Топ-десять правих захисників чемпіонату України всіх часів
Футбол України 2857 28 Березня, 17:57

У списку - чотири капітани, вихідці із Західної України, рекордсмен «Шахтаря» і динамівська брила.

Sport.ua визначив кращих із кращих серед правофлангових захисників. Як виявилося, справжні гравці цього амплуа в чемпіонаті України - майже що бібліографічна рідкість. Але, з іншого боку, не тільки Лужним і Срною багаті; знайдуться й інші достойні. Так, деякі серед наших кандидатів - справжні універсальні солдати, тобто, встигли пограти і на інших позиціях, але в якості захисника правого флангу вони залишили (а деякі продовжують це робити) помітний слід в нашому чемпіонаті. І так, розстановка по місцях - питання знову дискусійне. Але ми бачимо саме так.

10. Ігор Пердута

Клуби: «Нива» Т, «Оболонь», «Ворскла».
Роки кар'єри 2009 - н.ч.

Вихованець тернопільського футболу досить довго запрягав. Незважаючи на те, що 19-річного Пердуту відразу ж запримітили по іграх у другій лізі і запросили в Полтаву, по-справжньому розкритися захиснику вдалося через пару-трійку років. Спочатку Ігор грав за дубль ворсклян, потім був відданий в оренду в «Оболонь», і лише потім, повернувшись до Полтави, став міцним і незамінним гравцем основи. Його визначальні характеристики - надійність в обороні і постійні підключення по флангу в атаку. Забиває рідко, але асистує часто. Викликався в збірну країни.

9. Микита Каменюка

Клуби: «Зоря», «Іллічівець», «Верес».
Роки кар'єри 2003 - н.ч.

Лідерськими якостями, а ще більше - бійцівськими - цей футболіст вирізнявся вже в ранньому віці. Уже в дитячій команді «Зорі», вихованцем якої і є Каменюка, він був капітаном. З «Зорею» Микита пройшов «і Крим, і Рим». І мідні труби, куди ж без них. Він провів більше всіх матчів за «Зорю», найбільше - в якості капітана, ставши справжнім універсальним солдатом. Викликався в збірну країни.

8. Томаш Кенджора

Клуб: «Динамо».
Роки кар'єри: 2017 - н.ч.

Непомітний герой столичної команди. Напевно, ефектність - не коник цього польського захисника, але ось ефективність - саме те. Дуже хороший в єдиноборствах, чіпкий і жорсткий, відмінно бачить поле, з добре поставленим ударом. Йому тільки 25 років, і в разі, якщо він вирішить і далі пов'язувати свою долю з «Динамо», може перейти в розряд справжніх легенд клубу. Кандидат в збірну Польщі.

7. Крістіан Вільягра

Клуб: «Металіст».
Роки кар'єри: 2010-2014.

Цей аргентинський захисник міг однаково успішно зіграти і на лівому, і на правому фланзі. В «Металіст» він перейшов уже зрілим і фактично сформованим гравцем. І вніс свій посильний вклад в те, що команда Маркевича стала спочатку третьою силою в нашому чемпіонаті, а потім, на час, і другою. За чотири роки в Харкові Вільягра награв понад ста поєдинків і запам'ятався українському вболівальнику хорошою технікою і тонким пасом. Викликався в збірну Аргентини.

6. Артем Федецький

Клуби: «Карпати», «Шахтар», «Дніпро», «Арсенал», «Харків».
Роки кар'єри: 2002 - 2019.

Кадровий футболіст. Його батько - відомий в недалекому минулому гравець «Волині». Але, на відміну від Андрія Федецького, який завжди грав у нападі, його син завжди грав у захисті. Навіть коли його намагалися перекваліфікувати в опорники. У кращі роки - безстрашний і швидкий гравець, який не шкодував ні себе, ні суперників. Але, разом з тим, володів і хорошим ударом, і точною передачею. Багато забивав (як для гравця його амплуа). За збірну України провів більше п'ятдесяти матчів.

5. Данило Сілва

Клуб: «Динамо».
Роки кар'єри: 2010-2017.

