«Прагну туди потрапити, щоб день у день ставати кращим. Я буду тільки радий конкурувати з таким воротарем, як Тібо Куртуа. Докладу всіх зусиль, щоб не дати йому спокійно почуватися».
Прочитавши таку фразу Андрія Луніна, я був просто вражений. Склалося враження, що він сказав, не подумавши, втратив відчуття реальності, або ж провокує. Такі висловлювання точно не йдуть на користь перспективам українського воротаря в Реалі.
Реал – це не Дніпро чи Зоря, де розуміли, що на Луніну можна заробити копійку. Реал – це один із провідних та найбагатших клубів світу. На Сантьяго Бернабеу зібрані найкращі футболісти планети. Як у кожного європейського гранда, тут немає конкуренції між воротарями. Натомість є чіткий розподіл на першого номера та запасного кіпера.
Першим номером Реала є воротар збірної Бельгії, один із найкращих голкіперів минулого сезону Ла Ліги Тібо Куртуа. Він провів не один сезон у чемпіонаті Іспанії, виступав в АПЛ та континентальних форумах за збірну Бельгії. У його кваліфікації та якості гри ніяких сумнівів немає. Бельгієць отримав повну підтримку від головного тренера команди Зідана, у них навіть рідна мова – спільна. Куртуа не потрібна конкуренція, йому не потрібні нерви. Він повинен мати за спиною дублера, який зіграє у другорядних матчах. Іншими словами – замінить основного кіпера у непотрібних іграх (Кубок, останні тури Ліги чемпіонів тощо). Другий номер – це не воротар з амбіціями. Це скоріше ноунейм, який робить свою роботу у потрібний час.
У Барселоні є чіткий розподіл на першого та запасного – тер Штеген і Нето. У Ман Сіті основним виступає Едерсон, його підміняє досвідчений Браво. У МЮ – Де Хеа та Ромеро. В Атлетіко Облак – Адан. У Баварії Нойєр – Ульріх. Навіть у Шахтарі є Пятов та Микита Шевченко. Це практика всіх провідних клубів сучасності. Досвід показав, що ефективніше, коли є перший воротар та його асистент. Конкуренція на останній лінії не завжди йде на користь.
Другий воротар – це не конкурент першому. Це його помічник, який має свою роль і покликаний допомагати головному краще готуватися до матчів. Другий номер робить все для того, щоб основний воротар був у відмінній формі, вчасно відпочивав і тому подібне. Як би не грав перший номер, але у нього є 100-відсоткова довіра від головного тренера.
Зазвичай на роль другого воротаря беруть досвідченого голкіпера без амбіцій. Який готовий сидіти на лавці, отримувати хорошу зарплату та виходити на потрібні матчі. Чи багато ви знаєте прикладів, коли дублер виграв конкуренцію у першого номера за пост №1 у топ-клубах? Мені пригадується хіба що ситуація, яка колись виникла в Реалі, коли на певний час Касільяс присів на банку, але дуже швидко все повернулося на свої місця. То скоріше було вихованням, спробою повернути Ікеру мотивацію.
Ситуація із ймовірним статусом другого воротаря в Реалі має для Луніна певні нюанси. Непросто стверджувати, що Андрій повертається у Мадрид, бо заслужив це своєю грою. Другий номер «вершкових» Альфонс Ареола не хоче миритися зі статусом дублера. Реал наче не проти викупити контракт голкіпера у ПСЖ, але сам гравець, розуміючи, що нічого гарного із цього не вийде, нагострив лижі в АПЛ. На Ареола претендують середняки чемпіонату Англії. Як і будь-який футболіст, Альфонс хоче грати, але розуміє, що лава запасних у Реалі ні до чого хорошого його не приведе. Через певний час він ризикує опинитися на футбольному смітнику.
