Необхідність оренди в певний момент існування клубу або гравця - ні для кого не секрет. Але не такий великий відсоток футболістів, які повертаються в свою команду і здатні з другої спроби зачепитися за місце в стартовому складі.У «Динамо» одним із прикладів такого цієї зими став Назарій Русин. Форвард не без частки обставин у вигляді дискваліфікації Артема Бесєдіна, бана Ібрагіма Каргбо, а також не кращих показників Франа Соля і Жерсона Родрігеса (люксембуржець, до слова, покинув столицю України якраз на правах оренди) став практично безальтернативним варіантом для Олексія Михайличенка на вістрі. Тому ми задалися питанням, чи є у киян ще резерви, щоб посилити основний склад за допомогою орендованих. У розрахунок взяли поточні показники футболіста, а також можливі проблеми «динамівців» на позиції.
Хто може вже зараз працювати з першою командою
Богдан Лєднєв («Зоря». 26 матчів, 11 голів у сезоні). У киян з чистих атакуючих півзахисників, мабуть, тільки Дуелунн, та й той - вельми травматичний і не володіє таким ударом, як у Богдана. З цієї причини дану зону поперемінно закривають футболісти, в обов'язок яких безпосередньо не входить з глибини підтримувати форварда. Тому повернення з луганської команди Лєднєва бачиться цілком очікуваним ходом від менеджменту киян. До того ж, хавбек зараз показує хорошу результативність і здатний закрити відразу кілька позицій, зігравши в тому числі в нападі.
Владислав Супряга («Дніпро-1». 20 матчів, 9 голів у сезоні). Доводилося чути, що форвард не пристосований до щільної гри, коли дев'яносто хвилин потрібно зламувати чужу оборону. Владу необхідний простір, де у нього виходить краще реалізувати свій потенціал. Можливо, в майбутньому він зможе додати в цьому компоненті, але і зараз гравець міг би припасти до двору в Києві, враховуючи, що конкуренція на даний момент в нападі «Динамо» не так і висока.
Ахмед Алібеков («Слован» Ліберець. 7 матчів у сезоні). Можливо, для вболівальників це не найочевидніший вибір, але потрібно просто поглянути, хто зараз в обоймі «Динамо» на позиції центральних захисників: травмований Бурда плюс не завжди стабільні Шабанов і Попов. Не дивно, що тренерський штаб киян змушений залучати з дубля Сироту або Забарного. Як підсумок, з точки зору конкуренції Алібекова можна було б очікувати в таборі віце-чемпіона.
Денис Гармаш («Динамо». 28 матчів, 3 голи в сезоні). Навряд чи можна сперечатися, що у Гармаша є достатній для стабільної гри в «Динамо» клас. Але все псує складова, яка знаходиться в голові у гравця. У підсумку, Олександр Хацкевич гравця практично списав, а Олексій Михайличенко став тим, хто наблизив від'їзд гравця на турецькі землі. Але, може, за півроку в оренді щось зміниться і хавбек повернеться до Києва «іншою людиною».
Сергій Булеца («Дніпро-1». 21 матч, 3 голи). За три гри нинішнього сезону чемпіон світу серед 20-річних виходив на поле у складі «Дніпра-1» на обох флангах. Також він може зіграти і під нападником (Трансфермаркт, до слова, вважає, що це його основна позиція). На краях він навряд чи найближчим часом помічник «Динамо» (адже є Вербіч, де Пена, Циганков, Цитаїшвілі та Караваєв). А ось під форвардом футболіст міг би виявитися корисним.
Олександр Тимчик («Зоря». 27 матчів у сезоні). Схоже, в Києві тримають правого захисника в якості запасного варіанту, якщо поляк Кендзьора все-таки покине столицю України, до чого був близьким влітку. 23-річний луганчанин ще не зупинився у своєму зростанні і поступово впирається в стелю «Зорі». Думається, під час найближчого міжсезоння футболіст відправиться на збори з першою командою «Динамо», де зможе сам довести своє право потрапити в заявку «біло-синіх» на наступний чемпіонат.
