Збірна України до 20 років 15 червня 2019 року стала Чемпіоном Світу. У фінальному поєдинку підопічні Петракова здолали команду Південної Кореї з рахунком 3:1. Після такого успіху молоді футбоілсти не могли передати словами свої емоції щастя, якими вони зарядили всю країну.
Емоції пройшли. Залишилися великі очікування. Великі, бо дуже хотілося, щоби кожен чемпіон став новою зіркою українського футболу. Можливо, повторити вривання у дорослий футбол, як це зробив Голанд, нереально, але оптимісти вірили в таке.
З Кореєю зіграли 14 гравців, тому проаналізуємо їхню кар’єру за останній рік:
Андрій Лунін (Реал Ов’єдо)
Після невдалого вояжу у Вальядолід український голкіпер (як і мадридський Реал) зрозумів, що на цьому етапі його кар’єри головне – грати. Воротар перейшов у слабший Реал Ов’єдо і з першого ж матчу став беззаперечно основним. Гра Луніна не ідеальна, але все-таки його прогрес і перспективи оцінюють дуже високо.
Юхим Конопля (Десна)
Правий захисник Шахтаря розривав весь фланг у Польщі, але у донецькій команді вирішили, що Конопля ще не готовий до конкуренції з Додо та Болбатом. Повз такого таланта не пройшла Десна, яка орендувала Юхима на сезон. У чернігівському клубі рудий оборонець не завжди виходить зі стартових хвилин, але ігровий час отримує майже у кожному поєдинку. На його рахунку 5 асистів у 20 матчах!
Олександр Сафронов (Левадія)
Захисник розпочав сезон у СК Дніпро-1 і до зими встиг награти 12 матчів в УПЛ, але в січні 2020 року на футболіста чекав новий виклик. Дніпряни віддали молодого оборонця в оренду до естонської Левадії, за яку той вже встиг забити 2 м’ячі у 5 зустрічах.
Валерій Бондар (Шахтар)
Луїш Каштру давав капітану збірної Петракова час в ротації центральних оборонців. Проте під кінець сезону, коли Шахтар майже все вирішив і Бондар міг отримати ще більше часу, футболіст зазнав неприємної травми.
Данило Бескоровайний (Дунайська Стреда)
Кримезний центральний захисник продовжує вдало виступати в чемпіонаті Словаччини. Але хотілося би бачити підвищення…
Віктор Корнієнко (Маріуполь)
Ще один фланговий захисник Шахтаря, який почав шукати щастя в іншій команді. У Маріуполі Корнієнко грає серійно і після коронавірусної паузи демонструє свою найкращу гру у сезоні. Два асисти у двох останніх матчах = задоволений тренер азовців Олександр Бабич.
Кирило Дришлюк (Спартак)
В Олександрії Дришлюк не зміг завоювати довіру Володимира Шарана, і після лише двох поєдинків за олександрійців цього сезону вирушив до Латвії. Там його послугами зацікавився Спартак.
Олексій Хахльов (Карпати)
94 зіграні хвилини у сезоні. Рівно стільки ігрового часу центральний півзахисник зіграв після повернення з Іспанії. Там український чемпіон проявити себе не зумів, тому повернувся до рідної України, де спробує себе показати у Карпатах, коли ті знову гратимуть.
Георгій Цитаїшвілі (Динамо)
Вінгер киян став одним із найобговорюваніших гравців цього сезону. Цитаїшвілі не пішов в оренду, а злишився битися за місце в основі Динамо. Олексій Михайличенко довго ігнорував молодого таланта, випускаючи праворуч Циганкова, Караваєва чи навіть Буяльського. Але свій шанс Гіо отримав і скористався. У креативного півзахисника Михайличенко повірив у поєдинку з Шахтарем, і хоч Динамо поступилося, Цитаїшвілі отримав лише позитивні відгуки. Циганков повертається після травми, але Георгій показав, що готовий замінити лідера киян за потреби.
Сергій Булеца (Дніпро-1)
Другий найкращий гравець Чемпіонату Світу поїхав набиратися досвіду гри в УПЛ до Дмитра Михайленка. Тренер СК Дніпро-1 не завжди задоволений діями Булеци, але півзахиснику тренер довіряє і дає грати. Цього сезону Булеца вже має у своєму доробку 4 голи і 4 асисти за 23 матчі.
Владислав Супряга (Дніпро-1)
Як і Булеца, Супряга обрав варіант з орендою. У Дніпрі форвард намагається знайти стабільність, якої йому бракує, щоби бути ТОПом. В одному матчі Супряга може бути непомітним всю гру, а в іншому розірвати Динамо менше, ніж за тайм.
На заміну вийшли:
Данило Сікан (Шахтар) – Одне із найбільших відкриттів турніру у Польщі безнадійно сидить на лавці Шахтаря. Данило Сікан зіграв у сезоні лише 117 хвилин за основну команду. Це при тому, що Шахтар давно відірвався від переслідувачів, і Каштру може дати відпочити Мораєсу. Але ні! Бразилець грає майже кожен матч, а коли не виходить, його місце займають Фернандо чи Дентіньйо.
Олексій Кащук (Маріуполь) – Кащук перейшов до Маріуполя, щоби грати, але виходить не дуже добре. Атакувальний футболіст виходить в Олександра Бабича на останні хвилини, тому 1 гол у сезоні – не дивина.
Максим Чех (Маріуполь) – Як і Віктор Корнієнко, Максим Чех пішов в оренду до Маріуполя, щоби проявити себе. Півзахисник вже зіграв 19 матчів у сезоні, але результативними діями не відзначився.
Бонус: Денис Попов (Динамо) – У фіналі Денис Попов не зіграв, але він став невід’ємною частиною того успіху. Травма Микити Бурди змусила Олексія Михайличенка дати шанс молодому чемпіону. Попов продемонстрував характер і з першої ж гри вселив в уболівальників киян надію, що тепер у динамівців є стабільний оборонець на довгі роки. Його гол у кубковому матчі з Шахтарем – один із найяскравіших епізодів сезону.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
