Хто з вихованців «Динамо» отримає шанс у команді Луческу? Є шість найімовірніших кандидатів

Футбол України 4 Серпня, 15:47 3142
Хто з вихованців «Динамо» отримає шанс у команді Луческу? Є шість найімовірніших кандидатів
Одним із завдань, які, скоріш за все, стоятимуть перед Луческу, буде розвиток тих молодих футболістів, які вже є у команді.

Як би там не було, але без роботи із молодими гравцями новий тренер Динамо обійтися не зможе. Бос «біло-синіх» Ігор Суркіс не має можливості виділяти значні суми на трансфери, розкидатися десятками мільйонів євро ніхто не буде. Потрібно розуміти економічну ситуацію в країні. Крім того, не кожен легіонер захоче сьогодні приїхати в УПЛ. Для цього потрібно мати дуже вагомі аргументи, натомість рівень чемпіонату зараз не такий високий, триває війна. Та й Динамо не може гарантувати потрапляння у груповий етап Ліги чемпіонів, що могло б стати серйозною передумовою для переходу зірки з-за кордону.

У клубі є певна кількість талановитої молоді. Але так виходить, що вони зупиняються у своєму розвитку. Тобто, немає відчуття прогресу та класу. Напевно, одним із завдань, які стоятимуть перед Луческу, буде розвиток тих молодих футболістів, які вже є у команді. Умовно кажучи, Шепелєв, Попов і навіть Миколенко з Циганковим повинні за рік серйозно додати, працюючи із румунським спеціалістом.

Але крім того, Луческу важливо відкрити нових гравців. Стати таким собі прототипом Газзаєва, який довірився Ярмоленку, ставив Хачеріді. У той період за першу команду почав виходити й Гармаш. Знаємо, що Мірча вміє та любить формувати молодих гравців: Чигринський, Ракицький, Степаненко (хоча він розпочинав у Запоріжжі), багато бразильців, які з маловідомих юнаків стали зірками європейського футболу.

Зараз у Динамо немає наскільки багато талантів, які це було, скажімо, рік-два тому, коли у першу команду стукали представники 1998-99 років народження. Знову з'явилася конкуренція із Шахтарем за вундеркіндів, тому здебільшого можна говорити не про плеяду талантів, а про окремих гравців, які, на мою думку, можуть підійти під стиль футболу Луческу. Можливо, це перспектива не сьогоднішнього для, але, власне, упродовж сезону можна розраховувати на становлення окремих гравців.


1. Данило Скорко

На початку 2019-го до мене у гості приїхав товариш із-за кордону. Куди його ще повести у Києві, як не на футбол?! Саме тоді відбувся матч Юнацької ліги УЄФА Динамо – Ювентус. Для нас обох великим відкриттям став правий оборонець киян Данило Скорко.

Здавалося, що цей хлопчина зовсім скоро виступатиме за першу команду Динамо. Мав усі необхідні якості для успішного виступу на фланзі. Прекрасно відіграв проти серйозного суперника, не давши йому створити серйозної небезпеки. До того ж чудово підключався до атаки. Грав абсолютно без нервів, наче такі матчі для нього – буденність.

У Скорка є швидкість, що вкрай важливо для флангового футболіста. Він не програє швидкісних дуелей біля власного штрафного, може і вміє йти вперед. Імпонує, що Скорко – це не гравець, який «пройшов-прострелив», а добре працює із м’ячем, вміє грамотно підтримати атаку, видати хороший пас.

На жаль, останній сезон він не може записати собі в актив. Кудись зникли легкість та кураж. Тим не менше, Луческу повинен розуміти потенціал гравця, попрацювати над його мотивацією та впевненістю у собі.

2. Костянтин Вівчаренко

Вівчаренко – це солдат, який може невтомно працювати від штрафного до штрафного. Силова боротьба, швидкість, непоступливість – все при ньому. За манерою гри він нагадує основного захисника Динамо та збірної України. Власне, у минулому сезоні закрадалися думки, чому б не спробувати Вівчаренка в тих матчах, коли не міг зіграти Миколенко? Але тут потрібно бачити тренувальний процес та розуміти психологію гравця.

