«Чудовий хлопець, поки не зайде у паб»: він поховав «Динамо» в ЛЧ, зависав у борделях і казино, водив за носа шпигуна

Світовий футбол 8 Серпня, 17:54 2008
«Чудовий хлопець, поки не зайде у паб»: він поховав «Динамо» в ЛЧ, зависав у борделях і казино, водив за носа шпигуна
Володимир Войтюк – про найбільш скандальну зірку ФК «Голлівуд».

Публіка обожнює видовища. А там, де я, – там завжди шоу.

Маріо Баслер

Маріо Баслер, один із найталановитіших німецьких гравців свого покоління, також по праву вважається одним з найбільш суперечливих. »50 відсотків футболістів ненавидять мене», – якось зізнався він в інтерв’ю Der Spiegel. Одні вболівальники обожнювали СуперМаріо, інші ж стверджували, що в ньому є набагато більше від диявола. Його можна було любити або ж ненавидіти. «Половина фанатів із задоволенням відправила б мене на Місяць з квитком в один кінець», – додав Баслер у вищезгаданому інтерв’ю.

Він курив, як паровоз, не вилазив із пабів та казино, ігнорував тренування, постійно влипав у скандали. Незадовго до того, як Баварія виставила хулігана за двері, президент мюнхенців Франц Бекенбауер назвав його «невиправним». Баслер може похвалитися двома титулами чемпіона Бундесліги, також він двічі піднімав над головою Кубок Німеччини. У складі збірної Маріо взяв титул чемпіона Європи. Щоправда, на самому турнірі півзахисник протирав штани на лаві запасних. На перший погляд – непогана колекція трофеїв. Але гравець з талантом Баслера міг розраховувати на набагато солідніший врожай титулів. Це визнає навіть наш герой: «Звичайно, я міг досягнути більшого, але я ні про що не шкодую». Попри не надто вражаючий список трофеїв, Маріо інколи створював шедеври, завдяки яким він назавжди залишиться в нашій пам’яті. Навіть суворий Генерал Оттмар Хітцфельд назвав свого бунтівного рядового генієм.

Золоті 90-ті: Роналдо, Чілаверт, Батістута, пасивний секс і ще 21 фото «старої школи» – усе, як ви любите

Маріо народився у грудні 1968 року. У 1984-му він став гравцем молодіжної команди Кайзерслаутерна, а ось на дорослому рівні кар’єра не складалася. Втомившись чекати свого шансу, Маріо перейшов у Рот-Вайс із Ессена, який виступав у другій Бундеслізі. Щоправда, там його також язик не повернеться назвати футболістом основи. Баслер постійно балансував між стартовим складом та лавою запасних. Проте Маріо ніколи не бракувало віри у власні сили: «Я жодної секунди не сумнівався в тому, що у футболі на мене чекає велике майбутнє. Я знав, що мені до снаги та усвідомлював, що колись гратиму у футболці збірної».

Хмари на горизонті Баслера почали зникати в сезоні 1990/91. Тоді Рот-Вайс очолив тренер Ганс-Вернер Моорс, який зробив ставку на молодь. Маріо став одним із вожаків цієї юної банди і допоміг їй уникнути неприємного знайомства з третьою лігою. Щоправда, щастя Баслера тривало недовго. Фінанси клубу співали романси, тому в Рот-Вайс вкотре забрали професійну ліцензію. Маріо довелося розпрощатися з тренером, який першим повірив у нього.

баслер

У 1991 році Баслер закрутив роман зі «Старою Дамою», яка щойно вилетіла з Бундесліги. На жаль, зусиль СуперМаріо не вистачило для того, щоб повернути Герті її законне місце у найвищому німецькому дивізіоні. У першому сезоні Баслера «Стара Дама» фінішувала на непрохідному третьому місці. Тодішній тренер берлінців Бернд Штанге ставив Маріо у захист і з цього нічого хорошого не вийшло. Наставник не надто вірив у перспективи Баслера. «Від ніг до шиї він гравець світового рівня, але те, що в Маріо вище шиї, робить його футболістом районного масштабу. Баслеру слід якомога швидше взятися за голову, бо нічого путнього з нього не вийде».

