Аморальне благо. Що значить продаж «Ньюкасла» принцу Саудівської Аравії
Світовий футбол 1678 24 Травня, 11:44

Думки щодо угоди, яка невідомо як відгукнеться не тільки Прем'єр-лізі, але, може, й всій Європі...

Судячи з усього, найближчими днями буде офіційно оголошено про те, що консорціум з Саудівської Аравії, на чолі якого стоїть спадковий принц цієї країни і нинішній її міністр оборони Мухаммед бін Салман, стане новим власником клубу англійської Прем'єр-ліги «Ньюкасл Юнайтед». Угода обійдеться інвесторам орієнтовно в 300 мільйонів фунтів, і ще за кілька місяців до її офіційного підтвердження в англійських медіа виникли серйозні дебати - наскільки правильним є цей вчинок, і чи можна дозволяти саудитам отримувати вплив в одному з найбільш популярних клубів північно-східної Англії.

Хто б і які аргументи не висував, але факт залишається фактом - англійський футбол нині лише намагається виглядати благочестиво, хоча він вже давно пішов на угоду з дияволом.

Насправді ж, у всій цій історії єдине, що дивує, так це те, що все ще знаходяться здивовані. Хто б і які аргументи не висував, але факт залишається фактом - англійський футбол нині лише намагається виглядати благочестиво, хоча він вже давно пішов на угоду з дияволом.

Ще задовго до нинішньої історії з «Ньюкаслом», в 2007 році, Прем'єр-ліга затвердила покупку «Манчестер Сіті» колишнім прем'єр-міністром Таїланду Таксіном Чинаватою. Все це відбувалося на тлі того, що міжнародні неурядові організації Amnesty International та Human Rights Watch активно намагалися донести до умів функціонерів та керівників англійського футболу інформацію щодо різноманітних зловживань, якими буквально рясніє політична кар'єра Чинавата. Не спрацювало.

Через рік Чинават продав акції «Манчестер Сіті» шейху Мансуру, який представляє Об'єднані Арабські Емірати. Та угода відбувалася на тлі численних звинувачень на адресу нових потенційних власників «городян», які, на думку деяких аналітиків і фахівців, купували англійський клуб лише для того, щоб забезпечити собі потрібний піар на європейському континенті і приховати за спортивними успіхами «Сіті» численні порушення прав людини, які допускаються в їхній країні. Зокрема, мова йшла про задокументовані випадки катувань, жорстокого поводження з трудовими мігрантами, дискримінації по відношенню до жінок і цілого ряду несправедливих судових процесів.

Але все перераховане вище здається справжніми «квіточками» на тлі тих «коренеплодів», які у вигляді чи не прямих звинувачень нині активно висуваються в західній пресі на адресу потенційних власників «Ньюкасла» з Саудівської Аравії. Якщо угода з продажу «сорок» американцем Майком Ешлі відбудеться, то контрольний пакет англійського клубу належатиме Державному інвестиційному фонду Саудівської Аравії, формальний керівник якого Ясір Аль-Румайян стане новим президентом «Ньюкасла».

TalkSPORT

У реальності за всіма цими організаціями і «вивісками» ховається прізвище Мухаммеда бін Салмана - сина нинішнього короля Саудівської Аравії. Ця арабська країна зараз має далеко не кращий міжнародний імідж. Численні неурядові організації західних країн активно звинувачують саудитів в застосуванні тортур, обмеженні свободи слова, забороні існування та діяльності правозахисних організацій, продовженні військової інтервенції в Ємені і т.д. Однак чи не головною темною плямою на репутації Саудівської Аравії в світовому співтоваристві є звинувачення керівників держави в організації вбивства журналіста Джамаля Хашоггі, яке відбулося в жовтні 2018 року на території консульства Саудівської Аравії в Стамбулі. Згодом в ЗМІ потрапила інформація про те, що ЦРУ за підсумками проведеного розслідування дійшло висновку, що тіло убитого Хашоггі було розчленоване за допомогою пилки, а замовником злочину особисто виступив Мухаммед бін Салман. Сам спадковий принц Саудівської Аравії подібні звинувачення категорично спростовує, проте наречена Хашоггі Хатідже Дженгіз заявила, що кілька годин прочекала нареченого за воротами консульства, але той так звідти і не вийшов.

