Артем Федецький: «Коли зачепив Срну, думав - кар'єра в «Шахтарі» закінчилася»

Футбол України 26 Квітня, 13:57 2709
Артем Федецький: «Коли зачепив Срну, думав - кар'єра в «Шахтарі» закінчилася» | 19-27
Колишній захисник «Шахтаря» розповів про гіркий досвід гри в донецькій команді.

- Всі хлопчаки мріяли грати в «Динамо». Невже у тебе не було бажання потрапити в динамівську академію, яка набагато ближче від рідного дому? Є ж різниця 400 кілометрів і 1200.

- Думаю, ключову роль зіграло, що в «Шахтарі» був мій земляк Толя Тимощук, який грав в «Волині», коли мій тато був тренером. Толя сказав, мовляв не переживайте, я пригляну за ним. І дійсно він допоміг мені, 15-річному пацану, далеко від рідних адаптуватися до нового життя. Коли він під'їжджав до інтернату на своєму «шестисотому» Мерседесі, щоб забрати мене, всі хлопці і тренера були на вухах. Навіть в команді у мене була кличка не Федя, а звали і підколювали Толею. Перший час було дійсно важко без батьків.

- Тому коли Толю кривдили, ти перший кинувся з кулаками на Срну, захищаючи свого земляка. Що це була за історія?

- Під час тренування Тимощук щільно підкотився в підкаті проти Срни. Мабуть, йому це не сподобалося, після чого він недовго думаючи накинувся на Толю. На допомогу до Даріо поспішив Лалатовіч. Вийшло двоє на одного. Тому мені нічого не залишалося, як зрівняти чисельність, вклинився, де і зачепив по обличчю Срну, але у відповідь отримав від здорованя, а він під два метри, Лалатовіча. Потім підбігли тренери, хлопці і на цьому конфлікт загасили. Думав після цього: ну все моя кар'єра в «Шахтарі» закінчилася. Але Тимощук був уже авторитетом в команді, тому сказав, щоб не переживав.

- У «Шахтарі» ти себе так і не реалізував. В чому причина?

- Була велика конкуренція. Та до того ж отримав серйозну травму коліна, після чого багато лікарів говорили, що потрібно закінчувати з футболом. Як вчив батько: «Ніколи не опускай руки, а там життя тобі підкаже, куди і що потрібно робити». Так і вийшло. Перейшов в «Карпати», де з боку головного тренера Кононова мав повну довіру. Якщо в київському «Арсеналі» у мене було бойове хрещення, в «Харкові» заклав фундамент досвіду і впевненості, то в «Карпатах» отримав старт для майбутніх досягнень і мрій, звідки і пішов зліт в кар'єрі. Саме у Львові з'явилася мета потрапити в збірну України.