Екстракласа прийняла поправку в умовах епідемії коронавірусу про значне зменшення зарплат футболістів в елітному дивізіоні чемпіонату Польщі. В Україні поки тільки ліниво обговорюють питання, як урізати доходи гравцям, ніби сподіваючись на чергове диво, що ситуація вирішиться сама собою і дуже швидко. Не вирішиться – включають раціональний підхід боси польського футболу. Щоб вижили і самі клуби, і прості працівники, які заробляють значно менше, потрібно йти на радикальні кроки – офіційно дозволено 50% зменшення окладів, але оклад не може падати нижче за 10 тисяч злотих на місяць (68 000 у гривнях). Цікаві також терміни урізань. Скорочені зарплати ввели до першого офіційного матчу чемпіонату, на якому будуть глядачі, але не коротше, ніж на 3 місяці до 30 червня.
На довше – будь ласка. Якщо сезон продовжать до вересня, то мінімальні оклади існуватимуть до його кінця. При цьому президент Польського футбольного союзу Збігнєв Бонєк виділив значні кошти на підтримку існування клубів не тільки найвищої ліги, а й 3-х класом нижче. Загалом понад 116 мільйонів злотих (або 785 млн гривень, в Україні про подібні ініціативи від УАФ можемо тільки помріяти?), з яких приблизно половина піде на різного роду дофінансування команд Екстракласи. Сам Бонєк розкритикував силовий спосіб скинути згори обов'язкові зарплатні обмеження для всіх. Мовляв, це не матиме юридичної сили, а краще б гравці окремо домовлялися зі своїми президентами. Хоча той же PZPN ще раніше заборонив футболістам в односторонньому порядку розривати контракти, якщо протягом 4-х місяців ті не отримають належних сум.
У словах Бонєка є певне раціональне зерно. Зокрема, перший бунт уже відбувається на кораблі Ягеллонії. Колишній український футболіст Тарас Романчук, який прийняв польське громадянство і є капітаном клубу, радикально виступив проти змін. «Маю зібрати пропозиції партнерів на картці і піти до президента? Один погодиться на 25% зниження, інший – на 15%, а третій взагалі не дасть згоди. І потім ми такі з президентом будемо сидіти і думати, кому на скільки урізати. Розумію клуб, розумію гравців. Та виходить так, ніби Романчук є фахівцем з фінансових питань і має переконувати футболістів піти на зниження, а це не моя роль. Нехай це буде результатом компромісу всіх сторін. Адже хтось може погодитись на 50%, а інший піде і домовиться на 15%. Чи буде це справедливо? Не буде».
Сам уродженець Волині не проти піти на деякі поступки, але йому не подобається підхід керівництва чемпіонату Польщі та президента Ягеллонії. «Сидять футболістики вдома, мають все в дупі і ще хочуть завалити клуб. Вони так це сприймають». Водночас екс-форвард збірної Польщі та низки клубів Бундесліги Артур Віхнярек не розуміє ниття футболістів. «Відмова від цих доходів дозволить уникнути звільнень серед тих працівників клубів, які фактично працюють на них. Думаю, футболісти мають достатньо коштів, аби ці 4 місяці прожити навіть за частину заробітків. Їм також потрібно сплачувати рахунки? Якщо хтось не може вижити ці декілька місяців на мінімальні 10 тисяч злотих, то в нас проблеми. Футболісти нарешті повинні зрозуміти, що є люди, які все ще виконують свою роботу, ризикуючи власним здоров'ям і життям за набагато менші гроші, і навіть без впевненості, чи ось-ось не втратять роботу».
Серед українських легіонерів, мабуть, найбільше постраждають гравці Леха. Клуб з Познаня поступається лише варшавській Легії за розмірами зарплат. Найбільше там заробляє норвезький форвард Гютк'єр (200 тисяч злотих на місяць, а це приблизно 1 мільйон 350 тисяч гривень). Достеменно не відомо, скільки отримує Костевич, але точно не менше 40 тисяч, якими можуть похвалитися навіть 20-річні виконавці. Лех входить у топ-3 чемпіонату Польщі за рівнем доходів, відповідно і на зарплати не скупився. До слова, контракт екс-захисника Карпат чинний до грудня 2020 року. Улітку познанці сподівалися вигідно продати Костевича, бо це був останній період для цього, а 50% (мінус 550 тисяч злотих) від суми трансферу ще й доведеться віддати Карпатам. Зараз питання, як і багато інших, зависло в повітрі.
Найцікавіше, що орендований захисник Шахтаряі збірної України Богдан Бутко обрав Лех, зокрема, і через зарплатне питання. Польський клуб взяв на себе повні фінансові зобов'язання. Цікаво, як виходитимуть з таких ситуацій, але навряд чи робитимуть винятки для гравця, який провів тільки 2 матчі. Олексій Дитятьєв у Краковії також зароблятиме значно менше. Інших гравців це може зачепити, але шокова терапія буде суттєво меншою. Руслан Бабенко (Ракув, колись Дніпро, Зоря, Волинь, Чорноморець і норвезький Бодо Глімт). Олег Горін, який зіграв лише 1 поєдинок за Ягелонію (екс-півзахисник молодіжок Вереса та ФК Львів). Денис Арендарук, який після молодіжки Шахтаря навіть опинився в аматорах, а за П'яст досі не грав. Ще один вихованець «гірників» Орест Ткачук також поки не грав за Ягеллонію.
Загалом середня зарплатня футболістів Екстракласи на рівні 30-40 тисяч злотих, але є ще дуже солідні премії за вихід в основі, нічию та перемогу. Далеко не найбільш топові футболісти зізнаються, що можуть просадити 30 тисяч злотих за раз на вечірці. Зараз особливо важкий час для тих гравців і клубів, які витрачали все під нуль – ніхто не сподівався подібного повороту історії. Однак зрозуміти клуби можна. У таких країнах, як Польща, більшість витрат покривають з продажу телеправ та в день матчів. Якщо футболісти не грають і навіть не тренуються, але продовжують отримувати колосальні зарплати, їхні клуби опиняються на межі банкрутства.
Тарас Котів
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
