Ярмоленко врізався у пам'ять фанам «Вест Хема», туманне майбутнє Зінченка, «Ліверпуль» втілив мрію – підсумки сезону АПЛ

Світовий футбол 31 Липня, 10:37 10573
Ярмоленко врізався у пам'ять фанам «Вест Хема», туманне майбутнє Зінченка, «Ліверпуль» втілив мрію – підсумки сезону АПЛ
Коронавірусний сезон АПЛ подарував масу яскравих подій. Довгоочікуваний титул «Ліверпуля», нова робота для Моурінью, метаморфози МЮ з Бруну, сенсаційний «Шеффілд Юнайтед» і труднощі українців. Все найцікавіше – в матеріалі «Футбол 24».

Солодкий тріумф з 30-річною витримкою

Ціле покоління вболівальників Ліверпуля не бачило чемпіонства. Мерсисайдці підбиралися максимально близько, але повернутися на своє «сідало» ніяк не могли. Коли бракує удачі, потрібно зробити все ідеально, щоб від неї не залежати. Ліверпуль зробив – запросив фантастичного Юргена Клоппа, який на п'ятий рік роботи зліпив команду без слабких місць. Одержимі чемпіонством футболісти витискали максимум в кожному турі, вигравали навіть слабкі матчі. Титул був вже не просто метою, а мрією.

Показово, що найкращим футболістом чемпіонської команди називають Джордана Хендерсона. Не ван Дейка, не Аліссона, не Салаха, не Мане, а капітана, який вийшов на топ-рівень саме завдяки системі. Цю команду не тягнув хтось один – до титулу летів збалансований механізм. Клопп відшліфував кожен елемент. Крайні захисники Трент (вихованець) і Робертсон (куплений за 8 млн) настріляли 13 і 12 асистів відповідно – найкраща відповідь на те, що цей Ліверпуль створений лише коштовними придбаннями.

Ліверпуль не побив рекорд по очках, не пройшов дистанцію без поразок, вилетів з усіх кубкових турнірів до фіналу – у багатьох залишився осад, що «червоні» втратили шанс увійти в історію англійського футболу, що не сповна реалізували можливості цієї неймовірної команди (можливо, найсильнішої в історії АПЛ). Однак це все нюанси. Ліверпуль став чемпіоном, максимально заслуженим чемпіоном. За 7 турів до кінця, з 18-очковим гандикапом на фініші. Фани дочекалися великого тріумфу.

Різні «брати»: феєричний де Брюйне, туманне майбутнє Зінченка

Манчестер Сіті – друга команда Англії на цей момент. Без варіантів впасти нижче. Нав'язати боротьбу Ліверпулю «містяни» могли, однак десь забракло реалізації, десь удачі та одержимості титулом (що було в конкурента), десь здорових Ляпорта та Агуеро. Манчестер Сіті просто не втримав височенну планку попередніх сезонів – не стільки грою, скільки результатами. Пеп Гвардіола залишається, бан на ЛЧ знято, шейхи виділили сотні мільйонів на нові трансфери. Глобально в Сіті все в порядку. Щоправда, є дзвіночки.

Насторожує залежність команди від Кевіна де Брюйне. Бельгієць створив космічну кількість гольових моментів за сезон, повторив рекорд Анрі 20 асистами та був найкращим гравцем АПЛ 2019/20. Він у шикарній формі, але проблема Сіті в тому, що Кевін настільки виділяється. Без його відкривань і кросів команда сиротіє у фінальній стадії. У наступному сезоні може бути ще важче – йде з клубу інший геній Давід Сілва. Які рішення знайде Гвардіола – велика інтрига.

Олександр Зінченко перебуває в тіні не лише свого бельгійського «брата», а й доброго десятка інших партнерів. Українець втратив стабільне місце в основі. Важливий чинник – осіння травма. Також Сашко постраждав через відсутність Сане, з яким йому було найкомфортніше на фланзі в ролі фальшивого фулбека. Зінченко досі серед лідерів Європи за передачами у фінальну третину та штрафний майданчик (графік нижче), однак Пеп трішки реформував гру команди, а Менді тепер корисніший за Олекса. Навіть коли він отримував шанси, то не міг дотягнутися до тогорічного рівня, припускався прикрих помилок, які коштували очок (Тоттенхем, Саутгемптон).

Манчестер Сіті підбирає нового лівого захисника, виникають чутки про переговори Зінченка з іншими клубами, а вболівальники «містян» у мережі настійно закликають його продати. Перспективи українця на Етіхаді дійсно під сумнівом, хоча він продовжує рости, що помітно по грі за збірну. Можливо, трансфер у трішки скромніший клуб – це не так і погано.

Манчестер Юнайтед і Челсі – хто «третя сила»?

Сульшер і Лемпард будують симпатичні проєкти. В обох молодих тренерів були кадрові труднощі, тому позитив ще більший. МЮ планомірно розвивається. Цей сезон «дияволів» розділяє на дві частини трансфер Фернандеша. До Бруну – елітна оборона, хороша гра в топ-матчах і проблеми в позиційній атаці. З Бруну структура запрацювала потужніше, а команда від лютого не програла жодного матчу АПЛ.

