«Таких пенальті ставити не можна». Чому тепер кожна команда, яка атакує, падатиме у штрафному з криками

Футбол України 24 Червня, 12:04 2308
«Таких пенальті ставити не можна». Чому тепер кожна команда, яка атакує, падатиме у штрафному з криками  | 19-27
«Футбол 24» обговорив 27 тур УПЛ із Андрієм Полуніним, півзахисником збірної України 90-х.

– Динамо – Колос: 4 пенальті і скандальна розв’язка. Чи пригадуєте ви ще якийсь матч в українському футболі, де відбувалася злива 11-метрових?

– Може й призначалося стільки пенальті, але я, чесно кажучи, такого пригадати не можу. З використанням VAR – це точно вперше (Усміхається).

Ви ж розумієте, є певні моменти, при яких суддя зобов’язаний і не зобов’язаний переглядати VAR. А в нас переглядається все, що кажуть «згори». Ми – не судді, ми не знаємо регламенту, що там їм рекомендується.

Хоча той же Віталій Романов у матчах Динамо – Олександрія і Десна – Зоря мав моменти, у яких міг переглянути VAR, але приймав рішення самотужки. І, наскільки мені відомо, вони були правильними.

– Останній, він же вирішальний пенальті – справедливий чи ні?

– Тепер, при такому трактуванні, будь-яка команда, що атакує, забігатиме у штрафний майданчик на флангову подачу і падатиме з криками. А судді зупинятимуть гру на 10 хвилин і переглядатимуть VAR. Тут повинне бути чітке рішення самого арбітра – як він бачить цей момент. Цікаво почути аргументи того ж Арановського, який сидів нагорі. Дуже великі сумніви у переконливості цих аргументів. Моя думка – таких пенальті ставити не можна. Головний арбітр повинен приймати рішення на основі того, що він бачить.

Бувають дійсно складні моменти, як у матчі Ворскла – СК Дніпро-1. Тільки на відеоповторі помітно, що насправді відбулося між Булецою та Чеснаковим. Але коли людина забігає і з криками падає – тут є питання.

– А за грою хто вам сподобався більше?

– Мені Колос сподобався. Ми ж розуміємо, наскільки Динамо сильніше в принципі, якщо розглядати підбір футболістів. Але команда Костишина добре вибудувала свою гру і виглядала достойно. Мали всі шанси заробити хоча б одне очко. Причому, Богданов не реалізував пенальті, яке, до слова, не викликало жодних сумнівів.

– Чому Динамо зіграло настільки слабко?

– Могли не налаштуватися належним чином, або ж втомилися. Але я вважаю, що у тій ситуації, в якій перебуває Динамо, їм потрібно налаштовуватись на кожен матч – незалежно від того, із Шахтарем вони грають, Зорею чи Колосом. Будь-яка втрата очок може коштувати другого місця і, відповідно, путівки в Лігу чемпіонів.

– Наступний матч кияни проведуть на виїзді проти Десни. Як думаєте, це буде вже зовсім інша гра і зовсім інше налаштування?

– Думаю, повторення матчу проти Колоса статися не повинно. Вони зараз детально розберуть і проаналізують свою гру. З іншого боку, Десна – команда дуже хорошого рівня. Тим паче, на тлі поразки від Зорі їм також не можна втрачати очки. Гра повинна бути надзвичайно цікавою. Головне, аби судді знову не почали «чудити». Впровадження VAR мало на меті зробити наш футбол чистішим і кращим. На практиці все виявилося значно складніше.

– Чи здивувало вас, що Десна доволі легко поступилася трьома очками Зорі? Команда Скриника приїхала у Чернігів із серйозними проблемами…

– Так чи інакше Зоря залишається хорошою командою із хорошим підбором гравців. Скрипник прищепив Зорі високий пресинг, підключення дуже мобільних крайніх захисників. Складність полягає в тому, що у них коротка лава запасних.

Ну і, мабуть, без внутрішніх моментів, про які писала преса, не обійшлося. Не просто так Рафаїлов пішов із клубу. Враховуючи всі вище перелічені фактори, Зоря продовжує дуже гідно виглядати. Десну обіграли заслужено. За друге місце битимуться до останнього туру.

– Маріуполь та Ворскла впевнено розібралися з опонентами. Завтра вони зіграють у півфіналі Кубка України. У кого більше шансів?

– Шанси однакові – 50/50. Це команди одного рівня. Вони виграли свої матчі і тому з хорошим настроєм підходять до Кубка України.

– Львів після поразки у Маріуполі знову змінив головного тренера – грузин Цецадзе буде четвертим наставником «містян» упродовж одного сезону. Сумбурно якось…

– Мені також незрозуміла ситуація у цьому клубі. Тим паче, до кінця чемпіонату залишився практично місяць, тож Мелікян або його помічник могли допрацювати до фінішу. Але мені невідомо, хто приймав таке рішення і якими були мотиви. Все відбулося дуже швидко.