Рокіровка на тренерській лаві нічого не дала Герті. Берлінці фінішували п’ятими і ще на рік залишились в осоружній другій Бундеслізі. А ось для СуперМаріо заміна Штанге на Гюнтера Шеберта мала вибуховий ефект. Новий наставник перемістив Баслера в рідний півзахист і він забив 12 голів та віддав чимало гольових асистів. Вердер вирішив, що Маріо пора брати, поки до нього не протягнула свої загребущі лапи Баварія. Бременці не пошкодували віддати за лідера Герти 2 мільйони німецьких марок.

Це був дуже дивний трансфер для Вердера. Чинних чемпіонів Німеччини очолював Отто Рехагель, схиблений на дисципліні. Баслер, який вже тоді мав репутацію бунтаря, видавався зайвим у концтаборі Короля Отто. Проте Рехагель розумів, що крім універсальних солдатів команді потрібні чарівники. Отто дав Баслеру повну свободу дій, сподіваючись на його магію. «У команді я відповідальний за побудову гри, геніальні паси та фантастичні постріли», – стверджував Маріо.

Спершу Рехагель спробував тримати Маріо в узді. Але швидко зрозумів, що це погана ідея. Баслер вже після першого тренування сказав Отто, що такі навантаження – не для нього. Тоді Рехагель склав для свого мага індивідуальний план тренувань, які зовсім не нагадували ті кола пекла, через які постійно проходили прості смертні партнери Маріо. «Отто спершу було вкрай непросто зі мною. Але ж бачили очі, кого купували. Він ж чудово знав про мою репутацію. Я завжди був собою і не любив прикидатися святим. На щастя, тренер швидко усвідомив, з ким має справу й дав мені спокій. Я б не назвав Рехагеля суворим тренером. Він знав, що мені було потрібно для того, щоб бути хорошим на полі. А ті всі фізичні навантаження – це для тих, хто не вміє грати у футбол», – розповідав Маріо в одному з інтерв’ю.

баслер рехагель

Такий підхід швидко дав позитивний ефект. У дебютному матчі гол Баслера допоміг бременцям здолати Лейпциг 3:1. У листопаді 1993 року фантастичний м’яч Маріо у ворота Левскі допоміг «музикам» вийти в груповий раунд Ліги чемпіонів. Бременці стали першою німецькою командою, якій підкорилося це досягнення. Ви, мабуть, саркастично усміхнетеся, чому автор називає це досягненням. Проте не все так просто. Тоді в ЛЧ було лише дві групи, а найкращі команди з кожного квартету виходили у півфінал.

Хоча в чемпіонаті справи у Вердера не клеїлися, але Маріо завершив сезон з першим своїм титулом. У фіналі Кубка Німеччини бременці не залишили шансів старим знайомим Баслера – Рот-Вайс. Незважаючи на те, що Маріо одразу став одним із лідерів Вердера, він не забував й про інші свої «таланти». Його двічі вилучали з поля. Так, у принциповому протистоянні з Баварією Баслер побачив перед собою червоне світло вже на 26-ій хвилині.

Навесні 1994-го Маріо вперше вийшов на поле у футболці манншафт у товариському матчі з Італією. Тренер збірної Німеччини Берті Фогтс взяв Маріо на чемпіонат світу в США. У Німеччини тоді був вбивчий півзахист: Андреас Меллер, Томас Хесслер, Маттіас Заммер, Штефан Еффенберг. Фогтс також не шкодував компліментів на адресу цієї лінії. «У нас найкращий півзахист, який Німеччина будь-коли мала на чемпіонатах світу». Чотирьох вищезгаданих титанів могли достойно замінити Баслер, Вагнер та Гаудіно. Чемпіонат світу для Маріо склався зовсім не так, як йому гадалося. Напередодні Мундіалю Баслер травмувався в товариському матчі з Канадою і у дебютному поєдинку турніру з Болівією вийшов лише на останні 30 хвилин гри. Надалі Фогтс забув про наявність у своєму рукаві козирного Маріо. Щоправда, Баслер тоді не дуже сумував з цього приводу. Йому виповнилося лише 25, а тому півзахисник сподівався, що наступний чемпіонат світу обов’язково стане турніром Маріо.