Уле Гуннар Сульшер заткнув рот скептикам: презентував цікаві тренерські рішення, поєднав Бруну з Погба, проявив себе непоганим менеджером. Інвестиції в Магуайра та Ван-Біссаку виправдалися – «дияволи» пропустили лише на 2 голи більше за Ліверпуль (хоча Де Хеа здав і вже не тягне команду на собі). Якщо Погба збереже мотивацію на довгу дистанцію, Рашфорд буде здоровим, тренер отримає ресурси для ротації, а керівництво продовжить грамотно працювати на трансферному ринку – Манчестер Юнайтед з часом зможе поборотися за найвищі місця.

Франк Лемпард також перевершив очікування – без трансферів з молоддю зайшов у топ-4. Челсі отримав навіть більше симпатій за МЮ – команда демонструє яскравіший футбол, розкриваючи гру в обидві сторони. Все б нічого, але на обох кінця поля Лемпарда підвели виконавці. 80-мільйонний Кепа – найгірший воротар сезону в АПЛ (фейлить і на лінії, і на виходах). Як наслідок, «сині» пропустили на 13 (!) голів більше, ніж показує система xG. А ще забили на 7 менше – через основного форварда Абрахама, який не реалізовує й 30% явних гольових моментів.

Челсі потужно підсилює атаку – куплені Вернер і Зієш, на підході Хаверц. Однак дилем вистачає: як бути з Кепою, як поєднати несумісних Жоржінью та Канте, як навчити команду захищатися при стандартах. Кутові стали ахіллесовою п'ятою лондонців – 19-ті в лізі за пропущеними після корнерів. Словом, Челсі ще шліфувати і шліфувати, але з першим сезоном в АПЛ Лемпард впорався добре. І повернув Абрамовичу бажання інвестувати в клуб.

У підсумку Манчестер Юнайтед за різницею голів випередив Челсі та прийшов на фініш третім, але «третьої сили» в Англії поки що немає. І хто нею стане – загадка.

У Північному Лондоні все складно, Моурінью не зраджує собі

Тоттенхем і Арсенал під час сезону змінили тренерів. Маурісіо Почеттіно не впорався з вигоранням фіналістів Ліги чемпіонів і в листопаді передав «шпор» Жозе Моурінью в нижній частині турнірної таблиці. Португалець обіцяв переглянути свої методики, сформував новий штаб, а на виході – все те саме. Максимально закритий футбол (який не надто підходить команді), мінімум нових ідей, токсичність не вивітрилася. При цьому Моурінью підняв «шпор» на 8 позицій, ще й Кейн пропустив кілька місяців через травму. Як тут пред'явити претензії?


Жозе скаржиться на відсутність якісної групи атаки, але вінгери та хавбеки Тоттенхема в його системі не можуть себе показати, відпрацьовуючи глибоко в обороні. Поведінка та слова Моурінью досі цікавіші за примітивну гру його команди. Найдорожчий новачок клубу Ндомбеле не грає через конфлікт з тренером, капітан Льоріс на полі лізе битися з Соном, Дайєр біжить на трибуну махати кулаками до вболівальника. Нічого особливого – типова команда «Особливого».

Евертон також запросив іменитого тренера й також не отримав різкого покращення. Карло Анчелотті видав хороший старт, але потім все стало на свої місця – «іриски» фінішували 12-ми. Наразі італійський фахівець не відпрацьовує грошовитий контракт, а Евертон, схоже, вкотре став заручником надмірних амбіцій.

Арсенал впав так низько, що про «фірмове» четверте місце залишається хіба мріяти. Мікель Артета погодився розгрібати авгієві стайні після повного провалу Емері. Стало краще, але не набагато. Новий наставник так і не навчив «канонірів» ефективно діяти в позиційних атаках, ставка на контроль м'яча не приносила користі.

Ситуативно в Арсенала були проблиски, але стабільності в грі немає. Вся стабільність у фейлах Давіда Луїса та голах Обамеянга. Варто відзначити прогрес 18-річного Букайо Саки. А от навіщо викидали космічні гроші на Ніколя Пепе, цей сезон відповіді не дав. Мало хто розуміє, як розвиватиметься далі Арсенал.

Втішний приз для Варді та Лестера

Лестер викликає змішані емоції. П'яте місце та боротьба з грандами за ЛЧ до останнього туру – солідний доробок. Однак у контексті сезону це розчарування для «лисиць», які ще взимку йшли третіми з величезним гандикапом і збирали позитивні відгуки від різноманітних експертів.

Правда в тому, що Лестер спершу явно перебирав очки, виглядаючи не настільки класно, а потім явно недобирав (+ травми), граючи не так і погано. На фініші все вирівнялося до середнього, а команда Брендана Роджерса фінішувала там, де й заслужила – поруч з МЮ і Челсі. Лестер вже більше вважається грандом, ніж Арсенал. Головне, щоб футболісти вистояли психологічно після такого драматичного прольоту повз Лігу чемпіонів і продовжили працювати на тому ж рівні.

