— Який настрій після гри? Сильний суперник, але програвати, все ж, неприємно…
— Звісно, після гри поганий настрій. Хотіли вийти у фінал. На півфінальній стадії вже не важливо, який суперник. Ми погано розпочали матч і закономірно його програли. Напевно, клас Динамо дався взнаки. Плюс, ми трохи перехвилювалися. Кияни виглядали значно впевненіше у роботі із м’ячем.
Для Миная вихід у півфінал - це вже досягнення, але раз вийшли до ½, то і в фінал хотілося вийти. Після матчу ніхто нікого не звинувачував, але було помітно, що є прикрість через поразку. Шанси мали, але виграти не змогли.
— Минай давно не мав офіційних матчів - складно було одразу після паузи грати із Динамо?
— Так. Динамо зараз на ходу після матчів УПЛ, в тонусі. Ми ж грали тільки товариські матчі і це зовсім інше.
— Ви вийшли під кінець першого тайму - які були настанови тренера?
— Потрібно було відігратися, щось змінювати, створювати. Вже не важливо, програєш 2:0 чи 10:0. Але ми не змогли забити… Добре, що більше не пропустили.
— На скільки ВАР допоміг в цьому матчі приймати справедливі рішення?
— Динамо перемогло справедливо, але були моменти, до яких є питання. В першому таймі Катерина Монзуль пішла дивитися момент із рукою нашого гравця, а в другому не стала переглядати епізод з Караваєвим, хоча він сам підтвердив, що була рука. Арбітр сказала: “Не піду дивитися”. Їй всі говорили: “Була рука”. Йди дивися”... Про що тут можна говорити? Прикро, що цей момент навіть не переглянули.
— Тривалі паузи не дратують?
— Звичайно, це збиває темп. Особливо, якщо команда хоче відігратися і нагнітає. Для мене - було незвично. Перший раз грав із ВАР. Так все на совісті гравців, а по ВАР можна переглянути, хто зіграв грубо. Потрібно у футбольному плані доводити, що ти сильніший, а не битися. Бо битися - це вже інший вид спорту.
— Чи важко грати в центрі проти Вербича? Кілька разів перетинались із ним...
— Проти всіх гравців Динамо грати важко... Він швидкий гравець. Були моменти, коли я чисто відбирав, але суддя все одно свистіла не в наш бік. Але тут вже нічого не зміниш.
— На скільки комфортно грати за такої погоди?
— Для літа - це ідеальні футбольні умови. Поле - вологе в міру, дихати нормально, тільки під кінець трохи сонце пригріло. Команди були в однаковому становищі.
— Фани прийшли на гру підтримати команду. Цей момент став ключовим при виборі стадіону?
— Це наш домашній стадіон. Він відповідає вимогам Кубку України та ВАР. Чому ми повинні були грати на іншому стадіоні? Так, він не такий великий, як “Авангард”, але глядачів все одно ж не пускають на матчі. Вирішили грати тут.
— На скільки можна було зрозуміти із трансляції, фанати Миная виступили на підтримку Дерека Шовіна. Це був їхній банер?
— Не звернув уваги. Не бачив такий банер…
— До УПЛ залишається кілька кроків. На скільки досвід цього матчу є цінним зараз для Миная?
— Надіюсь, ця гра трохи опустить нас на землю. Ми впевнено виглядали в товариських поєдинках. Можливо, хтось подумав, що він дуже сильний футболіст. Надіюсь, ми з більшою відповідальністю будемо ставитися до матчів, які нам залишилося зіграти, і ця поразка допоможе вийти нам в УПЛ.
— Кого побажаєте в суперники «Динамо» у фіналі?
— Звісно, я вболіваю «Ворсклу» - свої найкращі роки віддав цьому клубу. Бажаю Володі Чеснакову. своєму куму, підняти над головою Кубок України.
Микола Тимощук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
