«Футбол 24» – про ряд щасливих випадків, які підштовхнули Юргена Клоппа до тренерського ремесла, а, отже, і до Енфілда.
15 квітня 2015 року дортмундська Борусія скликала термінову прес-конференцію. Перед журналістами постали генеральний директор Ханс-Йоахім Вацке, спортивний директор Міхаель Цорк і головний тренер команди Юрген Клопп. На їхніх обличчях читалася велика напруга. І справді, після поразки у фіналі Ліги чемпіонів-2013 Борусія здобула лише один, не першочерговий, титул – Суперкубок Німеччини, а у чинному сезоні достроково втратила всі шанси бодай на топ-трійку. Катастрофа? Повний капут! Запрошені журналісти принишкли в очікуванні кардинальних змін на тренерській посаді.
«Ми вели деякі розмови і потім разом вирішили, що до кінця сезону неймовірно успішний шлях, який ми пройшли за ці сім років, скінчиться», – вичавив із себе Цорк. «Я вже не ідеальний тренер для цієї надзвичайної команди, – підхопив Клопп. – Вона заслуговує на 100-відсотково правильного тренера».
«Спільна робота з гравцями вже не йшла так гладко, як колись…».
«Між командою і тренером були розбіжності…».
«Втома Юргена виявилася куди більшою, ніж ми могли припускати…».
Ці та інші фрази у журналістських матеріалах підсумували епоху. І саме з цього моменту розпочався ренесанс Ліверпуля. Заради Енфілда німецький тренер пожертвував своєю творчою відпусткою, яка повинна була тривати, як мінімум, на 4 місяці довше.
*******
Юрген виростав у Глаттені – кількатисячному мальовничому містечку Баден-Вюртемберга. Його мати – Лізбет – походила з родини броварів. А батько Норберт був кушніром, майстерно грав у великий теніс та футбол (на позиції голкіпера або у півзахисті). Серед головних дитячих радощів Юргена – помаранчевий мопед Vespa і перемоги улюбленого Штутгарта, який на перетині 70-80-х аж 5 разів опинявся серед топ-3 Бундесліги.
Він мріяв грати настільки ж невимушено і вправно, як зіркові бомбардири «швабів» – Хансі Мюллєр чи Герман Оліхер, але виходило дуже неоковирно. Із сільської команди Клопп потрапив у більш серйозний проект Ергенцінген, але лише завдяки щасливому збігу обставин. Тренер запросив іншого хлопця із Глаттена, але позаяк тренування відбувалися тричі на тиждень, а відстань між населеними пунктами становила 40 кілометрів, Норберт Клопп погодився возити обох хлопців власною автівкою.
Далі на перший план вийшов характер. Завдяки характеру Юрген вже через рік став капітаном молодіжної команди, лідером не лише на полі, а й поза ним. «У селі він був популярним серед дівчат. За «Шлаксом» (тодішнє прізвисько Клоппа, – Футбол 24) їх бігало немало», – пригадує тренер Герман Баур.
У липні 1986 року франкфуртський Айнтрахт завітав у глибинку, щоб провести спаринг із Ергенцінгеном. Клуб першої Бундесліги очікувано позбиткувався над аматорами – 9:1. Гол престижу забив Клопп. Принагідно Юрген добряче «відвозив» свого опонента Томаса Бертольда, який тільки-но повернувся із Кубка світу в якості віце-чемпіона (у 1990-му він таки підкорить Мундіаль). Через півроку довготелесого нападника купив клуб Пфьорцхайм. За трансфер футболіста, який донедавна «не здатен був і тричі підряд ударити м’яч, утримавши його в повітрі», Ергенцінген отримав нечувані для себе гроші – 12 тисяч марок.
Наступні три роки у Юргена не склалися. Він більше мучився, ніж грав, у дублі франкфуртського Айнтрахта, Вікторії Зінлінген та Рот-Вайс. У 1990-му доля змилостивилася над Клоппом, подарувавши йому шанс у Майнці, і він вчепився за нього своїми міцними білосніжними зубами.
*******
«Він часом страшенно сердився на полі, бо в голові мав стільки прекрасних ідей, які не міг втілити через свої здібності. Часом його це так злило, що я мусив вилучати його з поля, аби він заспокоївся», – пригадує Вольфганг Франк, наставник Майнца 90-х, у розмові з Ельмаром Невелінгом, автором книги «Юрген Клопп. Біографія», україномовний переклад якої побачив світ у видавництві «Наш формат».
