Данило Скорко: «Займаюся англійською та чекаю, коли знову можна буде грати у футбол»

Футбол України 28 Квітня, 09:45 2260
Данило Скорко: «Займаюся англійською та чекаю, коли знову можна буде грати у футбол» | 19-27 Фото: fcdynamo.kiev.ua
Захисник молодіжної та юнацької команд «Динамо» Данило Скорко в бесіді з журналістом офіційного клубного сайту розповів про те, як проходять тренування під час карантину, і про те, чим займається у вільний час:

- Проводжу карантин удома, у Чернігові. У бабусі приватний будинок, тому часто до неї ходжу і тренуюся, оскільки там є умови для цього. Я займаюся з «Динамо» U19, тренування у нас щоранку в один і той же час, а саме об 11.00. Вони проходять у режимі онлайн за допомогою програми zoom. З нами займається тренер із фізпідготовки Олексій Смагін, а заняття тривають хвилин 45 або годину. В основному тренування спрямовані на підтримання фізичної форми, робимо силові вправи для рук і ніг. За нашою роботою зазвичай також стежить і старший тренер Ігор Костюк. Буває, приєднуються й інші тренери.

- На вашу думку, після закінчення карантину команда буде готова відразу ж приступити до матчів?

- Гадаю, ні. Оскільки пауза була дуже довгою, - більше, ніж дві наших відпустки, - усім хлопцям буде важко. Навіть коли я сам виходжу побігати, відчуваю, наскільки мені фізично непросто. Тож вважаю, знадобиться два-три тижні, щоб підготуватися до чемпіонату. Усе-таки, необхідно і м'яч відчути, і ігрові зв'язки згадати.

- Після тренувань у вас зазвичай багато вільного часу? Як його проводите?

- У вільний час, як і багато хлопців з команди, граю в Counter-Strike, суперники завжди є. Чемпіонати або турніри не влаштовуємо, а граємо просто один з одним. Займаюся англійською з репетитором три-чотири рази на тиждень, згадую те, що вчив раніше. Ще у мене є маленька собака - мальтійська болонка, тож займаюся нею. А більше нічого особливого: намагаюся якомога більше перебувати вдома і якомога менше виходити на вулицю. Лише на Пасху ходили у гості до бабусі провідати і привітати.

- Із нетерпінням очікуєте на закінчення карантину?

- Уже дуже хочеться приступити до звичної роботи в колективі, поїхати на базу, побачити хлопців, зайнятися своєю улюбленою справою: пограти у футбол - вже набридло сидіти вдома. Те ж саме стосується і інших партнерів, усі скучили один за одним, за атмосферою у роздягальні і т.д. З хлопцями постійно перебуваємо на зв'язку, спілкуємося щодня. Також регулярно зідзвонюємося із тренерами і лікарями - щоранку надаємо їм інформацію про свій стан здоров'я і температуру.