З першого матчу сезону 1994/95 Баслер почав доводити Берті, що той помилився, маринуючи його на лаві запасних. Півзахисник видав неймовірні результати: 20 голів + 12 асистів. Два з цих м’ячів і досі згадують справжні шанувальники Бундесліги – Маріо забивав прямими ударами з кутових. Другий з цих голів у ворота Фрайбурга увіковічнений на Везерштадіон досить довгим текстом, у якому його автори не шкодували компліментів на адресу Баслера. Панегірик вибили на стіні, кут якої поділив текст. На одному боці можна прочитати лише чотири слова. «Супер Маріо був тут».

На жаль, геніальної гри Баслера вистачило лише для срібла. Це була особливо прикра поразка. Адже Вердер до останнього туру йшов на першому місці. Однак в заключному турі «музики» поступилися Баварії 1:3, чим миттєво скористалася Борусія Дортмунд, яка обскакала бременців на одне очко.

Ця поразка Вердера вийшла дуже скандальною, оскільки напередодні матчу вже було відомо, що Отто Рехагель у наступному сезоні очолить рекордмайстер. Деякі експерти та журналісти стверджували, що наставник «музик» вирішив зробити своєму майбутньому клубу такий подарунок. Найкращий бомбардир чемпіонату Німеччини не вірив у цю дурнувату версію і щиро зізнався: «Ми програли в той день зовсім не тому, що нас попросив Рехагель. Він хотів здобути чемпіонський титул не менше за нас. Просто тоді Баварія виявилась сильнішою. А Борусія не ловила ґав й взяла своє». Мюнхенці стверджували, що цього дня вони лізли зі шкіри, бажаючи зробити прощальний презент своєму тренеру Джованні Трапаттоні. Олівер Кан також вставив 5 копійок: «Ви говорите, що вони грали, спустивши рукави? Скажіть це моїм ребрам! Згадайте, як Баслер виконав фантастичний штрафний удар, а я якимось дивом відбив його та приземлився на штангу. Я думав, що зламав кілька ребер. Добре, що минулося».

Прихід нового тренера Ада де Моса не віщував Маріо нічого хорошого. Напередодні сезону 1995/96 з’являлася «достовірна» інформація про перехід головної зірки зелено-білих в Ювентус, Парму, Мілан. Однак Баслер залишився в Бремені. Без тренера, який мав підхід до Маріо, той швидко взявся за старе. Під час домашнього матчу з Кайзерслаутерном Баслер показав рідним фанатам середній палець та назвав їх невігласами. «Я абсолютно не шкодую про цей вчинок. Вони освистували нас, попри те, що ми грали вдесятьох і утримували перемогу 1:0», – дорікав Баслер вболівальникам у післяматчевому інтерв’ю. Згодом Маріо написав фанатам листівку, де просив вибачення за скоєне та намагався навести спалені мости. Проте вболівальники продовжували цькувати Баслера, до того ж, він примудрився побити горщики майже з усіма партнерами по команді. «15 з 20-ти моїх колег хотіли, щоб я пішов. Тому я не міг залишатися в Бремені».

баслер саліхаміджіч

Баварія опинилася в потрібний час і в потрібному місці. «Ротен» віддали більше восьми мільйонів марок за Баслера, сподіваючись, що в Мюнхені він нарешті покаже себе в усій красі. Влітку Маріо стане чемпіоном Європи. Але в тріумфі збірної Німеччини немає його заслуги. Баслер травмувався на одному з тренувань в Англії і не провів на полі жодної хвилини. Спочатку він хотів повернутися додому, але передумав. «На Євро-1996 Берті Фогтс зрадив собі та дав нам багато вихідних. Це було одне суцільне свято. Ми цілодобово гуділи в барах, борделях, я викурював та випивав навіть більше, ніж зазвичай. Я вважаю, що саме ці нічні походеньки допомогли нам перемогти в турнірі. Ми почувалися однією великою сім’єю. Подібного почуття єдності Берті нізащо б не зміг створити на тренуваннях», – розповідав Маріо в інтерв’ю Playboy.

