«Мені нещодавно сказали, що за всі роки виступу за національну команду я провів 14 матчів на лавці, не виходячи на поле. Так ось, 12 з них припадають на час роботи Михайла Фоменка. Мене викликають – я не граю. Мене знову викликають – я знову на заміну. І так два роки.
Я питав у тренерів: «Чи потрібен я?». Відповідали: «Так». Але знову не випускали. Були думки відмовитися від викликів у збірну – раз не витримую конкуренцію. Проте близькі люди мене весь час відмовляли. «Потерпи, – говорили, – залишилося трохи до ювілею». Та сотня матчів за збірну так чи інакше тиснула на мене. Все-таки хотілося взяти цей рубіж, але, на жаль, не склалося.
Найбільш пам'ятний, якщо так можна сказати, матч – домашній спаринг з Уельсом. Там була зроблена лише одна заміна, а можна було сім, і я не міг зрозуміти, чому так сталося. Думав, зрозумію, коли стану тренером. Все одно не розумію, хоча я тільки початківець. Можна було спробувати нову тактику, подивитися на інших футболістів, але тоді була версія, що Михайло Фоменко хотів перевірити, чи зможуть гравці витримати 90 хвилин. Перевірив – змогли. Перемогли з рахунком 1:0. Перед цим, до речі, обіграли Кіпр, і там, в Одесі, я відіграв 45 хвилин. Це і був мій останній матч за збірну України...», – розповів Гусєв у коментарі Команда№1.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
