- Дуже радий повернутися до України, приємно з вами поспілкуватися. Бажаю, щоб ми усі разом подолали цей непростий поріг, оскільки «Динамо» зараз потребує кращого. Я скучив за вами, сподіваюся, як і ви за мною.
- Прокоментуйте напрямок кадрових змін у команді.
- Я ніколи нічого кардинально не міняю, а намагаюся дати можливість гравцям розкрити свій потенціал, проявити свої найкращі якості. У мене був всього тиждень, щоб подивитися матчі чемпіонату України з Румунії, і зараз у мене є всього тиждень, щоб побачити футболістів, познайомитися з ними і зрозуміти, в якому напрямку працювати. З кожним із них у мене буде індивідуальна бесіда, щоб зрозуміти психологічний настрій і їхнє бажання. Вважаю, у «Динамо» хороший підбір гравців, багато талановитої молоді. У першу чергу, їм потрібно поміняти свій менталітет в плані підготовки.
Основні компоненти, які я хочу дати гравцям - організація гри і мотивація працювати, щоб вони повністю віддавали себе і на тренуваннях, і в іграх.
Що стосується новачків, я зустрівся зі співробітниками селекційної служби, щоб вони надали мені наявні кандидатури. Необхідно робити точкові попадання. Я не можу зараз називати імена, оскільки мені потрібно спочатку ознайомитися із футболістами, дати кожному з них можливість показати себе. Упевнений, з кадровим посиленням ми визначимося найближчим часом.
- Скільки часу має пройти, щоб футболісти сприйняли ваші ідеї, бачення гри і почали грати у футбол, який ви б хотіли від них бачити?
- Часу дуже мало. Крім того, шість футболістів травмовано і не почнуть підготовчий період разом з нами, це Попов, Сидорчук, Вербич Андрієвський та інші. Хтось із них приєднається до нас через 5-6 днів, але з самого початку їх не буде. Я розраховував на 22-23 основних виконавців плюс воротарі, а на даний момент у нас тільки 17 гравців, що не дає можливості нормально почати повноцінну підготовку.- Чи спілкувалися ви з президентом «Шахтаря», перш ніж очолити «Динамо»?
- Після того, як я підписав контракт, зателефонував Ринату Ахметову і сказав про це. Він побажав мені удачі і зрозумів, чому я пішов на такий крок. Я хотів повернутися в Україну, у футбол. У мене є багато сил і емоцій, які я би хотів віддати грі. Чемпіонат України росте, трансформується, і я хочу внести в цей процес розвитку свою лепту. Привабило і те, що в «Динамо» багато талановитої молоді, яка хоче рости і додавати. Мені це імпонує, я люблю розкривати потенціал гравців, щоб вони виросли в справжніх майстрів високого рівня.
- З «Шахтарем» ви завоювали 22 трофея, а які ваші амбіції у «Динамо»?
- «Шахтар» для мене - це вже історія. Приголомшлива, незабутня, але вона вже у минулому. Емоції і почуття, звісно, є, оскільки була виконана величезна і класна робота. Але я професійний тренер, тому повинен йти вперед. Я прийшов з італійського чемпіонату, де тренери і гравці переходили з однієї команди в іншу. Звісно, емоції і почуття залишаються, але професійний гравець або тренер повинен рухатися далі, переходити на новий рівень.
Президент «Динамо» Ігор Суркіс запросив мене у команду, і я знав, що буду працювати з талановитою молоддю, яка повинна зростати. Я це вмію робити, мені це подобається, і я буду до цього прагнути. Головне виростити цих хлопців з думкою про майбутні успіхи. Я повинен отримати задоволення і від роботи з ними, і від результату. У футболі важливо отримувати задоволення від того, що робиш. Відчуваю велику повагу до того, що було в «Шахтарі». Велике спасибі президентові, уболівальникам і футболістам, з якими я досяг великих результатів, але ця сторінка вже перегорнута, починається нова сторінка і нове життя.