Хто в перспективі може стати в нагоді
Роман Вантух («Олександрія». 14 матчів, 1 гол у сезоні). 21-річний лівий захисник цієї зими зробив кар'єрний стрибок з «Олімпіка» аж в «Олександрію», де став гравцем основи. Не виключено, що в майбутньому «Динамо» поверне виконавця в якості підміни в основу. Адже зараз тут Піваріч виконує роль баласту і, схоже, незабаром звільнить місце в заявці першої команди, а Миколенко тренерський штаб може перевести в центр (де його випробовував) або зовсім клуб продасть його за хороші гроші.
Євген Смирний («Колос». 16 матчів, 5 голів у сезоні) та Іван Калюжний («Рух». 18 матчів, 1 гол у сезоні). Два центральних півзахисника, які на хорошому рахунку в своїх клубах і більше працюють на атаку, ніж оборону. Тому їх можна назвати потенційною конкуренцією для Дуелунна, Лєднєва і тими шістьма хавбеками, які зараз знаходяться в ростері «біло-синіх» і поперемінно отримують ігровий час. Втім, приклад Андрієвського, який сидить або в запасі, або на трибунах, показує, що боротьба за середину поля в Києві - справа невдячна. Тим не менш, Смирному зараз 21, а його команда - у верхній шістці Прем'єр-ліги, що непогано. Калюжний хоч і на рік старший, але у нього і досвіду дорослого футболу побільше в іграх за лідерів Першої ліги. Хотілося б вже побачити його на тлі УПЛ.
Хто навряд чи найближчим часом вийде на поле у складі «Динамо”
Микита Кравченко («Олімпік». 5 матчів у сезоні). Кравченко ще в 2017 році дебютував в УПЛ і першій команді «Динамо». але до цього лютого перебував без стабільної ігрової практики. Зараз його відправили набиратися досвіду в «Олімпік», де він нарешті заграв. Однак після повернення до Києва влітку навряд чи він отримає квиток на збір з першою командою. По-перше - у «біло-синіх» праворуч в обороні Кендзьора і Караваєв; по-друге - у більш розкрученого Тимчика вищі шанси переконати Михайличенка або хто там буде біля керма «Динамо».
Сідклей («Корінтіанс»), Жерсон Родрігес («Анкарагюджю»), Микита Корзун («Вілафранкенше»). Здається, тут довго розписувати не потрібно. Всі три трансфери виявилися доволі дивними і від усіх трьох футболістів «Динамо» позбулося, прилаштувавши їх в оренди. Для Сідклея Київ, схоже, виявився просто екскурсійним туром, Родрігеса чомусь стабільно награвали не на його позиції, а Корзун - це просто трансфер на перспективу, який не вистрілив. Зараз навіть страшно вголос вимовити, що білорус належить «Динамо» з 2016 року. З 2018-го він в орендах.
Владислав Дубінчак («Карпати». 19 матчів у сезоні) та Олександр Осман («Металіст 1925». 0 матчів у сезоні через травму). Тут можна озвучити ті ж тези, що трохи вище були сказані про Вантуха. Головна різниця лише в тому, що представник «Олександрії» на даний момент котирується трохи вище через статусність клубу й інтересу до себе. Тому Дубінчака і Османа можна вважати формально тільки четвертим-п'ятим (або навіть п'ятим-шостим - після Сідклея) вибором у тренерського штабу «Динамо» на позицію лівого бека. Обидва, в принципі, на хорошому рахунку в своїх клубах, але ми зараз говоримо про команди, які виступають нижче навіть десятки УПЛ.