Однак чи не головною темною плямою на репутації Саудівської Аравії в світовому співтоваристві є звинувачення керівників держави в організації вбивства журналіста Джамаля Хашоггі, яке відбулося в жовтні 2018 року на території консульства Саудівської Аравії в Стамбулі.

Дізнавшись про прагнення Мухаммеда бін Салмана придбати «Ньюкасл», Хатідже Дженгіз виступила із заявою: «Керівники Великобританії і Прем'єр-ліги не повинні допустити, щоб хтось на кшталт Мухаммеда бін Салмана, якого міжнародному співтовариству ще належить залучити до відповідальності за вбивство мого нареченого, Джамаля Хашоггі, настільки активно займався спортом на території цієї країни. В іншому випадку це всерйоз зіпсує репутацію Прем'єр-ліги і самої Великобританії. Потрібно розуміти, що Мухаммед бін Салман стратегічно налаштований використовувати міжнародні види спорту для відновлення своєї всерйоз зіпсованої репутації після вбивства Джамала».

Очевидно, що Ешлі став тією людиною, чия діяльність змушує нині поганих хлопців здаватися для переважної більшості оточуючих хорошими.

Але це лише частина айсбергу, справжні габарити якого нині, ймовірно, не може оцінити ні один футбольний функціонер. Можна сміливо стверджувати, що потенційний прихід Мухаммеда бін Салмана в «Ньюкасл» сам не підозрюючи того спровокував нинішній власник клубу Майк Ешлі. Американець став символом краху і безнадії, а тому будь-який інший власник нині здається переважній більшості англійців чи не месією. Очевидно, що Ешлі став тією людиною, чия діяльність змушує нині поганих хлопців здаватися для переважної більшості оточуючих хорошими.

Ймовірно, після завершення угоди вболівальники «Ньюкасла» розійдуться на три табори. На двох полюсах опиняться ті, хто категорично не сприймає таке рішення, і ті, хто підтримує його. Перші, очевидно, будуть у меншості, бо широким масам людей, як правило, немає справи до великої політики та її тонкощів, а тому фігура бін Салмана викличе обурення лише у невеликої та обізнаної частини фанатів «сорок». Другі ж легко піддадуться на активну пропаганду з боку саудитів, яка вже річками ллється в соціальних мережах.

Більшість же фанатів «Ньюкасла», вірогідно, буде відчувати певний дискомфорт щодо персони нового власника клубу, який з лишком буде покриватися ейфорією від відходу ненависного Ешлі. Однак навряд чи вболівальники всерйоз винні в тому, що виявилися нездатними запобігти приходу в клуб людини, чий імідж заплямований кров'ю. Для цього і існує Прем'єр-ліга, де повинні розуміти, що впускаючи на вечірку гостей з сумнівною репутацією, не варто згодом плакатися про плями бруду, які ті залишили після себе на дорогому килимі.

Подібні ситуації показують, що сучасний футбол давно знаходиться в скрутній з моральної точки зору ситуації, адже органи, які покликані захищати клуби і їх репутацію, насправді закривають очі на багато моментів, опиняючись заручниками надмірної комерціалізації футболу і прогресуючої від року до року ідеї про перемогу будь-якою ціною.

Для цього і існує Прем'єр-ліга, де повинні розуміти, що впускаючи на вечірку гостей з сумнівною репутацією, не варто згодом плакатися про плями бруду, які ті залишили після себе на дорогому килимі.

«Ньюкасл Юнайтед» - прекрасний футбольний клуб з традиціями і потенціалом, який впав у багнюку через необережність людини, завданням якої було виведення «сорок» на шлях прогресу. Не варто проводити опитування серед фанатів «Ньюкасла», щоб знати його результати - клуб заслуговує на більше. Однак не варто і обманювати себе, наївно вважаючи, що репутація та успіхи сучасного футбольного клубу залежать тільки від того, скільки суперзірок він здатний придбати, або наскільки багаті його власники.

Зрештою, «Ньюкасл» - лише чергова жертва, що потрапила в жахливі жорна давно зміненого футболу сучасності, де все більше й більше точок опори у вигляді надбагатих інвесторів, що мають, як правило, досить неоднозначну репутацію...

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100