Ігор Костюк: «Ми автоматично займаємо перше місце і це дає право брати участь у Юнацькій лізі УЄФА»

Близько години Костюк розмовляв із відомими українськими журналістами (зокрема, у конференції брали участь Дмитро Джулай, Артур Валерко, Андрій Кудирко і представники динамівських медіа) і відповів на їхні запитання.

ПЕРША ЧАСТИНА

- Було прийнято рішення, що чемпіонат U19 зупиняється, переможець не визначається і результати не анулюються, і при цьому УАФ має подати заяву в УЄФА про участь перших двох команд турнірної таблиці в юнацькій лізі УЄФА. Як ви сприйняли таке рішення? Що буде з командою далі?

- Нормально сприйняв це рішення, тому що ми автоматично займаємо перше місце і це дає право брати участь у Юнацькій лізі УЄФА. Якщо перша команда не буде грати у груповому етапі, то будемо грати по шляху чемпіонів, як ми вже третій рік виступаємо. Що далі буде з командою? Будемо чекати рішення від УПЛ. Хлопці тренуються щодня в онлайн-режимі з тренером із фізпідготовки. Ми контролюємо кожного, це теж їх дисциплінує, плюс, виконується бігова робота.

З огляду на попередній досвід, зимові збори, як ми готувалися до ігор Юнацької ліги УЄФА, хлопці відповідально і добре виконують завдання. Конкуренція велика і кожен дорожить своїм місцем і хоче грати в основному складі й потрапляти до заявки.

- Чи будуть проводитися товариські поєдинки до старту наступного сезону? І чи зможе команда зібратися на базі?

- У рекомендаціях прописано, що кожен живе окремо в кімнаті, рестораном користуватися заборонено. У першої команди є така можливість, вони окремо живуть, а наші хлопці живуть по 2-3 людини. Коли поміняють ці умови, зберемося на базі і почнемо тренуватися. Усе залежить від ситуації з вірусом.

- Ви були «за» чи «проти» продовження чемпіонату? Чи цікавилися думкою тренерів команд U19 із цього приводу?

- З нами з цього приводу ніхто не говорив. Мені як тренеру хотілося грати. Тому що будь-який простій у хлопців - це втрата форми. У такому віці у них кожен місяць, кожен день на рахунку для того, щоб удосконалювати спортивну майстерність. Цього року випускаються вихованці академії 2003 року народження, і ми будемо вирішувати, хто з нами буде далі продовжувати роботу, а хто ні. Але я тільки за спортивний принцип - вирішувати на футбольному полі, хто стає чемпіоном.

- Наскільки важко буде повертати форму хлопцям після завершення тривалого карантину?

- Для хлопців це, безумовно, простій. Для нас кожен день важливий, щоб навчити елементарним принципам, починаючи із самопідготовки, закінчуючи тактичними моментами.

- ДЮФЛУ практично півсезону не зіграє, плюс, селекція зараз не можлива. Як з цим працювати?

- Наступного тижня буде зустріч із керівництвом клубу, тренерами U21. Ми визначимо склад гравців, які будуть з нами. Але, звичайно, велика проблема у тому, що гравцям 2003 року народження потрібно, щоб вони увійшли у тренувальний процес. Але багато гравців цього віку і на збори їздили з нами, вже деякі були в заявці на матчі, брали участь в іграх і навіть відзначалися голами. Той же Горбач вже відзначився двома голами в двох іграх.

- Вимоги до гравців під час спарингів точно такі ж, як і в офіційних матчах, чи можуть бути послаблення?

- Немає розуміння по ситуації зараз. За рішенням УПЛ кожна команда повинна пройти тести на коронавірус. Не знаю, як буде у U19. Що стосується спарингів, у мене такий принцип, що кожен товариський поєдинок - це інформація про гравців. Головне - їх ставлення до роботи. У кожному матчі вимагаю максимальної самовіддачі незалежно, скільки їм часу дається на футбольному полі.

- Як організувати спаринги в нинішніх умовах?

- На даний момент ми чекаємо рішення по тому, коли буде починатися чемпіонат і далі вердикт від нашого керівництва, чи зможуть забезпечити карантинні умови. Усе буде залежати від рекомендацій нашого МОЗ та керівництва.

- Одна з головних проблем - проживання футболістів, харчування, тестування?

- Так. Справа у тому, що можна було б протестувати гравців, вони б приїхали і жили б на базі. Але всі гравці не зможуть жити на базі, тому що обмежена кількість місць. Плюс, є кияни, які їздять кожен день додому, контактують з рідними, їздять в транспорті. Проблема у тому, як забезпечити цей карантин, щоб гравці не стикалися з людьми, які потенційно можуть бути з вірусом.

- Чи є гравці U19, які зараз тренуються, підтримують форму з першою командою?

- Наших гравців, які тренуються з першою командою, немає. Там обойма, яка була раніше. Гравці U21 займаються окремо. Може хтось із молодіжної команди тренується з основою, але такою інформацією ми не володіємо.