Молоді та нерозкручені
Юрій Шпирка («Прикарпаття»), Денис Янаков («Чорноморець»), Алан Ауссі («Слован» Ліберець). Першим двом по 21 року, а Ауссі всього 18. Шпирка восени більше виходив на заміну в Івано-Франківську, але повинен ще додати. Янаков у той же час грав і забивав за дубль «Динамо»: перехід під крило Остапа Маркевича однозначно можна заносити в актив. Ну, а про Ауссі будь-яких серйозних припущень робити ще рано. Зараз можна розповідати історії про талантів, які і в 17 дебютували в перших командах, але не всім дано так рано розкриватися - хтось підходить до слави манівцями.Необхідність оренди в певний момент існування клубу або гравця - ні для кого не секрет. Але не такий великий відсоток футболістів, які повертаються в свою команду і здатні з другої спроби зачепитися за місце в стартовому складі.У «Динамо» одним із прикладів такого цієї зими став Назарій Русин. Форвард не без частки обставин у вигляді дискваліфікації Артема Бесєдіна, бана Ібрагіма Каргбо, а також не кращих показників Франа Соля і Жерсона Родрігеса (люксембуржець, до слова, покинув столицю України якраз на правах оренди) став практично безальтернативним варіантом для Олексія Михайличенка на вістрі. Тому ми задалися питанням, чи є у киян ще резерви, щоб посилити основний склад за допомогою орендованих. У розрахунок взяли поточні показники футболіста, а також можливі проблеми «динамівців» на позиції.
Хто може вже зараз працювати з першою командою
Богдан Лєднєв («Зоря». 26 матчів, 11 голів у сезоні). У киян з чистих атакуючих півзахисників, мабуть, тільки Дуелунн, та й той - вельми травматичний і не володіє таким ударом, як у Богдана. З цієї причини дану зону поперемінно закривають футболісти, в обов'язок яких безпосередньо не входить з глибини підтримувати форварда. Тому повернення з луганської команди Лєднєва бачиться цілком очікуваним ходом від менеджменту киян. До того ж, хавбек зараз показує хорошу результативність і здатний закрити відразу кілька позицій, зігравши в тому числі в нападі.
Владислав Супряга («Дніпро-1». 20 матчів, 9 голів у сезоні). Доводилося чути, що форвард не пристосований до щільної гри, коли дев'яносто хвилин потрібно зламувати чужу оборону. Владу необхідний простір, де у нього виходить краще реалізувати свій потенціал. Можливо, в майбутньому він зможе додати в цьому компоненті, але і зараз гравець міг би припасти до двору в Києві, враховуючи, що конкуренція на даний момент в нападі «Динамо» не так і висока.
Ахмед Алібеков («Слован» Ліберець. 7 матчів у сезоні). Можливо, для вболівальників це не найочевидніший вибір, але потрібно просто поглянути, хто зараз в обоймі «Динамо» на позиції центральних захисників: травмований Бурда плюс не завжди стабільні Шабанов і Попов. Не дивно, що тренерський штаб киян змушений залучати з дубля Сироту або Забарного. Як підсумок, з точки зору конкуренції Алібекова можна було б очікувати в таборі віце-чемпіона.
Денис Гармаш («Динамо». 28 матчів, 3 голи в сезоні). Навряд чи можна сперечатися, що у Гармаша є достатній для стабільної гри в «Динамо» клас. Але все псує складова, яка знаходиться в голові у гравця. У підсумку, Олександр Хацкевич гравця практично списав, а Олексій Михайличенко став тим, хто наблизив від'їзд гравця на турецькі землі. Але, може, за півроку в оренді щось зміниться і хавбек повернеться до Києва «іншою людиною».
Сергій Булеца («Дніпро-1». 21 матч, 3 голи). За три гри нинішнього сезону чемпіон світу серед 20-річних виходив на поле у складі «Дніпра-1» на обох флангах. Також він може зіграти і під нападником (Трансфермаркт, до слова, вважає, що це його основна позиція). На краях він навряд чи найближчим часом помічник «Динамо» (адже є Вербіч, де Пена, Циганков, Цитаїшвілі та Караваєв). А ось під форвардом футболіст міг би виявитися корисним.
Олександр Тимчик («Зоря». 27 матчів у сезоні). Схоже, в Києві тримають правого захисника в якості запасного варіанту, якщо поляк Кендзьора все-таки покине столицю України, до чого був близьким влітку. 23-річний луганчанин ще не зупинився у своєму зростанні і поступово впирається в стелю «Зорі». Думається, під час найближчого міжсезоння футболіст відправиться на збори з першою командою «Динамо», де зможе сам довести своє право потрапити в заявку «біло-синіх» на наступний чемпіонат.