- Проясніть ситуацію щодо запрошення до вашого тренерського штабу Олександра Спиридона.
- Було дуже складно, оскільки ми разом пропрацювали багато років. Спочатку він сказав, що приїде, потім відмовився, і його рішення пов'язане із сімейними обставинами. Ми розійшлися три роки тому, я вмовляв його повернутися у великий футбол, але сім'я превалювала. Інших подробиць я не знаю.
- У «Шахтарі» протягом багатьох років ви будували свою систему, а наскільки «Динамо» для вас довгостроковий проект?
- У «Шахтарі» я провів 12 років, успіх і результат прийшли не одразу, а поступово, поліпшення відбувалися рік за роком, ми йшли по сходах. У «Динамо» часу менше. Потрібно прискорити процес росту гравців і розвитку, тільки це дасть нам можливість досягти результату і перемог. Будьте впевнені, що весь свій досвід, енергію і сили я віддаватиму на те, щоб гра команди відповідала, футболісти зростали, і були результати. Для цього я запросив до тренерського складу Огнєна Вукоєвича і Олега Гусєва, щоб вони мені допомагали, і ми разом робили усе для зростання команди.
- У «Шахтарі» ви працювали, в основному, з бразильцями, а в «Динамо» вам доведеться мати справу з українцями. Як планує побудувати свою систему гри тут?
- Не всю професійну діяльність я працював тільки з бразильцями. У 90-ті роки Румунії, наприклад, я працював тільки з румунськими гравцями, і ми досягали великих успіхів, доходили до півфіналу еврокбков. Після чого 12 моїх футболістів поїхали за кордон у сильні чемпіонати. З бразильцями потрібно працювати по-особливому, в тому числі, замінювати їм і батька, оскільки вони приїжджають з іншої країни в молодому віці. Усі вони досягли якісного зростання і поїхали у хороші, великі клуби.
Звісно, з ними потрібно по-іншому будувати тренувальний процес, дуже багато працювати з м'ячем - це те, що вони люблять. Але я так зрозумів, що і в «Динамо» є хороші молоді гравці, які здатні рости і багато чого можуть.
У «Шахтарі» багато талановитої молоді зросла, тренуючись і граючи між бразильцями і іншими іноземцями. Методи розвитку футболу залишаються тими ж, важливо, як направити тренувальний процес. Я ніколи не ділив футболістів на бразильців і українців.
Ракицький, Чигринський, Кучер, Степаненко, Кривцов, Матвієнко - у кожного є індивідуальні особливості, кожен з них підготовлений по-своєму, але, повторюся, я ніколи не бачив різниці між ними і бразильцями. Усі вони були дуже хорошими футболістами і рівними для мене.
- Як зазвичай справляєтеся зі стресом? Ви маєте чудовий вигляд, але вам 75, а ви людина дуже емоційна, чи консультуєтеся з лікарями?
- Не кожна людина зробить такий крок, як я, у 75 років. Не зміг відмовити президенту «Динамо» у цьому питанні. Почуваюся добре, у мене є емоції і запал, які дають можливість кожному тренеру вести тренування у центрі поля, перебувати серед гравців, а не стояти осторонь. Упевнений, що буду тренувати ще довгий час. Сподіваюся, уболівальники, які зараз проти мого призначення, з часом стануть на наш бік. Вони повинні оцінити мою сміливість піти на цей крок.
Упевнений, моїми найвідданішими уболівальниками будуть ті, кому за 70. Вони краще за всіх мене розуміють. Життя триває, і кожен його період прекрасний по-своєму. Якщо виконаю те, що задумав - вирощу гравців, доб'юся результатів на внутрішній і міжнародній аренах, деякі тренери, яким за 70, і які вже завершили кар'єру, повернуться у футбол - мій приклад буде показовим. Головне, вірити у те, що ти можеш і у те, що ти робиш. У мене така віра є. Усе, чого ти хочеш, - результат бажання і роботи
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
