Захмарна мотивація, а чи була вона?
Деякі гравці київського клубу обіцяли фанатам приємний сюрприз, коли футбол повернеться. Мовляв, так скучили, такі голодні до гри, готові рвати землю. Нічого цього не було помітно. Вище середнього відіграли хіба що ті, кого не замінили. Миколенко вчергове взяв на себе більшість креативу (от у кого традиційно було видно бажання!), Шабанов і Попов теж непогано працювали на атаку. Артем трохи погрався у Кадара з гострими лонгболами, і це частенько проходило. Денис сам загострював трохи менше, але міг принести перемогу на другому поверсі. У захисті інколи пускали за спини, але тут питань більше до підстраховки середньої лінії та крайніх захисників.
Бущан і Бойко грали без ляпів, але й героями не довелося бути. Рух атакував моментами дуже перспективно, проте створював загрози ще рідше. Хто ще сподобався, так це Де Пена. Стандарти, дальній удар – уругваєць традиційно виглядав солідним гравцем ротації. Звісно, це лише перша гра після 2-місячної перерви, на фоні навантажень – аргументи справедливі. Однак все було якось надто інертно, без емоцій чи бажання потішити своїх вболівальників, зате з величезним браком у простих ситуаціях. Такий настрій нерідко передається і на офіційні матчі. Так, Рух очолює Першу лігу, але це все ще доволі скромний рівень, щоб не обігравати суперника бодай на виконавському класі.
«Злочин і кара» Цітаішвілі
Гіо багато наговорив останнім часом. Схоже, справедливо. Коли Циганков травмувався, ставили кого завгодно, тільки не українського чемпіона світу U-20. Приблизно такими були слова Цітаішвілі. Нічого не змінилося і нині. Сьогодні на правому фланзі атаки опинялися Буяльський, Шепелєв і навіть Русин. Потім був Беніто, мінявся з Де Пеною. Тренерський штаб навіть готовий Шабанова, який сам зізнається, що це не його, зміщувати в опорну зону, лише би не робити переміщень з виходом молодих талантів.
Або Георгій уже настільки аж слабкий, що програє конкуренцію навіть тим, хто не звик грати на фланзі, чи новачкам з дубля. Або це таке показове покарання за надмірну відвертість. Є ще варіант з пошкодженням, але навіщо тоді було до заявки вносити? Словом, ситуація залишається напруженою. Уже другий поспіль тренер Динамо вважає винуватим тільки гравця, і навпаки. Чи є з цього вихід?
Рух міг перемогти або подарувати перемогу Динамо
Для Григорія Козловського і його сміливої команди цей матч таїв більше мотивації, ніж для суперника. Не дарма він так радів результату, а настрій власника поділяв головний тренер Юрій Бакалов. Могли й перемагати, реалізуй вихід віч-на-віч. Тільки давайте без оцих відмазок: «Нам важко без глядачів». Коли вам таке ще хоч раз будуть «продавати», просто показуйте відео з першого туру Бундесліги після коронавірусної паузи. Як Борусія Дортмунд без глядачів громила Шальке в дербі, яке втрачає половину привабливості через відсутність фанатів. Або огляд будь-якого іншого матчу. Німці лише 1 матч видали без голів, а в більшості забивали мінімум 3.
Чи просто подивіться на сексуальний футбол від Олександрії та Ворскли, які в паралельному спарингу зіграли 4:2. Навіть Львів з Минаєм видали зарубу на 3:2. Динамо традиційно важко зламувати насичену оборону, але Рух сам дарував супершанси. Мінімум тричі львів'яни виступали першокласними «асистентами», однак суперник пробачав і пробачав. У моментах киян осмисленості було менше. Гості, коли вже вдавалося проходити на чужу половину, комбінували цікавіше. Динамо ж не вистачало легкості та психологічної впевненості. Якщо хтось думав, що зненацька станеться диво, мабуть, дуже засмутився. Старі проблеми залишаються на тих же місцях.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