Хто в перспективі може стати в нагоді
Роман Вантух («Олександрія». 14 матчів, 1 гол у сезоні). 21-річний лівий захисник цієї зими зробив кар'єрний стрибок з «Олімпіка» аж в «Олександрію», де став гравцем основи. Не виключено, що в майбутньому «Динамо» поверне виконавця в якості підміни в основу. Адже зараз тут Піваріч виконує роль баласту і, схоже, незабаром звільнить місце в заявці першої команди, а Миколенко тренерський штаб може перевести в центр (де його випробовував) або зовсім клуб продасть його за хороші гроші.
Євген Смирний («Колос». 16 матчів, 5 голів у сезоні) та Іван Калюжний («Рух». 18 матчів, 1 гол у сезоні). Два центральних півзахисника, які на хорошому рахунку в своїх клубах і більше працюють на атаку, ніж оборону. Тому їх можна назвати потенційною конкуренцією для Дуелунна, Лєднєва і тими шістьма хавбеками, які зараз знаходяться в ростері «біло-синіх» і поперемінно отримують ігровий час. Втім, приклад Андрієвського, який сидить або в запасі, або на трибунах, показує, що боротьба за середину поля в Києві - справа невдячна. Тим не менш, Смирному зараз 21, а його команда - у верхній шістці Прем'єр-ліги, що непогано. Калюжний хоч і на рік старший, але у нього і досвіду дорослого футболу побільше в іграх за лідерів Першої ліги. Хотілося б вже побачити його на тлі УПЛ.
Хто навряд чи найближчим часом вийде на поле у складі «Динамо”
Микита Кравченко («Олімпік». 5 матчів у сезоні). Кравченко ще в 2017 році дебютував в УПЛ і першій команді «Динамо». але до цього лютого перебував без стабільної ігрової практики. Зараз його відправили набиратися досвіду в «Олімпік», де він нарешті заграв. Однак після повернення до Києва влітку навряд чи він отримає квиток на збір з першою командою. По-перше - у «біло-синіх» праворуч в обороні Кендзьора і Караваєв; по-друге - у більш розкрученого Тимчика вищі шанси переконати Михайличенка або хто там буде біля керма «Динамо».
Сідклей («Корінтіанс»), Жерсон Родрігес («Анкарагюджю»), Микита Корзун («Вілафранкенше»). Здається, тут довго розписувати не потрібно. Всі три трансфери виявилися доволі дивними і від усіх трьох футболістів «Динамо» позбулося, прилаштувавши їх в оренди. Для Сідклея Київ, схоже, виявився просто екскурсійним туром, Родрігеса чомусь стабільно награвали не на його позиції, а Корзун - це просто трансфер на перспективу, який не вистрілив. Зараз навіть страшно вголос вимовити, що білорус належить «Динамо» з 2016 року. З 2018-го він в орендах.
Владислав Дубінчак («Карпати». 19 матчів у сезоні) та Олександр Осман («Металіст 1925». 0 матчів у сезоні через травму). Тут можна озвучити ті ж тези, що трохи вище були сказані про Вантуха. Головна різниця лише в тому, що представник «Олександрії» на даний момент котирується трохи вище через статусність клубу й інтересу до себе. Тому Дубінчака і Османа можна вважати формально тільки четвертим-п'ятим (або навіть п'ятим-шостим - після Сідклея) вибором у тренерського штабу «Динамо» на позицію лівого бека. Обидва, в принципі, на хорошому рахунку в своїх клубах, але ми зараз говоримо про команди, які виступають нижче навіть десятки УПЛ.
Молоді та нерозкручені
Юрій Шпирка («Прикарпаття»), Денис Янаков («Чорноморець»), Алан Ауссі («Слован» Ліберець). Першим двом по 21 року, а Ауссі всього 18. Шпирка восени більше виходив на заміну в Івано-Франківську, але повинен ще додати. Янаков у той же час грав і забивав за дубль «Динамо»: перехід під крило Остапа Маркевича однозначно можна заносити в актив. Ну, а про Ауссі будь-яких серйозних припущень робити ще рано. Зараз можна розповідати історії про талантів, які і в 17 дебютували в перших командах, але не всім дано так рано розкриватися - хтось підходить до слави манівцями.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