У «Динамо» цей бразилець прийшов в 24 роки. Але йому не знадобився час на адаптацію: відразу з місця в кар'єр. На довгі роки Данило застовпив за собою не тільки місце в основі команди - виключно на правому крилі оборони, а й місце в серцях київських уболівальників. Його любили за надійність, за характер, за невибагливість. Він не нив, на відміну від багатьох своїх одноплемінників, а просто на «відмінно» робив свою роботу. І полюбив Україну, як свою другу Батьківщину. У «Динамо» цей бразилець виграв все, що тільки можна: всі три комплекти медалей, Кубок і Суперкубок країни.

4. Володимир Єзерський

Клуби: «Карпати», «Динамо», «Кривбас», «Дніпро», «Шахтар», «Зоря», «Таврія», «Говерла».
Роки кар'єри: 1997-2014.

Такою багатою на події кар'єрою можуть похвалитися небагато. Вихованець львівського футболу в головній команді краю - «Карпатах» - засвітився лише на зорі кар'єри. Але засвітився яскраво: в 1999 році був запрошений особисто Лобановським в «Динамо». Однак в столичному клубі пробитися в основу не зміг. А ось в «Дніпрі» цей універсальний захисник (міг зіграти і в центрі оборони) розцвів по-справжньому, ставши одним з лідерів команди. У «Шахтарі» отримати подібний статус не вийшло, але все ж Єзерський був серед тих, хто здобував для «гірників» Кубок УЄФА. Догравав у «Таврії», де був капітаном. Був частиною і збірної України на Мундіалі-2006.

3. Михайло Старостяк

Клуби: «Прикарпаття», «Шахтар», «Кривбас».
Роки кар'єри: 1993-2006.

Один з тих, хто уособлює «Шахтар» і в ту його пору, коли чемпіонство здавалося чимось вкрай нездійсненним, і тоді, коли ця мрія стала реальністю. Небагатослівний, надійний і дуже працездатний захисник, який на своєму фланзі разом з Зубовим склав один з кращих дуетів в історії українського футболу. Забивав рідко, хоча мав сильний удар, умів не тільки класно захищатися, а й віддати націлену передачу. У збірній країни виявився в тіні Лужного (а хто б не виявився), але свої 17 матчів зіграв.

2. Даріо Срна

Клуб: «Шахтар».
Роки кар'єри: 2003-2018.

Уособлення флангового захисника. Прекрасно бачив поле, мав відмінну швидкість і ще більш тонке вміння віддати результативну передачу. Майстер виконання стандартних ситуацій. Починав як півзахисник, але Луческу перекваліфікував Срну в бровочника. На довгі роки Даріо став незамінним, ключовим футболістом «гірників», вигравши з командою всі можливі титули на внутрішній арені. І Кубок УЄФА. Мав багато пропозицій від європейських грандів, але залишився вірним «Шахтарю». Утримує першість за кількістю зіграних матчів за «гірників». Правда, на зорі своєї кар'єри був викритий у застосуванні допінгу і дискваліфікований. Ігрову кар'єру завершив у «Кальярі», а в «Шахтар» повернувся вже в якості тренера.

1. Олег Лужний

Клуб: «Динамо».
Роки кар'єри: 1992-1999.

Найкраща українська команда часів Незалежності - це «Динамо» 1997/1999. І один з найяскравіших, справжніх гравців тієї команди - її капітан Олег Лужний. Може, для когось Даріо Срна виглядав би більш звично на першому місці цього рейтингу, адже хорват провів більше сезонів в УПЛ, забив більше м'ячів, віддав більше передач. Але в даному випадку ще важливий і контекст. Те «Динамо» Лобановського стало першовідкривачем, першопрохідцем на шляху до справжньої європейської слави. Йому не вистачило лише зовсім трохи, щоб виграти Кубок чемпіонів. І в цій команді, поряд з її блискучим нападом, була ще одна незламна брила - Олег Лужний. Можливо, це ще й перша справжня любов незалежної України до призабутого справжнього футболу. З такою любов'ю, як правило, прийнято порівнювати, а не сперечатися. Тому Лужний перший.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100