У новому сезоні ситуація може скластися таким чином, що тому ж Миколенку знадобиться дублер. Власне, вже зараз багато розмов про те, що Віталій цікавий клубам із провідних чемпіонатів. Потрібно думати про розвиток його наступника. Тут у Вівчаренка хороші шанси.


3. Микола Михайленко

Скільки вже сказано-написано про проблеми Динамо в середині поля. Півзахист киян не спроможний стримувати суперника та діяти з позиції сили. Кого б не купували, а відповідальність падає на одних і тих же гравців.

Думаю, що й Луческу наполягатиме на кадрових змінах у півзахисті. Ось тут свій шанс може отримати Михайленко. Він – не типовий опорник, а скорше гравець, який веде гру команди. Хороша робота із м’ячем, читання гри, розуміння того, що відбувається на полі. У хлопця є футбольний інтелект.


4. Ярослав Надольський

Ще один кандидат на шанс у першій команді, враховуючи проблеми півзахисту. На перший погляд, у Надольському немає нічого особливого. Але якщо придивитися ближче, він спроможний багато на що. Завдяки наполегливості та працьовитості якісно виконує свої обов’язки щодо руйнування атак суперника. Фізична міць дозволяє підключатися до атак. Тут Надольський може небезпечно пробити здалеку або вдало зіграти головою.

Проблема полягає в тому, що він час від часу має проблеми зі здоров'ям. Це не дозволяє утримувати певний стабільний рівень. Якщо у такому віці ти пропускаєш кілька місяців, доводиться наздоганяти, бо багато чого прогавлено. Насамперед Ярославу потрібно навести порядок із травмами. Потенціал у нього величезний. Луческу не повинен обійти увагою талант молодого гравця.


5. Вікентій Волошин

Якщо не доводити такі таланти, як Вікентій Волошин (не плутати із Назарієм, який теж у системі Динамо і є однофамільцем), то виникає дуже багато запитань до роботи молодіжних команд. Волошин уміє дуже багато. Це не типовий український гравець, який звик виривати своє із м’ясом, через важку працю. Вікентій, так би мовити, футбольний інтелектуал. Розуміння футболу у цього хлопця – на вкрай високому рівні. Перед тим, як отримати м’яч, він вже розуміє, що з ним робитиме далі. Пас, рухливість, техніка – все при ньому. Спроможний зіграти як під нападником, так і на фланзі.

Але – все зупинилося. Складається враження, що молодий гравець просто не отримує задоволення від футболу. Для такої натури, як Волошин, це означає майже кінець. Я не знаю, в чому тут причини, не хочу навіть припускати. Але Луческу завжди любив таких гравців та вмів із ними працювати. Сподіваюся, що Мірча спробує поставити Вікентія на ноги у дорослому футболі.


6. Данило Сухоручко

Луческу віддає перевагу фактурним форвардам, які здатні бути ефективними у штрафному суперника. Пригадайте ставку на Гладкого чи Селезньова. З усіх молодих нападників системи Динамо тут якраз найбільше годиться саме Сухоручко.

Свого часу Данила вважали претендентом на першу команду. Завдяки хорошій антропометрії прекрасно грав головою та корпусом, не був обділений швидкістю та технікою. Міг прочавити, забити в один дотик, утекти. Все, що потрібно для справжнього форварда. Але надалі чомусь забуксував. Була оренда в київський Арсенал часів Раванеллі, там навіть вдалося зіграти за першу команду та багато забивати за дубль. Взимку Олексій Михайличенко пробував його на зборах у Туреччині. Напевно, що після підписання Каргбо перспектив та сподівань стало менше.

Таланти у Данила нікуди не поділися. З ним ще можна працювати. Якщо він відчує віру в себе, то зможе вистрелити на дорослому рівні.

Сергій Тищенко