Тренер перевів Юргена із півзахисту на позицію правого оборонця – у Клоппа була хороша швидкість, не кажучи вже про невтомну працьовитість. «В Англії я, може, і зробив би кар’єру, – припускав згодом Клоппо. – Довгі передачі, а потім удар головою, який усе вирішує».
Але й на кар’єру у Майнці – гріх скаржитись. Наприклад, Клопп став першим футболістом в історії клубу, який забив два голи упродовж одного матчу в другій Бундеслізі. Загалом же з 1990 по 2001 рік Юрген забив за «карнавальників» 52 м’ячі і відіграв 325 матчів – гвардієць №1!
Взимку 2001-го Майнц стояв на виліт. Нещодавно призначений тренер старої генерації Екгард Краутцун повністю завалив роботу і не давав собі ради з колективом. Бос клубу Крістіан Гайдель зважився на звільнення Краутцуна, але от хто посяде вакантне місце? Вибір несподівано зупинився на 33-річному Клоппу, який якраз заліковував травму, втратив у швидкості і замислювався над закінченням кар’єри. Вдарили по руках. Норберт Клопп не дожив до синового успіху зовсім трохи…
Спершу планувалося, що Клоппо потренує тимчасово – поки не знайдуть гідної заміни. Дебюту Юргена на тренерському містку передувала запальна промова перед усією командою – їм належало провести битву за «6 очок» із Дуйсбургом. «Якби мені тоді дали бутси, то я сам вибіг би на поле», – пригадував Гайдель. Дуйсбург обіграли – 1:0. А в наступному турі прибили Хемніцер – 3:1. Добра від добра не шукають – Клоппа залишили до кінця сезону. Майнц зберіг прописку у другій Бундеслізі із 3-очковим відривом від зони вильоту.
У наступному сезоні «червоно-білим» забракло лише одного очка, щоб пробитися у першу Бундеслігу – фінішували четвертими. Сезон 2002/03 закінчився ще драматичніше: Майнц знову четвертий, у нього порівну очок із франкфуртським Айнтрахтом, але в суперника перевага за додатковими показниками. І це попри те, що наш Андрій Воронін видав просто феноменальний сезон за команду Клоппа – 20 голів і титул найкращого снайпера другої Бундесліги.
Зрештою, з третьої спроби Майнц таки зайшов в еліту: знову рівна кількість очок із конкурентом (Енергі), проте цього разу фортуна на боці Клоппа і Ко. Потрібно розуміти, що навіть після такого гучного успіху, перебуваючи серед німецького елітного товариства тренерів, Юрген продовжував навчатися. Відповідний диплом він отримав у 2005-му, а до цього часу офіційним керманичем Майнца був записаний його багаторічний асистент Желько Бувач. Неговіркий боснієць пройшов із Клоппом спільний шлях і у Дортмунді, і в Ліверпулі – аж до 2018 року. Цього року Бувач несподівано опинився на посаді спортивного директора московського Динамо.
Дебютний сезон у першому дивізіоні Майнц закінчив на прийнятному 11-му місці і навіть отримав путівку в Кубок УЄФА завдяки «правилу Fair Play». На молодого тренера, який прогресував скаженими темпами, звернули увагу старожили Бундесліги – Байєр, Гамбург, Борусія Дортмунд і навіть Баварія.
Одним із перших відколовся Гамбург. Розвідник «динозаврів» доповів керівництву клубу, що Клопп курить, до того ж запізнюється на тренування (насправді ж у Майнці існувала традиція, коли головний тренер приходить останнім).
Баварію насторожувала занадто імпульсивна поведінка Юргена, його тижнева щетина і рвані джинси. «Як цей тренер репрезентуватиме нас у Лізі чемпіонів?». У Мюнхені вагалися. Там не приховували, що обирають між Клоппом та «визнаним тренером міжнародного рівня». Роздратований Юрген культурно послав переговорників до дідька. Невдовзі Баварія призначила Юргена Клінсманна.
Але залишався варіант із Дортмундом.
«Із Хансом-Йоахімом Вацке, керівником Борусії, Гайдель уперше говорив про свого тренера за два роки до того, як туди перейде Клопп, – пише у своїй книзі Ельмар Невелінг. – «Я йому сказав: це найкращий тренер Німеччини», – розповідає Гайдель, навіть при тому, що тоді в Майнца були не найкращі часи. Було незрозуміло, чи Клопп зможе працювати із зірками футболу, бо в Майнці таких не було. Клоппа вважали майстром мотивування, який може розігріти команду, як мисливський пес – можливо, часом аж занадто шалено».