Другий фактор – фінансовий. Зараз Реал проводить реконструкцію Сантьяго Бернабеу. Команда догравала матчі на клубній базі, на стадіоні молодіжки. Клубові потрібні гроші. Бюджет реконструкції немалий – 575 млн євро, які були взятими в кредит на 30 років. На арені зроблять сучасний дах, вона зможе проводити не тільки футбольні, але й баскетбольні матчі, боксерські поєдинки, концерти. Робота триватиме три роки. Це дуже недешеве задоволення. Умовний трансфер Ареола потягне на 10 мільйонів євро мінімум, плюс зарплата. А Лунін зможе уникнути цих витрат, бо він на контракті з Реалом. Наскільки відомо, в Андрія зарплата 30 тисяч євро на тиждень. У Леганесі, Вальядоліді та Ов’єдо мадридці частково або повністю платили йому зі своєї кишені. Навіщо платити футболісту, який грає за інші команди?
Крім того, Реал потребує серйозних змін у складі. Потрібен ще один центральний захисник, гравців у середину поля (через вік Модріча), ймовірно когось на фланг, а також дублера для Бензема після всіх проблем Йовіча. Реалу необхідні гроші на трансфери. Реал давненько не виходив серйозно на ринок. Перехід Погба чи у майбутньому Мбаппе коштуватимуть шалених грошей, але й окрім того потрібні нові футболісти.
Після історії із єврокубковою дискваліфікацією Ман Сіті за порушення фейр-плей, всі гранди стали обачними, тому що ніхто не хоче бути наступним. Зараз ощадливо потрібно розпоряджатися кожною копійкою. Сіті, зрештою, пробачили, але наступну команду можуть і не помилувати.
Головні спонсори Реала – Fly Emirates і Adidas – переживають непрості часи через пандемію коронавірусу. Ринок спортивних товарів став кволим, а перельоти ще нескоро повернуться на той рівень, що існував до кінця зими 2020 року. Обидві компанії щороку дають у бюджет Реала близько 170-200 млн євро. Це приблизно третина всіх витрат. Можливо, обидві компанії проситимуть про зменшення сум виплат, поки ситуація не стабілізується.
Рішення про статус другого номера для Луніна належить Флорентіно Пересу. Цей трансфер відбувся за ініціативи чи згоди Переса. Самі розуміємо, що бос такого великого клубу не може помилитися, «його» гравці мають бути в команді. Звідси вся ця істерія, яка час від часу виникає в іспанських ЗМІ. Та ж Marca має стійкий «вершковий» присмак і повинна розставляти «правильні» акценти.
Проблема в тому, що тренер команди – не Перес, а Зідан. Француз виграв титул чемпіона Іспанії. Зараз його позиції у клубі тверді, як ніколи. Іспанські ЗМІ повідомляють, що Зізу готують пожиттєвий контракт із клубом. Але й сам тренер хоче мати більше повноважень і впливати на розвиток клубу. Тобто, повинні бути його гравці – ті, кого хоче сам тренер та бачить у них перспективу. Лунін прийшов до команди у період відсутності Зідана. Наскільки мені відомо, можливість запрошення українського воротаря існувала раніше, але сам Зідан був категорично проти.
Я не впевнений, що роль другого воротаря у Реалі – це те, що зараз потрібно для Луніна. Йому необхідно грати. Як би він не тренувався, ніщо не спроможне замінити ігрового ритму для прогресу. Перші матчі в Ов’єдо показали, що нашому воротареві необхідна стабільна ігрова практика, щоб впевнено почуватися. Роль запасного кіпера – не для нього. Відіграти матч, а потім 10 матчів відсидіти на лавці – хіба це рецепт розвитку молодого гравця?
Я дивився всі ігри Ов’єдо після приходу Луніна. Заслуга Андрія в тому, що команда змогла врятуватися – мінімальна. Головна причина успіху – зміна тренера. Хосе Зіганда зумів змінити ситуацію, покращити гру команди та досягти потрібного результату. Як би це не звучало, але й карантин пішов на користь Ов’єдо. Команда мала нагоду спокійно попрацювати, розібратися у собі. Насамперед Зіганда покращив атакувальні дії. Ов’єдо врятувався не тому, що мало пропускав, а тому, що почав забивати. При тому, що хоч якось вдалося налагодити гру в захисті. Без провалів не обходилося, але стримувати суперника вдавалося краще. У цьому є заслуга й півзахисту.