Перший сезон Баслера в Баварії можна описати крилатою фразою Цезаря: «Прийшов, побачив, переміг». Новий-старий тренер мюнхенців Джованні Трапаттоні зміг повернути «ротен» срібну салатницю, яку вона позичила суперникам аж на два сезони. Новачок став одним з головних ковалів чемпіонського золота. Маріо залишив 8 автографів у воротах суперників та віддав 10 пасів.

Сезон 1997/98 став одним з найбільш дивовижних в історії Бундесліги. Чемпіоном став Кайзерслаутерн, який щойно піднявся з темних вод другого дивізіону. Це був перший та наразі останній випадок в історії чемпіонату Німеччини, коли новачок одразу взяв титул. У тому сезоні Отто Рехагель приготував одну зі своїх найбільш вишуканих страв під назвою помста. Тренер «віддячив» мюнхенцям, які в 1996 році виставили його за двері, так і не давши виграти Кубок УЄФА. Та в першу чергу мюнхенці повинні подякувати за втрачений титул самим собі.

Баварія почала поступово перетворюватися на ФК Голлівуд, який жодного тижня не міг прожити без скандалу. Одним з головних селебріті мюнхенців став наш герой. У лютому-березні 1998-го Баварія потрапила в чорну смугу поразок. Тому в якості шокової терапії Трапаттоні вирішив посадити Баслера та Мехмета Шолля на лаву запасних. Це нічого не дало. Мюнхенці знову покинули поле на щиті. Після фінального свистка Трап запалював на прес-конференції. Перчинки словам італійця додавало те, що він не надто добре опанував німецьку: «Чому я замінив їх? Баслер і Шолль були як порожня пляшка. Я втомився бути батьком цих гравців та постійно захищати їх. А в усіх смертних гріхах чомусь постійно звинувачують мене, а не наших зірок».

1 квітня 1998 року газета Bild опублікувала на першій шпальті статтю, в якій розповідалося, що Баварія винайняла приватного детектива, щоб стежити за Баслером. Більшість читачів припустила, що це жарт, присвячений Дню дурня. Але вони помилилися. Генеральний менеджер ФК Голлівуд Улі Хьонесс підтвердив достовірність цієї інформації: «Інколи за молодими людьми доводиться стежити. Я не вважаю це чимось незвичним. Щоправда, мушу додати, що тінь Баслера не є детективом, він – працівник нашого клубу». Маріо теж відреагував досить спокійно: «У мене з цим нишпоркою не виникало жодних проблем. Коли я бачив, що він крутився поряд, то завжди лягав спати о 23-й годині». Баслер став героєм фіналу Кубка Німеччини 1998 року. Півзахисник забив переможний гол зі штрафного у ворота Дуйсбурга. Влітку 1998-го Маріо сподівався додати до титулу чемпіона Європи й перемогу на Мундіалі. Проте через травму коліна Баслеру довелося забути про поїздку до Франції.

А ось на клубному рівні справи налагоджувалися. Баварію очолив сам Оттмар Хітцфельд, який зробив дортмундську Борусію найкращою командою не лише Німеччини, а й Європи. Цей наставник видавався панацеєю від усіх недуг, які давно підточували мюнхенців. «Генерал» мав репутацію спеціаліста, який вмів приборкувати непокірних. Видавалося, що йому навіть приносила насолоду робота з капризними зірками. Хітцфельд одразу підписав одного з головних німецьких шаленців, Штефана Еффенберга. Журналісти миттєво охрестили трьох мюнхенських топ-скандалістів Пекельним тріо. Багато хто сумнівався, що тренер зможе впоратися з Еффенбергом, Баслером та Маттеусом. А в ФК Голлівуд грав ще й Олівер Кан, теж зовсім не янгол. Однак їхні побоювання виявилися безпідставними. На перших порах Хітцфельд перетворив норовливих зірок на зразкових футболістів, про яких мріють всі тренери світу.

