«Зараз моя робота – це збірна України. У цієї команди я бачу велике майбутнє. Зараз ми з асистентами дуже багато аналізуємо, готуємо багато матеріалів щодо участі у майбутній Лізі націй. Це наша наступна мета. У нас дуже важка група (Німеччина, Іспанія, Швейцарія, Україна). Нині я повністю сконцентрований на роботі з національною командою. Для мене це головний пріоритет.
У нас дуже багато цілей. Будемо працювати, щоб досягти їх. А в майбутньому подивимося, як складеться життя. Звичайно, мені б хотілося повернутися до «Мілану», в якому я виблискував як гравець. Може бути, буде шанс і в якості тренера. Хоча, майбутнє – це розмите поняття.
Знаю, що до топ-10 речей з 90-х, яких не вистачає футболу, включили «Динамо» Лобановського. Це дуже приємно. «Динамо» в той час демонструвало прекрасний футбол. Ми отримували задоволення від того футболу, в який грали, радували уболівальників. У ті роки збирався повний стадіон.
При Лобановському у нас була відмінна команда, сильно згуртована. Ми дружили один з одним, до речі, всі були приблизно однакового віку. З приходом Лобановського команда абсолютно змінила своє обличчя. Це було дуже хороше покоління українських футболістів. Це і тоді говорили, і зараз відзначають. Ми демонстрували дуже якісний футбол.
До речі, з Ребровим ми завжди на зв'язку, тиждень тому спілкувалися з ним по телефону. Крім робочих, у нас ще і хороші відносини. Ми дуже дружимо в житті. Він мені постійно розповідає про прогрес українських футболістів, які грають у «Ференцвароші» (Олександр Зубков, Ігор Харатін). Ми планували запросити гравців з його команди, подивитися, дати цим хлопцям шанс проявити себе», – розповів Андрій Шевченко у програмі Великий футбол.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
