«Динамо», «Зоря» і «Десна» не готові до ЛЧ»: чому Михайличенко – необ’єктивний, та чи варто повертати Супрягу до Києва
Динамо Київ 2255 13 Липня, 17:28

Тренер та експерт Олег Федорчук - про нічию «Динамо» із «Олександрією» та можливе повернення Супряги в Київ.

– Динамо не перемагає вже у трьох турах поспіль. Чи відповідає нічия в Олександрії тому співвідношенню сил, яке ми побачили на полі?

– З 28 червня по 12 липня Динамо провело чотири матчі – і всі вони були важкими. Зіграли з Десною, Шахтарем, Ворсклою у фіналі Кубка і Олександрією. Очевидно, план Михайличенка і тренерського штабу полягав у тому, щоб у першому таймі не пропустити, а в другому таймі свіжі Циганков, Буяльський і Вербіч, які не готові грати 90 хвилин, зроблять результат. Але! У рукаві Шарана був такий же туз – Ковалець і Шастал, які в останні 15 хвилин перемістили гру до чужого штрафного майданчика. Об’єктивно, що гол назрівав.

Рахунок – закономірний. За статистикою – плюс-мінус рівновага. На жаль, у Динамо зараз немає двох чи навіть півтора складів. Фактично, усе тримається на 5-6 виконавцях. В атаці вимушений грати Вербіч. Із деким, мабуть, подумки вже попрощалися – Франом Солем та іншими. А Русин і Цітаішвілі, на мій погляд, поки що – лише гравці ротації.

Варто додати, що молодий Сирота просто не витримав великого навантаження. Його ще вчасно замінили. Думаю, грали б у меншості, якби він залишився на полі. При такому стані Динамо нічия з Олександрією – ще далеко не найгірший варіант. Нічого не змінилося – потрібно перемагати Зорю. Все тільки починається, як то кажуть. І це добре.

З іншого боку, резюмуючи, можу сказати: жодна з команд, які борються за друге місце, за великим рахунком не готова до Ліги чемпіонів. Ні фізично, ні кадрово, ніяк.

– Після матчу Михайличенко сказав таку фразу: «Якби було потрібно, був би і третій пенальті у ворота Динамо». Чи проглядався у діях арбітра злий умисел щодо киян?

– Втома тренера також відчувається. Михайличенко – під великим тиском. Я вже недавно казав: такий тиск відчувають хіба що 2-3 людини в країні. Тому Михайличенко іноді, а особливо тоді, коли рахунок не на його користь, не завжди об’єктивний. Тут зрозуміло – втратили перемогу за кілька хвилин до кінця матчу, це завжди прикро.

Були кілька моментів, коли бокові не могли розібратися щодо кутових. Те саме було і в матчі з Ворсклою – арбітр помилялася. Але після того матчу Михайличенко нічого не говорив. Потрібно розуміти: реакція тренера, який не виграв, зазвичай – необ’єктивна. Я рідко зустрічав тренерів, своїх колег, які могли б після невдачі залишатися абсолютно об’єктивними.

– Дубль Супряги вирішив долю матчу СК Дніпро-1 із Львовом. Як гадаєте, форварда варто повертати у Динамо, чи ще на рік залишити у розпорядженні Михайленка?

– Він ріс на моїх очах, адже вони грали у Другій лізі. Супряга – це гравець, дуже залежний навіть не від партнерів, а від суперника. Йому потрібен простір, полюбляє грати на великій швидкості. Те, що він не завжди у стартовому складі – ось тут питання до нього. Якщо він такий хороший, то чому не грає у стартовому складі сьомої команди чемпіонату?

З іншого боку, хоча б така ігрова практика – це краще, ніж сидіти в Динамо. За класом Супряга не сильніший від Русина чи Цітаішвілі. Вони – одного рівня. Найкраще для нього – піти шляхом Яремчука, Маліновського. Ці хлопці побудували кар’єру без наших грандів. А потім стали лідерами збірної.

Читайте нас у Telegram

Останні новини

bigmir)net TOP 100