*******
Першого липня 2008 року Борусія Дортмунд призначила Клоппа новим головним тренером. Попередній сезон був вкрай невдалим для обох сторін. Майнц після двох стабільних сезонів у Бундеслізі таки вилетів у другий дивізіон і не зумів виконати завдання оперативного повернення. А Борусія завершила чемпіонат на принизливій 13-ій сходинці, лише за 9 очок від пониження класом. Часи «срібної салатниці»-2002, виступів у Лізі чемпіонів і фіналі Кубка УЄФА залишились в минулому.
«Коли відвойований захисниками м’яч опинявся біля воріт, деякі глядачі на Південній трибуні тримали в руках по два пива, – описує плачевну ситуацію занепаду Філіп Костер, головний редактор футбольного журналу 11Freunde. – Так далі не можна було грати».
Легендарний клуб терміново потребував революційних змін на тренерському містку та у підходах до менеджменту. Ну й свіжої крові у склад команди. Повна, всеохопна революція – і Юрген Клопп був готовий за неї взятися.
«Він ретельно оцінює гру й часом передивляється запис із командою по 30 разів на тиждень, аби показати позитивні й негативні епізоди з різними групами гравців. Клопп – це тренер, який видає своїм гравцям завдання на відпустку й вимагає звітів в смс. Перфекціоніст. «У нас класний футбол» – такий напис великими літерами можна побачити над в’їздом у тунель у Дортмунді. Борусія Клоппа оживила цей вислів», – констатує Ельмар Невелінг.
Дебютний сезон Юргена з Дортмундом – лише 5 поразок у чемпіонаті і явний прогрес у вигляді підсумкової шостої сходинки. Через рік – п’ята сходинка. У третьому сезоні голодна ватага Клоппа вистрелила – є чемпіонство-2011 з відривом від Байєра на 7 очок, а від Баварії – на цілих 10!
«Спочатку ніщо не вказувало на початок блискучого сезону: перша гра проти Байєра на власному полі завершилася поразкою 0:2, – пригадує автор книги «Юрген Клопп. Біографія». – Тоді ніхто не знав, що, за винятком поразки 0:1 франкфуртському Айнтрахту, то буде остання поразка Борусії до кінця року. Між цими двома матчами була серія фантастичних перемог і одна нічия. Другий за успішністю сезон для команди в історії Бундесліги».
Варто також додати, що середній вік цієї чемпіонської ракети Клоппа – 22,3 роки. Наймолодша команда-тріумфатор в історії німецької еліти!
Sehr gut! Але чи зуміють ці відчайдухи захистити титул від посягань розлюченого монстра – Баварії? У новому сезоні Дортмунд стартував натужно: після домашньої перемоги над Гамбургом чемпіон був побитий Хоффенхаймом. А після шести турів у пасиві Борусії було вже три поразки. Серед причин – значно серйозніше ставлення від суперників, недостатня реалізація власних моментів, перехід ключового півзахисника Нурі Шахіна в Реал і травма основного форварда Лукаса Барріоса.
Клопп швидко зорієнтувався і зробив правильні висновки. Барріоса замінив Роберт Лєвандовскі, який до кінця чемпіонату настріляв 22 голи. Обов’язки Шахіна перейшли до Гюндогана і Келя – вже невдовзі про Нурі навіть не згадували. Упродовж одного тижня Борусія розібралася з Баварією і непримиренним антиподом – Шальке. Зрештою, дортмундці впевнено домчали до другого поспіль чемпіонського титулу.
Саме час підрахувати прибутки. У серпні 2012 року Борусія відзвітувала, що за рік доходи клубу від продажу становили 215,2 млн євро, після податків чистий прибуток склав 34,5 млн євро. Для порівняння: позаминулого сезону прибуток становив «лише» 9,5 мільйонів. Таким чином Клопп доклався і до найкращого фінансового результату в історії Дортмунда.
Що було далі, ви, мабуть, ще добре пам’ятаєте. «Джмелі» долетіли до фіналу Ліги чемпіонів-2013, де у вкрай драматичному матчі на Вемблі поступилися Баварії. Попри поразку, Юргена неформально прийняли у доволі вузьке коло елітних топ-тренерів планети. Вже нікого не дивувало, що Моурінью спілкується з ним, як із рівним собі, по телефону. А сер Алекс вважає за честь обговорити з Клоппо пропозицію від Манчестер Юнайтед.