баварія

Однак внутрішніх демонів вбити непросто навіть генералам. Бісики, які жили в голові Маріо, чекали слушної нагоди, щоб вирватися на волю. У листопаді 1998 року Баслер отримав виклик у збірну. І там він миттєво довів, що чутки про те, начебто поганий хлопець Маріо залишився в минулому, виявилися дещо перебільшеними. Напередодні поєдинку з Нідерландами півзахисник пив, палив та різався в карти у казино до шостої ранку (і це в день гри!). Попри ці витівки СуперМаріо, тренер манншафт Еріх Ріббек ризикнув випустити його в старті. Нічого доброго з цієї затії не вийшло. Ріббеку довелося швидко замінити Баслера. Також тренер відіслав півзахисника додому, не бажаючи нагнітати атмосферу в збірній перед контрольними поєдинками зі США та Колумбією.

У березні 1999 року, напередодні матчу кваліфікації на Євро-2000 проти Північної Ірландії, тренер вкотре проігнорував Баслера. Після цього випадку Маріо розійшовся не на жарт: «Я дуже злий. Ріббек вдає, наче мене на бачить. На жаль, він абсолютно не звертає уваги на мої виступи в клубі. Очевидно, що вся справа в його персональному ставленні до мене. Мабуть, Ріббеку потрібні гравці, які постійно кажуть йому «так». Що ж, я його вітаю, тепер в тренера є справжня команда однодумців». На цій мінорній ноті завершилась кар’єра Баслера у збірній.

Хоча Баварія змітала всіх як у чемпіонаті Німеччини, так і в Лізі чемпіонів, Маріо втратив інтерес до гри. Після особистої зустрічі з Хітцфельдом він повернувся на свій звичний рівень. На жаль, це трапилося якраз напередодні півфінальних матчів ЛЧ проти київського Динамо. Після виїзних 3:3, Маріо забив на Олімпіаштадіоні переможний гол, який досі сниться в кошмарах тисячам українських вболівальників. Хітцфельд на післяматчевій конференції підтримав Баслера: «Я щиро радий за нього. У Маріо був важкий час, але сьогодні він забив дивовижний м’яч». Однак внутрішні демони поступово завойовували душу півзахисника. «Якщо клуб не може прийняти мене таким, яким я є, то нехай керівництво прямо скаже про це, і нам тоді доведеться розійтися. Я неодноразово говорив Хітцфельду, що так більше не може продовжуватися. В мене більше немає впевненості в собі, я повністю розбитий. Щоб грати на своєму реальному рівні, я повинен довіряти клубу на усі 100 відсотків», – заявив Баслер.

Проблеми Маріо не завадили «ротен» гарантувати собі чемпіонський титул за три тури до фінішу Бундесліги. Також мюнхенці небезпідставно розраховували на требл. Фінал Ліги чемпіонів-1999 проти Манчестер Юнайтед мав стати знаком оклику в кар’єрі Баслера. Маріо був найкращим актором, який того дня грав на грандіозній сцені Камп Ноу. Вже на 6-ій хвилині Баслер зі штрафного перехитрував Шмейхеля. У фіналі мюнхенці домінували на полі. На 87-ій хвилині Хітцфельд подумав, що мавр зробив свою справу, мавр може піти. Але в доданий час трапилися найбільш шокуючі 102 секунди в історії Ліги чемпіонів. А Маріо лише безсило спостерігав, як Шерінгем та Сульшер розстрілювали Кана.

Після голу норвежця Баслер пішов до роздягальні. Він сів на лавці та кілька хвилин бездумно дивився в підлогу. Потім почав ридати. Він не з’явився на церемонії нагородження, оскільки не хотів отримати нікому не потрібну медаль, яку вручали невдахам фіналу. Коли в роздягальню почали заходити футболісти Баварії, Баслер закурив. Зрештою, Маріо, якого визнали MVP того поєдинку, недовго переймався цією поразкою. «Тієї ночі я напився, як чіп, та танцював на столі. Я швидко забув ту жахливу катастрофу», – зізнався півзахисник в інтерв’ю Die Zeit.

На цьому неприємноcті Баслера в сезоні 1998/99 не завершилися. Вишенькою на пригорілому торті стало вилучення на 114-ій хвилині фіналу Кубка Німеччини проти Вердера. У серії пенальті Олівер Кан вкотре підтвердив, що він з 11-метровими на Ви. Якось Мехмет Шолль щиро зізнався: «Коли суддя призначав пенальті в наші ворота, я одразу йшов до центру поля». Щоправда, це не завадило Оліверу стати головним героєм серії післяматчевих пенальті у фіналі Ліги чемпіонів 2001 року.

