Свого часу Євген Хачеріді вважався чи не найсильнішим центральним захисником України, а його дует з Ярославом Ракицьким у центрі оборони національної збірної міг стати одним із найкращих навіть у Європі. Колишньому динамівцю роздавали чимало авансів, його оцінювали у пристойну суму, а легенди українського футболу відзначали фантастичні ігрові якості Євгена та пророкували йому велике майбутнє. Відмінні фізичні дані, гра головою, швидкий прогрес та довіра тренерів – здавалося, у Хачеріді є все, щоб стати справжньою зіркою.
Вихованець Олкома з Мелітополя феєрично розпочав кар'єру в Динамо. Кияни на початку 2008-го виклали Волині близько 700 тисяч євро за 21-річного двометрового центрбека. Той півтора року адаптовувався у дублі, після чого у липні 2009 року Хачеріді дебютував в УПЛ за першу команду «біло-синіх», відігравши всі 90 хвилин у поєдинку з Чорноморцем. У серпні того ж року прийшов і перший гол молодого захисника – Євген вразив ворота Арсенала в матчі Кубка України. Гра дебютанта привернула увагу Олексія Михайличенка – тодішній головний тренер збірної України викликав Хачеріді на поєдинки відбору до ЧС-2010 проти Англії та Андорри. Саме у надважливому поєдинку з британцями 10 жовтня 2009-го динамівець дебютував за національну команду на Дніпро-Арені.
У матчі проти іменитих Лемпарда, Руні, Карріка, Фердінанда та Ко «синьо-жовтих» для збереження шансів на ЧС влаштовувала виключно перемога. Незабитий пенальті Шевченка, гол-красень Назаренка – всі моменти досі залишаються в пам'яті. Доволі експериментальна лінія оборони у складі Кобіна, Хачеріді, Кучера та Ракицького, який починав лівим захисником, зуміла стримати потужну атаку Англії.
Буквально за місяць був той трагічний плей-офф проти Греції та поразка України на Донбас Арені. Хачеріді у обох матчах з еллінами виходив у старті, а у донецькому протистоянні став одним із винуватців пропущеного гола. Саме Євген та Кучер не втримали Салпінгідіса, який втік від пари центрбеків та переграв Пятова. 0:1 – та поразка не дозволила нашій збірній поїхати на чемпіонат світу до Бразилії, але для Хачеріді ті матчі стали початком тривалої кар'єри в національній команді.
Здавалося, динамівця чекає велике майбутнє, але вже зараз можна стверджувати, що кар'єра Хачеріді склалася не так, як очікували. Один із найперспективніших футболістів України лише на малу часточку реалізував свій потенціал. Головні причини цього – недостатня робота над собою та складний характер гравця. Колись Євген не зумів впоратися зі своїми емоціями, а зараз пожинає гіркі плоди своєї нестриманості. Можливо, у повсякденному житті до Хачеріді і немає жодних претензій, але своїми витівками на полі він неодноразово підводив команду – як Динамо, так і збірну України.
Зокрема, у грудні 2011-го Хачеріді був вилучений у поєдинку 6 туру Ліги Європи з Маккабі (Тель-Авів). Абсолютно ідіотське вилучення – прибіг на чужу половину поля, невідомо для чого поліз в епіцентр сутички, схопив суперника за шию та отримав пряму червону картку.
«Мені важко говорити про ці неадекватні вилучення Хачеріді», – зізнався після гри Юрій Сьомін. А от Олександр Алієв не добирав слів: «У нас в команді є такий гравець – Женя Хачеріді. Якщо в Україні це ще десь можуть пробачити – те, що він бігає. Не потрібно заступатися – цьому, вибачте, дятлу, постійно пояснювали, що не варто бігати (до арбітрів – прим.). Неправильно, що він це робить. Думаю, що арбітр справедливо показав йому червону», – сказав колишній півзахисник Динамо.
«У мене є питання до Хачеріді: ставитися так до всієї команди – це нормально? Разом з Андрієм Шевченком ми неодноразово в тренувальному процесі, та й в інших моментах просили його, доводили йому і попереджали. Був момент, коли ми ледь його разом... Андрій мене стримав, сказав: «Давай не будемо».
Женя так і не зрозумів, що на нього розраховують. Я не зустрічав жодного футболіста з такими фантастичними якостями, як у нього. У нього були вибухова швидкість, прекрасний зріст, координація на достатньому рівні. Він повинен був грати в найсильнішому чемпіонаті Європи і бути одним з найкращих. Можливо, він, як і Вірджил ван Дейк, був би номінований на «Золотий м'яч».
Але його ставлення і нерозуміння всіх ключових моментів призвели до того, що він в інтерв'ю говорив, що його не розуміють тренери, що він не знає, чого вони від нього хочуть. Хачеріді – не командний гравець», – розповів Олександр Шовковський.
