Андрій Гусін. Обрані цитати

За 11 років виступів за «біло-синіх» Гусін сім разів став чемпіоном країни та чотири рази виграв національний Кубок, а після завершення кар'єри передавав свій досвід молодим динамівцям, працюючи з другою командою. На жаль, 17 вересня 2014 року динамівець загинув, розбившись на мотоциклі...

Сьогодні ми пропонуємо згадати найцікавіші цитати Андрія Гусіна про футбол та життя.

- Грати за «Динамо» – це було моєю загальною, глобальною мрією. Але, поки вона не здійснилася, я ставив перед собою конкретні завдання: з першості району потрапити до першості області, потім – у другу лігу, в «Карпати»;

- Просто я ненавиджу програвати, і ці матчі будуть сидіти в мене у пам'яті скалкою все життя. Перемоги – вони якось забуваються;

- Я вбивав у собі гравця років сім. Знаєте, як це складно: начебто і сили є, і грати хочеться, але все одно ти розумієш: ось ще кілька років – і неминуче доведеться починати нове життя, до якого треба готуватися;

- Я не хочу просто бути на контракті, не хочу бути баластом. Я хочу бути корисним тій команді, кольори якої я захищаю;

- Намагаюся не матюкатися – і начебто мені вдається. Вважаю це некоректним по відношенню до своїх гравців. Загалом, хамства по відношенню до хлопців не дозволяю, хоча іноді їхні дії, будемо відверті, заслуговують більш різкої оцінки;

- У мене ніколи немає проблем із розумними людьми. Якою би професією не займалася людина, яка би у неї не була посада, але якщо вона поводиться адекватно, якщо з нею можна говорити на будь-які теми, якщо у неї є, чому повчитися, то така людина завжди буде в моїх очах авторитетом;

- Коли гравці в команді спілкуються однією мовою, це теж має значення. Тоді менше виникає образ на порожньому місці. Реакція іноземців на ті чи інші дрібниці часом відрізняється від реакції на ці ж речі з боку наших гравців. Крикнеш йому щось у якості підказки, а він це сприймає як образу;

- Вибір на користь футболу, а не іншого виду спорту, був зроблений швидше інтуїтивно. Звичайно, в ухваленні рішення активно брали участь і батьки. Я особисто не віддавав перевагу саме футболу. Скажімо прямо, посередні були успіхи спочатку. Я взагалі ніколи зірок із неба не хапав, завжди багато тренувався та всіх результатів домагався завдяки самовідданій праці. Важливо було лише впевнено йти до поставленої мети;

- Я вважаю, що потрібно брати від життя все. Кожен повинен займатися тим, що йому близько. А взагалі я намагаюся уникати гучних слів, як, наприклад: «Я стану чемпіоном світу», або щось у цьому роді. Нехай про людину говорять справи, а не слова. Час усе розставить по своїх місцях;

- Безумовно, психологічний фактор має ледь не першочергове значення не лише для воротарів, а й для кожного футболіста. Те, наскільки гравець буде здатен переживати невдачі, буде свідчити про силу та клас цього футболіста, буде свідчити про те, в якого виконавця він зможе вирости в майбутньому;

- Слава виникає непомітно, а потім має властивість дуже швидко зникати. Як позначається тягар слави на футболістах, можна помітити по деяких молодих гравцях, які приходять у команду й тільки починають себе показувати;

- Якщо переможець визначається по грі, то це більш об'єктивно, ніж якщо переможець визначається за пенальті. У пенальті є велика ступінь випадковості та збіги обставин;

- Конкуренція – це неминуче явище футбольного життя, й нам, футболістам, іде тільки на користь. У нас же не того в основу ставлять, хто більше ігор за «Динамо» провів, а того, хто на даний момент краще грає. Тому з'являється мотивація;

- Подобається дивитися, як птахи літають. Та й сам люблю літати на парашуті або параплані. Обожнюю стан вільного падіння. Але, на жаль, літати можу лише уві сні;

- Жити минулим не можна. Якщо не підтверджувати обгрунтованість амбіцій, про всі досягнення швидко забудуть. Потрібно все доводити заново.