Втішний приз отримав лідер «лисиць» – Джеймі Варді з 23 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату. В активі ветерана третина всіх м'ячів Лестера.

Важкий, але незабутній рік Ярмоленка

Вест Хем хотів боротися за єврокубки, а натомість ледь вберігся від вильоту. Лондонці звільнили романтичнішого Мануеля Пеллегріні та покликали на порятунок прагматичнішого Девіда Мойєса. Зміна тренера застала Ярмоленка в лазареті – третій поспіль сезон у Європі українцю зіпсувала травма. Він відіграв лише тисячу хвилин в АПЛ, відзначившись 5 голами та 1 асистом.

Варто визнати, що Андрій забивав важливі для «молотобійців» м'ячі. Переможний гол у ворота Манчестер Юнайтед, тріумфальний укол проти Челсі... Загалом голи Ярмоли за грубою оцінкою принесли Вест Хему до 8 очок, без яких зберегти прописку було б значно важче.

«Навіть якщо Ярмоленка продадуть цього літа, вболівальники Вест Хема запам'ятають його ключовою фігурою в найпам'ятніших моментах», – підсумовує фанатський портал Green Street Hammers. Розмови про трансфер Андрія мають місце. Новий тренер давав українцю крихти ігрового часу, водночас на його позиції прекрасно проявив себе новачок Боуен. Конкурент молодший, прийшов безпосередньо на вимогу Девіда Мойєса, не має таких проблем зі здоров'ям і отримує відчутно меншу зарплату. Вест Хем точно обдумає доцільність збереження Ярмоли.

Коротко про інших героїв

– Сенсація імені Кріса Вайлдера, найкращого тренера сезону. Шеффілд Юнайтед розкішно зайшов у Прем'єр-лігу. Маючи один з найменших бюджетів, вів повноцінну боротьбу за єврокубки. Кріс Вайлдер поставив команді впізнаваний футбол з оригінальними фішками, який мав хороший вихлоп. Шеффілд провів великий за своїми мірками сезон. Дарма що фінішував дев'ятим.

– «Вовча» стабільність і витривалість. Сезон Вулверхемптона триває рік, а Нуну Ешпіріту Санту проходить дистанцію куцим складом. 6 футболістів зіграли в усіх турах чемпіонату, ще в п'ятьох – 33+ матчі. І це без врахування Ліги Європи, яка подарувала режим з двома іграми в тиждень. Вулвз дивом втримували високий рівень на дистанції (секрет в мінімумі подоланих кілометрів – графік нижче), нав'язуючи конкуренцію елітним клубам. Голеодор Хіменес і дриблер Траоре засяяли дуже ефектно.

– Брайтон навпаки подолав найбільшу дистанцію в цьому чемпіонаті. Грем Поттер намагався привити команді сучасний футбол з володінням і пресингом. За спроби – респект, але результати не особливо успішні. Все одно на півдні Англії росте цікавий проєкт, за яким після трансферу Адама Лаллани буде ще цікавіше спостерігати.

– Нік Поуп до останнього змагався з Едерсоном за «золоту рукавичку». Бернлі провів 15 «сухих» матчів і 13 з них виграв. Верхня частина таблиці – заслуга оборони з воротарем на чолі. Поуп, Тарковскі та Мі провели чудовий сезон.

– Саутгемптон не звільнив Ральфа Хазенхюттля ні після затяжної осінньої кризи (1 очко в 7 матчах), ні після ганебних 0:9 від Лестера. Дуже правильне рішення – австрійський фахівець поставив топовий пресинг (третій за інтенсивністю в АПЛ) і підняв команду в середину таблиці. Ще один герой «святих» – Денні Інгз, який повністю оговтався після важких травм у Ліверпулі та настріляв вражаючі 22 голи.

– Джек Гріліш і Еміліано Буендіа довели свою кваліфікацію на рівні АПЛ. Перший врятував від вильоту Астон Віллу, заробивши 14 очок за системою гол+пас, а другий неабияк виділявся креативністю (топ-5 ліги за створеними моментами) в безнадійному Норвічі. 23-річного аргентинця тут і зараз повинен забирати один з «підтопів». З англійцем складніше: він дорожчий, під нього потрібно підлаштовувати гру, а в топ-клубі Грілішу такої свободи ніхто не дасть, ще й Астон Вілла зберегла прописку.

– В Уотфорді панує хаос – сім'я Поццо звільнила трьох тренерів за сезон. Хаві Грасія втратив роботу через 4 стартові тури, Кіке Санчес Флорес недопрацював до зими, Найджел Пірсон витягнув Уотфорд з зони вильоту, але за два тури до фінішу також був звільнений. А самі «шершні» програли останні матчі та полетіли в Чемпіоншип.

Роман Саврій