вас відразу двоє домашніх тварин - і кішка, і собака?
- Кішка Дуся у нас з'явилася давно - вісім із половиною років тому, її мама принесла з роботи, куди вона прибилася з вулиці, причому, в досить дорослому віці. Вона народила кошенят і потрапила до рук волонтерів, а від них - до мами вже без кошенят. А собаку, бігля, ми купили нещодавно - два місяці тому, назвали Бакі. Вони з Дусею поки воюють - не можуть звикнути одне до одного. Може, вони так грають, але факт у тому, що один гавкає, а друга шипить. Але загалом із ними цікаво грати, вони завжди веселять і піднімають настрій, але водночас і вимагають уваги. Сьогодні, наприклад, не давали мені тренуватися - лізли цілуватися і облизувати мене (посміхається).
- Уже знаєте, які плани у команди на найближчий час?
- Нам повинні повідомити про подальші дії в неділю вдень. Мені здається, будемо тренуватися маленькими групами по кілька людей. Якщо чесно, уже хочеться працювати, щоб не втрачати форму, та й нудно без тренувань і матчів. У відпустці хоча б можна кудись поїхати, а тут навіть із дому бажано без потреби не виходити, та й ситуація невизначена - не знаєш, чого чекати. Єдиний плюс ситуації, що склалася, - це те, що можна більше часу проводити з рідними. Я живу разом із батьками, намагаюся приділяти їм більше уваги і ціную наші спільні заняття, особливо сімейні вечері, які є для нас традицією. Ми збираємося разом, ділимося новинами, щось обговорюємо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