Із Хачеріді було важко працювати всім тренерам – починаючи від Юрія Сьоміна і закінчуючи Сергієм Ребровим. За словами Артема Федецького, єдиним наставником, який знайшов спільну мову з Євгеном, став Михайло Фоменко. Але Хачеріді підвів і його, залишивши збірну Україну в меншості на Стад де Франс у матчі-відповіді плей-офф на ЧС-2014 проти Франції. Вже на початку другого тайму, за рахунку 0:2, Євген вкотре втратив голову, невідомого для чого скосивши Франка Рібері, маючи жовту картку. Удесятьох шансів проти «галльських півнів», які піймали кураж, не було. 0:3 – Україна залишилася без Мундіалю навіть після феєричної перемоги 2:0 на НСК Олімпійський.
Не надто склалися у Хачеріді стосунки і з Олександром Хацкевичем, який неодноразово натякав на неналежне ставлення центрбека до своїх обов'язків. Тому мало дивного в тому, що кар'єра Хачеріді в Динамо завершилася таким чином.
Сам Євген, фактично, і поховав свої перспективи у київській команді черговим вибриком. 8 березня 2018-го – у домашньому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи проти Лаціо – Тамаш Кадар отримав травму наприкінці першого тайму. Замість нього на полі мав з'явитися Євген Хачеріді, проте у підсумку Хацкевич випустив Артема Шабанова, а на післяматчевій прес-конференції тодішній головний тренер Динамо пояснив таке рішення. «Хачеріді сказав, що лівого центрального захисника зіграти не може», – після того інциденту захисник так і не зіграв за першу команду жодної хвилини, після чого по завершенні сезону 2017/18 прогнозовано покинув Динамо, перебравшись у ПАОК на правах вільного агента. Відхід із київського клубу назрівав давно, але те, що він буде таким, не очікував ніхто. Напевне, не варто було таким чином прощатися з командою, яка дала тобі все у футболі.
У Греції Хачеріді запам'ятався, передусім, двома моментами. Перший – майстерно (без жодного перебільшення) спровокував фанатів Спартака, показавши їм щитки у кольорах прапора України після поєдинку кваліфікації Ліги чемпіонів у Москві. Після того у росіян, які ще й вилетіли з ЛЧ, палало ще довго. Другий – швидке вилучення у матчі Ліги Європи з Челсі на Стемфорд Брідж, який завершився поразкою ПАОКа з рахунком 0:4. Українець отримав найшвидшу жовту картку в турнірі з 2015 року за фол проти Олів'є Жиру. Ті 6 хвилин стали останніми для Хачеріді у футболці грецького клубу. 11 офіційних поєдинків за першу команду – напевно, не зовсім той показник, на який розраховував сам гравець та керівництво клубу.
Влітку 2019-го Хачеріді прогнозовано розірвав контракт з ПАОКом. Екс-динамівець декілька місяців залишався без клубу, після чого у жовтні минулого року підписав контракт з Динамо Брест. Як зізнався сам Євген, він мав й інші варіанти продовження кар'єри – зокрема, і в Україні, але переходити в інший клуб УПЛ, окрім Динамо, Хачеріді не захотів.
Можливо, Хачеріді слід було раніше переїхати у Європу. Захисник наважився на зміну чемпіонату лише у 31 рік. Невміння адаптуватися до нових реалій та незнання іноземних мов не дозволили Євгену закріпитися в Європі – як наслідок, переїзд до куди ближчої ментально Білорусі. Та й там наразі не надто складається, позаяк екс-динамівець не провів за брестську команду жодного офіційного матчу. Офіційна причина – перелом пальця, але, можливо, українець вже просто «наївся» футболом. Чутки про розрив контракту з Динамо Брест буквально через місяць після переходу навряд чи були геть безпідставними. Диму без вогню не буває.
Востаннє ж Хачеріді виходив на поле в офіційному поєдинку якраз у тому матчі з Челсі, у якому отримав червону картку – це було ще 29 листопада 2018-го... При цьому серйозні травми оминали колишнього гравця збірної України, останній матч за яку Євген провів 2 роки тому – 23 березня 2018 року проти Саудівської Аравії. 51 матч та 3 голи – вірогідно, це кінцевий доробок 32-річного захисника за національну команду.
«Хачеріді не вистачало м'язів, а він же атлет. У спортзалі він завжди ховався, ставав у задні ряди, але цього слона неможливо не помітити. Він міг грати в будь-якій команді світу – в Барселоні, Манчестері, Арсеналі, Ювентусі – де завгодно. Якби його потенціал реалізувався в комплексі: інтелект, поведінка і так далі. Я з ним працював нормально. Шкода, що він не розкрився повністю. Так би купив собі два літаки і, може, придбав би мені якийсь вертоліт. А не захотів Женя собі допомогти і мені подарувати гелікоптер», – заявляв Віталій Кварцяний, який працював із Хачеріді у Волині.
Колись він міг стати найкращим в Україні, а за останні роки провалився у ПАОКу та зовсім не грає навіть у Білорусі. Колишній зірці збірної України незабаром виповниться вже 33 роки – часу, щоб бодай нагадати про себе, у екс-лідера Динамо залишається все менше і менше. Ікар у міфі Давньої Греції злетів високо до сонця, після чого впав. Хачеріді впав, по суті, і не піднявшись, адже міг досягти куди більших висот.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
