Вадим Солдатенко: «Велозу запам'ятався штрафними ударами, а Вісенте Гомес - ідеями та інноваціями»

Динамо Київ 12 Квітня, 11:32 1974
Вадим Солдатенко: «Велозу запам'ятався штрафними ударами, а Вісенте Гомес - ідеями та інноваціями»
​Воротар краматорського «Авангарда» Вадим Солдатенко у рубриці пресслужби ПФЛ «Вони торкнулися слави» пригадав про перебування у «Динамо».

Точність Велозу


- Мені дуже запам’ятався Велозу, особливо його тренування штрафних ударів. Він щоразу залишався після тренування, ставив стінку й бив по воротах. Мене завжди вражало, як він міг десять разів пробити, і після десяти ударів м’яч приземлявся в одну точку. Я досі не розумію як йому вдавалося так влучно пробивати. Таке враження, що Велозу був запрограмований на точність, та й взагалі він дуже розумний футболіст.


Талановиті партнери


- У «Динамо» було дуже багато талановитих хлопців, але найбільше мені шкода Олександра Куканькова. Він дуже класно проявляв на юнацькому рівні, але після переходу на вищий рівень в нього почалися проблеми з коліном. Уже давно з ним не спілкувався, але, здається, він навіть завершив з футболом.

А серед тих, хто все ж зміг заграти на дорослому рівні згадаю Пашу Лук’янчука, який зараз в донецькому «Олімпіку». Мені як воротареві завжди було з ним зручно грати, ще за юнацьких змагань було видно, він вміє читати гру та швидко приймати рішення. Я переконаний, що «Олімпік» - не вершина можливостей Паші, він зобов’язаний бути на більш високому рівні, хоча й УПЛ також гарний рівень, хто б що не говорив.


Тонка межа Вісенте Гомеса


- Вісенте Гомес запам’ятався своїми ідеями та новаціями. Але ми довго не могли повною мірою зрозуміти специфіку гри, бо на це реально потрібен був час. Більше того, до рівня механізму дійшло років за два, тобто коли вже не думаєш, а на підсвідомості розумієш гру.


Пам’ятаю, він спочатку завжди сміявся з нас на тренуваннях. Я вже зараз помічаю, що деякі тренери починають застосовувати прийоми Вісенте в своїх клубах, але він був першим в Україні.


Це класний тренер, але водночас й не менш гарна людина. Гомес завжди знав цю тонку межу - під час матчу він міг бути жорстким, десь накричати, але після гри над ним міг спокійно кожен пожартувати - це спокійно сприймалося.


Взагалі за іспанців «Динамо» дуже класно виступало. Одного року команди «Динамо« усіх років, в тому числі й перша стали чемпіонами в своїх першостях. На мою думку, це сталося саме завдяки іспанським спеціалістам. Саме вони запропонували єдину схему гри для всіх команд незалежно від віку, тобто потрапивши з умовного дубля до основи - тобі не треба було зайвий раз перелаштовуватися.