- Якщо сезон закінчився, хотілося б почути ваш коментар щодо чемпіонату і Юнацької ліги УЄФА.

- Щодо чемпіонату, є недосказаність. Ми начебто потенційно за очками стали чемпіонами, але у «Шахтаря» є гра у запасі. З огляду на те, що в очній зустрічі ми їх обіграли, вважаю, що результат закономірний. Я підтримую спортивний принцип, який повинен вирішуватися на футбольних полях, а не таким чином, як зараз.

Ми рівно пройшли чемпіонат. Восени були невеликі проблеми, так як приєдналася велика група молодих гравців, а відразу ніхто не може влитися до складу. Випуск академії 2002 року народження хороший. Забарний, Вівчаренко, Нещерет залучалися на зборах першої команди, грали. Вважаю, що це футболісти, які швидко прогресують.

Великий плюс, що ми виступаємо в Юнацькій лізі УЄФА. Ці ігри не можна порівняти з чемпіонатом. У тих матчах, які ми провели, за винятком «Шкендії», за напругою, змістом була збережена інтрига. Ми добре увійшли в сезон. Моя думка, що ми гідно виглядали, особливо в іграх з ПАОКом. З «Динамо» (Загреб) все вирішила лотерея і по грі ми не поступилися.

Не було тієї феєрії, яка була в матчі з «Ювентусом», але за змістом, по тому, що ми вимагали від хлопців, вони виконали. Тренер хорватської команди - відмінний тактик. Було дуже цікаво, і я вважаю, що ми ні в чому не поступилися. І якби реалізували моменти у першому таймі, які були у Волошина, Шулянського, Ісаєнка, гра могла б по-іншому скластися. Та тактика, яку ми вибрали, була трохи прагматична, але ми не змогли перебудуватися по ходу гри. Тренерський штаб проаналізував їхню гру з «Манчестер Сіті», те, як вони перехоплюють м'яч у центрі поля. В принципі, тактично ми витримали гру.

- Неодноразово чув після переможних матчів, що ви не всім задоволені. Наскільки це покоління чує ваші слова, що 5:0 - це не все?

- На тренуваннях ми моделюємо ті взаємодії, яких вимагаємо у грі. Якщо після рахунку 3:0 починаються якісь вольності, це мене не задовольняє. У матчі із загребським «Динамо» команда протягом 90 хвилин виконувала установку до кінця, не було провалів за винятком кількох моментів, коли Гіо Цитаїшвілі намагався йти на двох-трьох суперників в обведення на своїй половині поля, і ми втрачали м'яч. У грі з ПАОКом у першому таймі по ходу гри ми почали тактично поступатися супернику, який виходив з-під нашого високого пресингу. Ми пропустили два м'ячі, потім перебудувалися, провели заміну, поміняли тактику, і це принесло плоди: протягом усієї решти гри ми тримали потрібний ритм і вже у компенсований час забили два м'ячі. Ці події і емоції говорять про те, що ми на правильному шляху. Після кожної гри ми з хлопцями це аналізуємо, вони слухають і все розуміють.

Коли рахунок 5:0, а гра не дуже хороша, як було, наприклад, з луцькою «Волинню», нас це не влаштовує. Їх тренер добре підготувався. І коли після першого тайму рахунок був 0:0, вони грали у два нападника, виходили вперед за рахунок довгих передач, а ми не могли перебудувати свою тактику. У перерві трохи поміняли схему і у другому таймі забили п'ять м'ячів, а суперник не розумів, що робити.

Повторюся, футболісти ростуть, а для мене найголовніше - навчання хлопців. Та модель гри, яку ми пропонуємо, дозволить їм надалі використовувати будь-яку тактику і виконувати вимоги, які їм будуть пред'являтися.

- Під час онлайн тренувань увага приділяється фізичній роботі, а чи можливо в таких умовах працювати над тактикою?

- Я про це думав, але для мене живе спілкування і переміщення на футбольному полі не замінити нічим. У режимі онлайн можна тільки розібрати гри. Не будеш же стрілочками показувати, хто куди повинен переміщатися. Повторюся, живе спілкування і тренувальний процес - ті інструменти, які дають можливість гравцям прогресувати, ставати сильнішими і рухатися уперед - у молодіжну або першу команди.

- Чи буде тренувальний процес змінюватися найближчим часом?

- Зараз ми працюємо тільки онлайн і робимо бігову роботу, яку футболісти повинні виконувати самостійно. Додатково можна вводити тільки теоретичні заняття - аналіз матчів, які ми провели, або поєдинків провідних чемпіонатів. Оскільки топ-чемпіонати зараз не проводяться, поки аналізувати нічого.

- У першості U19 матчі часто закінчуються з розгромним рахунком, що говорить про нерівність учасників. Як ви утримуєте мотивацію хлопців, коли суперники вже у першому таймі «складають зброю»?

