Перший Кубок «Динамо»: кришталевий трофей 1954 року

Футбол України 17 Квітня, 16:54 2407
Перший Кубок «Динамо»: кришталевий трофей 1954 року | 19-27
Протягом своєї історії київське «Динамо» завоювало більше 60-ти офіційних трофеїв і титулів - радянських, українських і міжнародних. Окремо серед них стоїть перше значуще досягнення - Кубок СРСР-1954.

Шлях до трофея

Команда Олега Ошенкова, який очолив київське «Динамо» в 1951 році та привів до срібла чемпіонату СРСР в 1952-му, почала шлях до першої всесоюзної перемоги зі стадії 1/16 фіналу. «Спартак» із Вільнюса в цій зустрічі був пройдений без особливих проблем - 4:2 на користь «біло-синіх» на домашньому стадіоні. Уже до десятої хвилини один із найкращих бомбардирів «Динамо» того періоду та капітан команди Андрій Зазроєв зробив дубль, а на 30-й ударом зі штрафного оформив хет-трик. У другому таймі кияни трохи розслабилися, пропустивши два м'ячі, однак змогли забити четвертий гол - відзначився Георгій Грамматикопуло.

У 1/8 фіналу суперником «Динамо» став ще один «Спартак» - московський, який до цього шість разів вибивав киян із післявоєнних розіграшів Кубка. Діючі чемпіони СРСР відкрили рахунок у середині першого тайму, але незабаром підопічні Ошенкова переломили хід гри, зрівнявши рахунок ще до перерви завдяки головному снайперу команди Михайлу Коману. А в другому таймі дотиснули москвичів на їхньому полі, забивши ще два м'ячі, які записали на свій рахунок Зазроєв і Коман.

На наступному етапі кияни приймали іншу московську команду - відроджений армійський клуб ЦДСА. Уже на першій хвилині поєдинку «Динамо» прорвало оборону гостей, відкривши рахунок зусиллями Комана. Але дотиснути ЦДСА в основний час не вдалося - навпаки, «Динамо» пропустило результативну атаку суперників за 15 хвилин до закінчення поєдинку. Лише в додатковий час голи Комана та Фоміна вивели «біло-синіх» до півфіналу - 3:1.

А там, уже через чотири дні після енерговитратного чвертьфіналу, на динамівців чекав ленінградський «Зеніт». Незважаючи на те, що обидві команди мали чимало гострих моментів, після 90 хвилин основного часу на табло залишалися нулі. І долю путівки до фіналу вирішив єдиний гол флангового півзахисника Олександра Кольцова після подачі штрафного на 113-й хвилині.

Фінал

Як і матч 1/2 фіналу, вирішальний поєдинок відбувся на московському стадіоні «Динамо», через чотири дні. У першому фіналі Кубка СРСР, до якого не дійшла жодна московська команда, киянам протистояв «Спартак» із Єревана - суперник не настільки іменитий, як попередні, але не менш небезпечний. Єреванці хоч і виступали в Класі Б (першій лізі), проте зберігали свої ворота на замку в усьому розіграші Кубка, та ще й вибили по дорозі дві українські команди - «Шахтар» (Сталіно) і «Металург» (Дніпропетровськ).

Фіналістам довелося боротися не тільки один з одним, але і з досить складними погодними умовами - сильним туманом і мокрим снігом. Першими вперед пішли футболісти «Спартака» - Олег Макаров грав надійно. У свою чергу, перший удар динамівців від Зазроєва відбив воротар Єревана Затикян. Але наприкінці першого тайму помилка захисника Папояна привела до першого гола динамівців. Коман пройшов по лівому флангу і точно прострілив у центр, звідки Терентьєв переправив м'яч у сітку воріт. «Що було попереду - не бачив. Стояла суцільна біла пелена туману. Але раптом чую крик: «Гол, гол!». Коман прострілив уздовж воріт, а Терентьєв підставив «щічку» - і все! Від радості я почав крутити кульбіти», - ділився пізніше центральний захисник Віталій Голубєв.