У сезоні 1999/00 Маріо продовжив руйнувати власну кар’єру. У серпні він відмовився підписувати новий контакт з «ротен», заявивши, що клуб його не цікавить. «Я поставлю свій автограф на цьому бісовому папірці лише тоді, коли ви дасте мені таку ж зарплатню, яку отримує капітан Еффенберг». Походеньки Баслера не спонукали керівництво рекордмайстера ризикнути, насипавши йому гору грошей. Напередодні матчу третього туру проти Унтерхахінга Баслер до ранку фестивалив у нічному клубі. Навіть Хітцфельд перестав вірити в Маріо: «Я думав, що він розуміє правила цієї гри. З такими футболістами мені не по дорозі».

Після того, як Баслер втратив свого наймогутнішого заступника, стало очевидно, що його дні в Баварії добігають кінця. Краплею, яка переповнила чашу терпіння мюнхенських босів, стала бійка, яку Маріо влаштував у ресторані (півзахисник якраз проходив реабілітацію після травми). Баслер знову був п’яний, мов чіп, поставив стілець на стіл та намагався втримати на голові пляшку вина. Коли один із відвідувачів ресторану спробував сфотографувати «фокусника», Баслер накинувся на нього з кулаками. Лише поліції вдалося вгамувати хулігана.

Баварія викинула Маріо з клубу. Улі Хьонесс так пояснив своє рішення: «Баслер – чудовий хлопець, поки не зайде в паб». Маріо знову не поліз за словом до кишені: «Що я повинен сказати, коли чую подібне лайно? Мій стиль життя ніколи не був ідеальним. Чому ж Улі пропонував мені новий контакт?» Також Баслер наїхав на своїх колег, стверджуючи, що вони – зовсім не ідеальні спортсмени. Це розлютило Маттеуса: «Не можна підставляти колег, намагаючись врятувати власну задницю. Він намагається вилізти з ями, в яку сам себе загнав, а натомість закопується все глибше і глибше».

Тепер перед Баварією стояло непросте завдання – їй належало комусь скинути баласт у вигляді Баслера. Преса продовжувала розігрувати карту Маріо. Авторитетні видання опублікували дані солідного опитування, згідно з яким Баслера назвали найдурнішим німецьким гравцем. У журналі Kicker з’явилася стаття під заголовком «Ніхто не хоче підписувати Маріо».

Щоправда, ним цікавився Атлетіко, ще до того, як Кайзерслаутерн вирішив ризикнути та віддав за Баслера 1,5 мільйона німецьких марок. У новому клубі Маріо взявся за голову і показував настільки класний футбол, що громадськість навіть заговорила про необхідність повернення Маріо в збірну. Проте Ріббек не хотів мати нічого спільного з божевільним Баслером. Півзахисник, втомившись чекати на виклик в манншафт, вкотре сказав все, що думає про тренера: «Ріббек – безхарактерний чоловік та патологічний брехун». Природно, що після цього спічу двері в національну збірну остаточно зачинилися.

Запалу Баслера в Кайзерслаутерні надовго не вистачило і «червоні дияволи» вирішили розпрощатися зі скандальною зіркою, яка набагато частіше запалювала в нічних клубах, аніж на полі. У 2003 році катарський Аль-Райян запропонував Маріо казковий контракт. Баслер там знову відзначився, вилаявши суддю, який показав йому червону. Цю вогняну промову місцеві футбольні чиновники оцінили шестиматчевою дискваліфікацією. Після катарських заробітків він вирішив повісити бутси на цвях.


Руді Феллер так прокоментував завершення кар’єри СуперМаріо: «На жаль, Баслер використав лише дещицю свого неймовірного таланту, який дав йому Бог. Сподіваюся, він колись зрозуміє, що замість того, аби випивати п’ять пив та викурювати пачку Маrlboro за 10 хвилин, йому було б краще хоча б час від часу слухати тренера». Баслер парирував у своєму стилі: «Мені ніколи не вдавалося випити 5 пив за 10 хвилин. Мій рекорд – два. Можливо, Руді не говорив би таких дурниць, якби сам пив трішки більше».

Володимир Войтюк