- Зараз будь-яка команда виходить проти нас налаштованою, з позамежною мотивацією, і розгромні результати не дають уявлення про повноцінну картину, оскільки у кожній грі є свої проблеми: в організації, мотивації, настрої. Дуже багато матчів у минулому сезоні ми дуже погано починали і тільки потім вирівнювалися.

У нинішньому сезоні навпаки: ми добре починали гру, але потім провалювали другу частину, оскільки м'ячі вже були забиті, ми вели в рахунку, і у деяких моментах хлопці бачили, що можна дати слабину. Звичайно, у цьому напрямку ми працюємо. У цілому ж мотивація у наших гравців зараз позамежна, оскільки є багато хлопців, які не потрапляють до основного складу чи заявки. Спортивний принцип: «грають кращі» ніхто не відміняв, я його завжди дотримувався. Тому вони дуже стараються.

- Якщо команда виграє 5:0 або 6:0, як оцінити гру захисників, і чи достатнє навантаження вони відчувають?

- Є різні фази атаки і оборони, те, як футболісти готуються до переходів, втрат м'яча. У кожній грі бувають помилки як тактичні, так і технічні. Якщо суперник відходить назад, ми більше уваги приділяємо швидкому розіграшу і переміщенню м'яча. У нашій моделі це відіграє величезну роль, оскільки у нас захисники - це динаміка і мотор, який розганяє наші атаки. Це дуже важливо.

- Як вважаєте, для хлопців, які проявили себе у команді U19, можливість брати участь в матчах першої команди, хоча б виходячи на заміну в кінцівці, була б найкращою мотивацією?

- До першої команди ближчі футболісти, які знаходяться у молодіжному складі. Для них тренуватися і грати за основу - прекрасна мотивація. Коли у чемпіонаті бувають паузи, і багато збірників їде, наші гравці також тренуються з футболістами першої команди, беруть участь у спарингах чи контрольних матчах. За напруженням у нас свій чемпіонат не поступається: у минулому сезоні ми набрали 71 очко, усе друге коло йшли нарівні з «Шахтарем», очок не втрачали ні вони, ні ми, плюс ще виступали в Юнацькій Лізі УЄФА. І нам теж потрібен результат.

- «Динамо» U19 п'ятий рік поспіль виграє юнацьку першість. Хто з українських команд надавав вам гідний опір, окрім «Шахтаря»?

- У позаминулому сезоні сподобався запорізький «Металург» - тренер там добре працював, також луцька «Волинь», полтавська «Ворскла» - єдина команда, якій ми програли 0:1 на виїзді, це непогана команда по підбору футболістів і організації гри - не дарма вони закінчили сезон на третьому місці. Коли ми грали з ними, відбувся збіг обставин: ми не реалізували свої моменти, і в кінці пропустили. Плюс щороку створюють конкуренцію і нам, і «Шахтарю» львівські «Карпати», відбираючи очки.

Повторюся, кожна команда, з якою ми граємо, вкрай мотивована і виходить на гру, як на останній бій. Такі команди грають до пропущеного м'яча. Якщо ми забиваємо швидкий гол, вони перебудовують свою гру, розкриваються, у нас з'являється більше простору, і стає набагато легше грати. Але до забитого нами м'яча усі команди створюють проблеми.

- Свого часу Лобановський не підтримував ідею відновлення турніру дублерів, враховуючи, що було «Динамо-2» і «Динамо-3», які мали спільну заявку з першою командою. На ваш погляд краще грати у турнірі проти однолітків чи дорослих команд, у яких є турнірні завдання?

- Був час, коли у нас було і «Динамо-2», і дубль. У другій команді не було жодного гравця, який би поповнив ряди першої команди, за винятком Романа Яремчука, який виріс і опинився у великому футболі. Усі гравці, які були корисні, перебували у дублі. Що стосується спільної заявки, ясна річ, вважаю, це краще, ніж окрема, оскільки в такому випадку у футболістів є мотивація: граючи за «Динамо-2», вони можуть у будь-який момент опинитися в першій команді. Плюс те, що у першій лізі вони грають з мужиками, сприяє їх прогресу і зростанню, навіть якщо вони не займають призові місця - усе одно це величезний крок вперед у плані розвитку.

У дорослому футболі зовсім інші навантаження і швидкості, ніж, наприклад, у першості U19. Цей турнір також корисний, оскільки гравці, закінчивши академію, переходять з дитячого футболу в юнацький, більш динамічний. Але потім не кожному дано перейти вудорослий футбол і потрапити у першу команду, де відразу вимагають результату, тому хлопці йдуть в оренду в ту ж «Зорю», де у них є можливість грати.

Команда підбиралася до призових місць, і за рахунок цього росли молоді гравці. Їм давали можливість грати не тільки в одному матчі, а постійно зі стартових хвилин.

Далі буде