- Флорін, вас запросили до київського «Динамо» молодим футболістом - в 21 рік. Чому обрали Київ і з якими думками їхали в розташування «біло-синіх»?
- Я багато чув про київське «Динамо», знав, хто тренує цю команду, і що «біло-сині» регулярно виступають в єврокубках. Для мене можливість грати в Лізі чемпіонів була найважливішим моментом. Це був своєрідний виклик собі, новий і важливий. Лобановський хотів мене бачити в своїй команді, тому я вирішив перейти до київського «Динамо».
- Легендарних навантажень Лобановського не боялися?
- Перед підписанням контракту з киянами всі в Румунії говорили мені - куди ти їдеш, ти ж не любиш багато бігати, а у Лобановського всі гравці «вмирають» на тренуваннях. Я сказав, що нічого страшного, я зможу. Спочатку для мене було важко звикнути до навантажень в Києві, було багато бігової роботи, багато тестів. Але через рік-два я освоївся. Складно було на тренуваннях, на зборах, але при цьому під час матчів відчував себе легко.
Найбільш енергозатратна вправа на тренуваннях, яку ви не любили виконувати?
- Для мене складними були тест Купера і п'ять по 300. З іншими вправами все було нормально, але ці дві... (сміється) Навіть не пам'ятаю, чи пробігав я все п'ять відрізків по 300 метрів, максимум доходив до четвертого, і то в останньому не показував необхідні 40-45 секунд.
- Наскільки швидко пройшла адаптація в Києві і «Динамо»?
- Спочатку було дуже складно, тому що перші півроку я був єдиним румуном в команді. У той час ніхто не говорив англійською, та й я тоді не дуже добре знав цю мову. Намагався скоріше вивчити російську, дивився телевізор, намагався спілкуватися в команді. Агент написав для мене базові слова, які потрібно відразу запам'ятати, щоб орієнтуватися на полі - «вліво», «вправо», «вперед», «назад». Але десь після 2-2,5 років в Києві почав добре розуміти російську і говорити, - сказав Флорін.
Нагадаємо, Чернат захищав кольори «Динамо» з 2001-го по 2009 роки.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
