В’ячеслав навів приклад тренера «Севільї» Хулена Лопетегі.
У 2011 році через локаут була 4-місячна павза в НФЛ. Сам чемпіонат через це майже не постраждав, але навчально-тренувальні збори не проводилися, гравці рідко бачилися з фізіотерапевтами і клубними лікарями. Як підсумок, перший місяць після відновлення регулярного чемпіонату був височенний показник – 12 розривів «ахілів».
Насамперед, на думку експерта, страждатимуть коліна, м’язи стегна, м’язи сідниці і зв’язки гомілковостопного суглоба, зв’язковий апарат колінного суглоба.
Наскільки він укріплений, наскільки може витримати навантаження. Від чого залежить зв’язковий апарат колінного суглоба? Він залежить від м’язів стегна: передньої і задньої частин. У футболістів максимально активно беруть участь дві групи м’язів: це м’язи стегна і м’язи сідниці. Тому вони найчастіше і пошкоджуються.
Потім – зв’язки гомілковостопного суглоба. Але в основному це колінний суглоб і м’язи стегна. Те, що в першу чергу включається в роботу, пов’язану з футболом.
На карантині, вважає В’ячеслав Руженцев, потрібно давати силу і розвиток для м’язів.
Другий фактор – це розвиток витривалості, більше аеробна робота. І потім вже анаеробна робота.
Звичайно, не беру до уваги командні та технічні аспекти, бо футбол – це, перш за все, гра, а не біганина. Командна, технічна і робота з м’ячем повинні бути постійно. І на додаток до цього всього – розвиток сили, витривалості, швидкості, вибуховості в діях.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