Сегунда – авантюрний футбол, де кожна з команд грає фактично без середини поля. Всі біжать, хочуть атакувати. Я не впевнений, що багато гравців із другого за силою дивізіону зможуть бути успішним у Ла Лізі. Рівень турнірів – зовсім різний. Робити будь-які серйозні висновки по Сегунді – дуже складно.
Лунін запам'ятався там відбиттям пенальті. В іншому я б не став перебільшувати його роль. Не знаходжу жодного матчу, де він витягнув би команду, чи завдяки йому вдалося взяти якісь очки. Якщо виникали моменти біля воріт Андрія, то були голи і помилки. Привіз пенальті, не порозумівся із захисниками (як це було у першому та останньому матчах), не зміг вибити м’яч від воріт – це можна продовжувати довго. Грубо кажучи, Луніну є куди рости. Якби контракт не належав Реалу, то я б не сказав, що це грає якийсь особливий воротар. Талант, перспектива – так, але стабільність і клас – ні.
На рівні Ов’єдо це все не сприймалося так боляче та прискіпливо. Але ви просто уявіть, що було б, якби воротар Реала не розібрався із захисником та вивів суперника на порожні ворота, або не зумів, вибиваючи м’яч від воріт, перебити першого суперника. Відразу – критика та тиск, з якими не кожен впорається. Десять шансів ніхто давати не буде. У Реалі не звикли чекати. Якщо у когось не виходить, вони просто беруть іншого гравця. Реал – не та команда, яка формує чи розвиває. Вони знімають футбольні «вершки».
Вважаю, Луніну потрібно ставити ціль не просто потрапити у Реал (той же приклад Ареола свідчить, що це – не мед), а потрапити у Реал першим номером. Напевно, він до цього ще не готовий. Судіть самі: у 20 матчах за Ов’єдо українець пропустив таку ж кількість м’ячів, тільки 6 разів зберіг свої ворота недоторканими. Не думаю, що це якісь суперпоказники. До тих цифр, які визначали його найкращим гравцем матчу, я теж спокійний. Тому що цифри допомагають отримати точну інформацію, але аж ніяк не є головним критерієм. Якщо у Луніна було мало роботи, то і цифри були відповідними.
На мою думку, потрібно рухатися крок за кроком. За останні півроку в Ов’єдо вдалося здобути немало, але багато над чим ще треба працювати. Навіщо це перекреслювати і йти в Реал, де за сезон довірять у кращому випадку тільки 8-12 матчів?
Зараз літніх зборів, як таких, не буде (через карантин пропущено майже 3 місяці). Зарекомендувати себе під час підготовки Реала не вийде. Чому б не продовжити своє становлення? Ов’єдо гарантує Андрієві стабільну ігрову практику. Є шанс провести повноцінний сезон із командою, яку ти вже знаєш і яка знає тебе. Якщо відчуваєш, що спроможний на більше, спробуй закріпитися у команді Ла Ліги. Ні у Леганесі, ні у Вальядоліді цього не вдалося.
Для того, щоб претендувати на щось серйозне у Реалі, варто отримати досвід виступів у Ла Лізі. Коронакриза матиме наслідки – можуть з’явитися охочі взяти воротаря першим номером, щоб пережити важкий період. Діяти потрібно зараз, коли команди формують свої склади, бо в останні 2-3 дні трансферного вікна знайти належний клуб буде непросто. Ймовірно, Зідан захоче досвіченого воротаря у дублери Куртуа. У Луніна – мінімальний досвід Ла Ліги та повністю відсутній досвід ЛЧ. Уявімо: доведеться вийти в умовному чвертьфіналі ЛЧ – ніхто ж не дасть ніяких гарантій. У випадку помилки винним буде тренер…
У мене не було б ніяких сумнівів, якби Лунін починав наступний сезон в умовних Бенфіці, Аяксі, Севільї. Тобто у командах, які вміють формувати гравців та готові чекати їхнього розвитку. Реал – це клуб, який хоче вигравати усе. А роль другого воротаря не дає можливості для прогресу. Втрутитися у ситуацію може тільки щасливий збіг обставин. В іншому випадку – це просто втрата коштовного часу, коли можна було прогресувати та розвиватися.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