Корінний москвич Віктор Терентьєв перебрався до Києва перед сезоном 1954 року. Нападник зіграв важливу роль у завоюванні динамівцями першого великого трофея, узявши участь у всіх кубкових матчах своєї команди. Гол забив лише один - однак у фіналі турніру. «Я обіграв захисника та воротаря суперників і видав пас Віктору Терентьєву, якому залишалося з трьох метрів влучити в порожні ворота», - слова автора гольової передачі Михайла Комана.

У перерві туман трохи розсіявся, проте дощ продовжував поливати стадіон. Гра також змінилася: на самому початку другої половини зустрічі нападник «Спартака» Меркулов потужно пробив із-під Голубєва, зрівнявши рахунок. Схопившись за шанс, єреванці заволоділи ініціативою та провели ще кілька небезпечних атак. Напруга трималася до 70-ї хвилини, коли динамівцям удалося розіграти ідеальну комбінацію...

Кришталевий гол

«Другий гол організував Віктор Фомін. Він видав мені ідеальну передачу. Воротар «Спартака» Затикян занадто необачно залишив ворота, мені тільки і залишалося, що перекинути його», - згадував Михайло Коман. До вирішального гола призвела комбінація Фомін - Віньковатов (який замінив Терентьєва) - Коман, котрий, вийшовши на дуель проти голкіпера, упевнено витримав паузу та витонченим м'яким ударом переправив м'яч у сітку.

«Міша Коман ніколи не поспішав. За потреби він забивав в один дотик, але якщо потрібно потримати - тримав. Воротар рушив уперед, і Коман таким собі парашутом перекинув м'яч через нього прямо у ворота. Цей гол і став вирішальним. У тумані та сльоті ми зробили коло пошани, після чого під рев трибун нам вручили кришталевий кубок СРСР!» - підбив підсумок лівий захисник «Динамо» Тиберій Попович.

Дублі в матчах із московськими «Спартаком» і ЦДСА, разом із гольовою передачею і «кришталевим» голом у фінальному поєдинку, зробили Михайла Комана одним із головних героїв історичного успіху київського «Динамо». Окрім того, 26-річний нападник став найкращим бомбардиром «Динамо» у тому сезоні, на додачу до 5-ти голів у Кубку, забивши ще 10 у союзному чемпіонаті.

Перемога «біло-синіх» у Кубку СРСР-1954 виявилася знаменною не лише для киян, а й для всього радянського футболу, адже вперше володарем Кубка став не російський клуб. Раніше трофей лише раз залишав Москву - в 1944 році, коли його завоював ленінградський «Зеніт». А для київських динамівців він став дебютним із дев'яти головних кубкових трофеїв СРСР.

«Звичайно, після фінального свистка в роздягальні ми по вінця наповнили кубок шампанським і пустили по колу. А в Києві на залізничному вокзалі нас зустрічав оркестр, величезний натовп захоплених уболівальників, море квітів... Але ніякого пишного застілля не було, тоді так було не прийнято. Це вже вдома святкували як належить», - згадував згодом Михайло Коман.

Кубок СРСР-1954. Фінал

«Динамо» (Київ) - «Спартак» (Єреван) 2:1 (1:0)

20 жовтня 1954 року. Москва. Стадіон «Динамо». 65 000 глядачів.

«Динамо»: Макаров, Ларіонов, Голубєв, Попович, Кольцов, Михалина, В.Богданович, Терентьєв (Віньковатов), Зазроєв (к), Коман, Фомін.

«Спартак»: Затикян, Папоян, Поладян, Семерджян, Асатрян (к), Е.Варданян, Караджян, К.Варданян (Дургарян), Кегеян, Меркулов, Абрамян.

Голи: Терентьєв (35), Коман (69) - Меркулов (49)