– Погодитесь, що ваш останній сезон став одним із найяскравіших за останні п’ять років для українського футболу?
– Важко не погодитися. Хоча Шахтар великий відрізок чемпіонату пройшов безальтернативним лідером, але чемпіонат був цікавим завдяки іншому. Ви ж бачили, якою була боротьба за друге місце. От всі зараз пишуть, що Динамо стало слабшим, а я думаю навпаки: як ми, так і Десна підняли свій рівень та всіма силами намагалися нав’язати конкуренцію Динамо. Хто перед початком чемпіонату міг спрогнозувати таку боротьбу за срібло?! Тому чемпіонат справді вийшов захопливим та цікавим.
– Яка з команд вас приємно здивувала у цьому сезоні?
– Мені сподобався Колос. Якщо навіть порівняти їхню команду на початку сезону з тим, що є зараз – це велика різниця. Помітно, що вони прогресували та стали сильнішими. Я вважаю, що наступного сезону Колос стане ще однією силою в УПЛ.
– Пригадаєте найбільш пам'ятний
– Насамперед згадуються голи у ворота Карпат, коли ми переграли їх з рахунком 5:1 і я забив одразу тричі. Кожен із цих м'ячів був дуже важливим для мене – і не через те, що я зробив хет-трик, а просто тому, що нам вдалося так крупно перемогти. Тоді саме тривав період, коли у нас ніхто не вірив, а після гри з Карпатами все пішло на лад. Також відзначив би голи з Ліги Європи, звичайно ж.
– Найважливіші матчі також провели у Лізі Європи?
– Так, але матчі Ліги Європи навіть поруч не стоять з першим та останнім поєдинками в кар'єрі. Хоча, по суті, останній матч, в якому я виходив на поле, був у Києві проти Динамо. Все одно до кінця життя пам'ятатиму гру проти Десни та емоції від неї.
– Як ходив глядач на команду в Луганську?
- Було приємно, що в Луганську ходили саме на Зорю, а не на суперника, як це часто в нас трапляється. Тобто, менше восьми тисяч не приходило. Звичайно, на матчах із Шахтарем та Динамо людей було суттєво більше, але й в інших випадках ми без підтримки не залишалися. Навіть коли команда опускалася до Першої ліги, відвідуваність не падала. Щоб ти розумів, на гру проти Карпат у Першій лізі 19 тисяч прийшло!
У Луганську любили футбол. Зіграєш добре – похвалять, але якщо на полі щось не те відбуватиметься – можуть зустріти на вулиці і серйозно розповісти тобі все. А я, як людина, яка народилась та виросла в Луганську, завжди це серйозно та відповідально сприймав. Всі знали, де і чиї батьки працюють, мені дуже не хотілося, щоб після матчів хтось татові сказав: “а що це там твій син награв?”.
– Втрати Чеберка, Тимчика та Лєд
– Маю надію, що заміна вже є. Сумніваюсь, що ніхто з керівництва не знав про ці втрати, тож заміна, очевидно, готувалась. А самі хлопці дуже хороші, всі вони добре проявили себе як на полі, так і в побуті. У команді залишився кваліфікований тренерський штаб і старші хлопці, які будуть звично мотивувати новачків, допомагати їм. Ми завжди старалися з першого дня пояснити новобранцеві, що він потрапив не абикуди, а в команду з традиціями. Завжди давали розуміти, що треба відповідати цьому рівневі. Зоря – клуб маленький, але гордий! Ми пишаємося своїми здобутками!
Євген Біленький
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
