23 липня 2020 року – знаковий день для Динамо, адже вперше з часів Сьоміна та Газзаєва до Києва запросили не «динамівське» серце – термін, який викликає нервовий сміх чи не в кожного українського вболівальника. Однак, брати Суркіси трохи перегнули палицю, адже запросили на тренерську лаву Мірчу Луческу, який став головним архітектором гегемонії Шахтаря в Україні.
Румун працював із Шахтарем 12 років та досяг блискучих результатів: 8 разів ставав чемпіоном України, 6 разів – володарем Кубка України, 7 разів – Суперкубка, а ще була перемога в Кубку УЄФА – єдиний грандіозний успіх українських клубів у єврокубках в період Незалежності. Але запам’ятався Луческу явно не цим.
Саме за часів роботи Мірчі у Шахтарі протистояння з Динамо досягло піку напруги. Скандальні прес-конференції, на яких Луческу «підстьобував» принципового суперника або скаржився на роботу арбітрів доповнювались палкими суперечками під час Класичних. Румун, разом із капітаном «гірників» Даріо Срною, став символом Шахтаря та «червоною ганчіркою» для фанатів Динамо.
Саме тому, призначення Луческу тренером київського клубу є надзвичайно ризикованим кроком братів Суркісів. Ультрас вже анонсували акції протесту проти нового тренера, що гарантує лише одне – Містер не працюватиме в Динамо у спокійних умовах.
Саме сприятлива атмосфера стала чи не головною причиною успіхів румуна в Шахтарі: Рінат Ахметов створив буквально тепличні умови для роботи, купуючи необхідних гравців під модель гри, при цьому не втручаючись у побудову команди. Так, зазвичай до Шахтаря приходили невідомі бразильці, які згодом виростали у зірок світового рівня, а от українців Луческу частенько ігнорував.
Бразильців у Динамо вже не залишилось, а тому румунському фахівцю доведеться звикати до нових реалій: працювати з українськими гравцями, розбавленими легіонерами не найвищого гатунку (мова не про всіх, звичайно).
При цьому, київський клуб не зможе розраховувати на великі трансферні витрати – фінанси Динамо досить обмежені. Так, чистка складу (яка просто необхідна) буде і, можливо, вдасться отримати кілька мільйонів на придбання нових футболістів, проте кістяк команди залишиться українським, як в атаці, так і в захисті.
При цьому, не слід забувати і про роботу Луческу після Шахтаря – а вона видалась провальною. Сезон із Зенітом запам'ятався перемогою в Суперкубку Росії та постійним скигліннями Мірчі на роботу суддів. Пітерський клуб, в підсумку, посів третю сходинку РПЛ, хоча є найбагатшим клубом Росії. Луческу ж розсварився із гравцями та публічно критикував не тільки арбітрів, але й президента РФС Віталія Мутко, звинувативши того у кампанії проти Зеніта.
Після цього Мірча очолив збірну Туреччини та став суперником України у відборі до ЧС-2018. Ще один провал досвідченого румуна: невихід на Мундіаль та лише 23% перемог національної команди під його керівництвом змусили Луческу подати у відставку. Посприяли цьому і місцеві журналісти, які влаштували мовчазний бойкот тренеру.
Робота зі збірною Туреччини стала останньою перед приходом в київське Динамо – румун залишався без роботи більше року. Тиск з боку фанатів буде колосальним, адже у випадку найменшої невдачі вимагатимуть голову Луческу – і це без перебільшень. А очікувати раптової трансформації в грі Динамо дуже наївно – її потрібно будувати практично з нуля.
Так Луческу опиниться в замкненому колі – фанати вимагатимуть надрезультату через особу тренера, в той час як фахівцю необхідні досить спокійні умови для праці. Досягнути результату за таких обставин – фактично нереально, хіба очікувати дива.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