*******
Упродовж перших 10 років тренерської кар’єри Юрген сформулював для себе основні методичні та етичні принципи, які продовжують приносити йому результат.
«Коли я приходжу у нову команду, то це означає, що там усе не так гладко, якщо вони міняють тренера, – усміхається Клопп. – Можна швидко досягти покращення, подивившись, як вони працюють у захисті. Це одразу робить команду набагато сильнішою».
У нападі – вертикальна гра. «Не вичікування, а цілеспрямована агресивна гра на ворота суперника», – наголошує німецький тренер. Швидкі, якомога пряміші комбінації в дотик без перетримування м’яча, яке може призвести до хаосу і помилок у захисті. Частини команди злагоджено рухаються у напрямку м’яча, щоб зайняти необхідні зони і звузити простір для суперника. Пресинг і контрпресинг! Навіть якщо хтось із гравців твоєї команди покидає поле з травмою або червоною карткою, не варто змінювати схему, переставляючи інших гравців на незвичні для них позиції.
«Я можу придумати, що завгодно. Але втілення однаково залишається за гравцями», – самокритично підсумовує Клопп. Він не визнає робочих нотаток в стилі Моурінью чи Рафи Бенітеса. «Я завжди думав, що важливе я запам’ятаю, а решта хай забувається».
А ще Юрген дуже обережно та вибірково підходить до різноманітної статистичної інформації, яка начебто покликана полегшити тренерам роботу. «Я довіряю власним враженням», – безапеляційно заявляє Клоппо. І додає: «Ще не бачивши статистику, я переважно вже знаю, що ми розігравались повільно. Власне, у мене немає більше завдань – я маю тренувати команду й займатися грою. Для цього мені цифри не потрібні. Я на те й учився, аби бачити їх самотужки».
*******
Але ж ми любимо (поважаємо) Юргена не лише завдяки перемогам і титулам його команд, правильно? Голлівудська непідробна усмішка, ясний розум, широке почуття гумору і нетипова для тренерів такого рівня відкритість створюють йому ауру «свого хлопця» всюди, де він з’являється. Буквально дві короткі історії у продовження теми.
Пригадуєте знамените фото, на якому Клопп із страхітливою гримасою завис над четвертим арбітром, наче збирається перегризти йому горлянку? Це сталося в Неаполі: 18 вересня 2013-го Наполі приймав Борусію у першому турі ЛЧ. У першому таймі медики надавали допомогу Суботічу за межами поля, а поки захисник отримав дозвіл повернутися у гру і зайняв свою позицію, Ігуаїн вже відкривав рахунок. «Чому так довго?! – волав Юрген в обличчя судді. – Тут усе вирішили секунди!» Головний рефері Педро Проенса вилучив тренера на трибуни.
«Другу половину матчу Клопп дивився разом із завгоспом стадіону в його кімнаті по телевізору, – пише Невелінг у своїй книзі. – На трибунах фанатів Наполі теж було гаряче від поведінки Клоппа: «Там просто сиділо забагато фанів, яким було радісно, що мені недобре». Клопп і Джероне дивилися решту гри з водою й тортиком, і Вінченцо Джерроне зізнався в коментарі Bild: «Клопп був дуже милий. То був найкращий гість із часів Дієго Марадони».
Або наступна ситуація. В останньому сезоні Юргена з Борусією все валилося з рук. Після 17 турів команда посідала сенсаційну 17 сходинку, тобто перебувала в зоні вильоту. Трохи раніше, у жовтні, коли проблеми вже були надто очевидними, Борусії належало зіграти у другому раунді Кубка Німеччини проти Санкт-Паулі. На прес-конференцію протиснулася фрау у жовтому фартуху, яка торгувала хот-догами на стадіоні, і взяла курс на Клоппа.
«Ви привели нас до успіху, а ми допоможемо вам пережити цю кризу, – відважно прокарбувала вона, підбадьорюючи Клоппо. – Немає нічого, що я любила би більше за мою Борусію!». Дещо спантеличений тренер почухав густу щетину, подякував несподіваній гості, обійняв її і залишив автограф у подарунок. А потім підсумував: «Ну, якщо вже потрібні такі зізнання в любові, то ситуація справді – повне лайно!»
«Клопп завжди залишається собою. Він справжній. Імовірно, це найвизначніша риса його особистості» (с) Ельмар Невелінг.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
